Кадри для судової системи: змінити правничу освіту, щоб перезавантажити правосуддя
Минулого року в листопаді Єврокомісія рекомендувала відкрити перемовини про вступ України в ЄС. А разом із тим оприлюднила звіт щодо України, в якому зокрема йдеться про вимоги до судової реформи і правничої освіти. Адже одне неможливе без другого. Для якісного очищення суддівського корпусу Україні потрібні будуть нові кадри.
Ще у 2020 році реформу правничої освіти визначили окремим пунктом в програмі діяльності Уряду, однак дотепер суттєвого прогресу не відбулося. Незважаючи на підтримку Комітетом з освіти, науки та інновацій, концепція розвитку юридичної освіти так і не була затверджена. Правників і далі готують коледжі та поліцейські університети, вступні вимоги не посилились, а подекуди навіть стали нижчими.
Втім, є і певні успіхи – наприкінці листопада 2023 року відбувся Єдиний державний кваліфікаційний іспит для випускників правничої магістратури – один з ключових аспектів правничої реформи. Його потрібно і надалі розвивати, розробляти якісніші тестові завдання, встановити прозорі та чіткі критерії оцінювання, обґрунтовані порогові бали тощо. Далі детальніше.
Котлети окремо, МВС окремо: правнича освіта та підготовка поліцейських
Важливо припинити підготовку юристів поліцейськими вишами у підпорядкуванні таких структур як Міністерство внутрішніх справ та Служба безпеки України. Сьогодні ці заклади освіти готують третину усіх юристів в України, мають близько половини усього державного фінансування на підготовку бакалаврів з права. Але вчать студентів радше маршируванню, ніж критичному мисленню.
Крім того, саме ці університети готують правників для загального ринку у великих обсягах. І водночас цивільні заклади освіти відносно нещодавно почали навчати фахівців за окремою спеціальністю "Правоохоронна діяльність". Це не сприяє якості підготовки ні одних, ні інших і як наслідок породжує розбалансованість в системі вищої освіти.
Низькі стандарти – слабкі абітурієнти
Правила, за якими сьогодні вступають до юридичних факультетів, повноцінно не забезпечують відбір сильних і мотивованих абітурієнтів. Вступ на навчання на контракт у 2023 році спростили: необхідний конкурсний бал знизили зі 140 до 120, а також і досі можна оминути складання державних незалежних іспитів. Також недостатньо високий рівень порогових балів на Єдине фахове вступне випробування не дозволяє відсіяти вступників з низьким рівнем знань.
У 2023 році менше 2% вступників, які взяли участь у тестуванні з права, не подолали мінімальний поріг (а саме лише 172 особи з 9892 осіб). Тому посилення вимог до вступників на право та міжнародне право необхідне.
Відкритим залишається питання ліцензування правничих шкіл. У липні 2022 року році був на громадське обговорення представили відповідний проєкт постанови КМУ, проте подальша його доля невідома, як і те, чи він прийнятий взагалі.
Бюджетні місця мають ходити за студентами
Державне фінансування на підготовку юристів сьогодні розділене серед окремих державних замовників. Оскільки юристів готують заклади вищої освіти, які перебувають в сфері управління не лише МОНу, то відповідно і кошти розподіляються між усіма державними органами.
Водночас система розподілу суттєво різниться. У МОН держзамовлення на підготовку юристів розподіляють на основі широкого конкурсу між усіма закладами освіти. А от у системі МВС, Мін'юсту, СБУ виші отримують заздалегідь встановлену кількість місць, погоджену з міністерством.
Вступники на право у ці заклади не конкурують на рівних умовах за державне фінансування з іншими вступниками, що не гарантує отримання місця найбільш сильними абітурієнтами. Очевидно, що це потребує перегляду та змін.
Плагіату ні
У закладах вищої освіти потрібно вибудовувати систему доброчесності, а для цього створювати відповідну правову базу, що унеможливить корупцію та недоброчесну поведінку. Проєкт закону "Про академічну доброчесність", який розробляється у Комітеті освіти, науки та інновацій, має розширити регулювання окремих аспектів академічної доброчесності, перелік видів порушень, урізноманітнити способи впливу на порушників тощо.
Окремі питання боротьби з корупцією у вищій освіті уже закладені в Державні антикорупційній програмі на 2023-2025 роки.
Не кількістю, а якістю
Ще одним ключовим кроком є оптимізація мережі закладів освіти. Це питання вже закріплено у всіх стратегічних документах, зокрема і у Стратегії розвитку вищої освіти на 2022-2032 роки. МОН навіть розробило законопроєкт, який передбачає підпорядкування всіх вишів, які перебувають у сфері управління інших державних органів (окрім МВС, СБУ, Мін'юсту) Міністерству освіти і науки. Проте цей проєкт закону має також низку доволі спірних норм, а отже, потребує доопрацювання.
У своєму звіті Єврокомісія також наголошує на необхідності модернізувати навчальні програми з акцентом на етику, практичну підготовку, право ЄС. Саме в цьому процесі основна роль належатиме правничим школам, які відповідають за створення і наповнення освітніх програм, кадрове забезпечення.
Українська влада мусить звернути увагу на вимоги європейських партнерів та вжити активних заходів для реформування правничої освіти, оскільки це матиме важливе значення для розвитку верховенства права в Україні. Це амбітні задачі, для їхнього виконання знадобиться час і об’єднання стейкхолдерів. Але тільки так дамо нове дихання правничій освіті, вирішимо кадровий голод у довготерміновій перспективі та побудуємо верховенство права.
Іван Шемелинець, експерт з питань правничої освіти, фундація DEJURE, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.