Волонтери як один зі страхів неосовка

Я повертаюся з фронту поїздом. Як завжди, з відчуттям чогось недоробленого і недоказаного. З важкою сумкою і важким серцем. З обламаними нігтями, в брудних шортах, з величезним синяком на коліні. З десятками нових планів і сотнями старих в голові. Розчиняюся в натовпі разом з військовими з того самого поїзда, які по дорозі перевдягнулися з форми в "гражданку" (мабуть, щоб не різати очі мирному Києву). Мене вже не дивують контрасти. Просто не хочеться ні з ким розмовляти, тільки б добратися швидше додому.

Але – класика жанру! В душу лізе старий таксист.

- Сегодня новая полиция уже работает. И на Оболони видел, и на Куреневке. Даже видел, как оформляли протокол. Ездят, мигалки включены.

- Угу, - підтримую розмову я, розглядаючи недільний Київ, збуджений появою поліції.

- Вот только на сколько им бензина хватит… А Беркут Порошенко сильно обидел. Нельзя так с людьми, они же стояли в защиту закона.

- Ну да, Беркут – самые обиженные, это точно, - я не хочу цієї дискусії, я знаю всі аргументи наперед, я давно не сперечаюся: хто хотів зрозуміти, вже зрозумів, і зараз тихо робить свою справу. Але таксист невгамовний.

- А шо ж! Организовали Майдан, жгли людей заживо, а Беркут выполнял приказ.

- А чего ж они, такие послушные, сейчас приказ не выполняют? Приказ о расформировании подразделенияесть, а они продолжают носить форму с нашивками "Беркут". Шманают волонтеров, берут взятки на блокпостах.

- Да, эта война – это вообще, - багатозначно махає рукою дєдушка, спригуючи з незручної теми.

- Что – "вообще"? – починаю заводитись я.

- Организовали Майдан, печеньками та лахудра кормила, а вот вспомните эти борщи в больших казанах – там же точно что-то было! Ну а потом Россию втянули, Крым потеряли, теперь теряем Донбасс… - що він там ще каже, я не чую. Мене розбирає такий гіркий сміх, як ніколи в житті. Вся справа в тому борщі, виявляється, Карл!

- А вам никогда не приходило в голову, что свободных людей не нужно организовывать? – уже серйозно питаю я. - Что свободные люди решают сами, когда приходить на Майдан, когда идти воевать, когда устраивать протест, а когда заводить семьи и рожать детей?

Дядя дивиться на мене секунд тридцять, як на інопланетянку. Бере гроші (до речі, по явно завищеному тарифу) і невпевнено питає:

- А вы думаете, вы свободные?

- Думаю, да. Но нас, к сожалению, мало.

- Нет, я, конечно, очень уважаю то, что вы, волонтеры, делаете, но просто сейчас вы зациклены и не все видите.

- Та да, нас же до сих пор тот борщ держит.

- Ничего вы не понимаете, это не наша война.

Я виходжу з цієї адської машини, тягну свою сумку з поламаними тепловізорами і планшетами на ремонт.

Скільки ж вас, таких розумних? Тих, що впевнені, що вони "над процесом"? Ви ж краще за інших знаєте, що відбувається! Ви ж аналізуєте і розумієте, що все це організовано Госдєпом! І в усьому винні євреї! Або ні, не так. Ця війна – це війна олігархів. Вона вигідна всім, хто при владі. А нас, наївних, розвели спочатку на Майдані, а тепер ось війною розводять. А вас – ні, вас не розведеш! Ви ж аналітики!

Ви ж усе знаєте, ви ж телевізор дивитесь і інтернет читаєте. І ці сакраментальні знання дають вам повне право ні в що не втручатися і нічого не робити. Ну максимум коментар в ФБ чи розмова в таксі. Бо чого ж втручатися в чужу війну?

А ми, бідні військові, активісти і волонтери, обмануті Госдєпом, Порохом і обов᾿язково євреями, не бачимо тієї істини, яка доступна тільки з диванів та моніторів. Ми зациклені на "своїй" війні і нам не зрозуміти, що нас використовують яйценюки, ахметови і коломойські.

Так ось, знаєте, де наша основна війна? Це війна з вами –гіперскептиками, диванними аналітиками, конспірологами і геополітичними "стратегами", не здатними до жодної соціально значимої дії. Ви – породження совка. Неосовки – раби, яких заштовхнули у відкритий інформаційний простір. Потрапляючи у ваш мозок, інформація трансформується так, щоб тільки жодним чином не спонукати вас до дії.

Ви будете вигадувати сотні причин, щоб лише не брати відповідальність на себе. Ви будете звинувачувати або співчувати тим, хто діє, аби лиш вкотре переконати самих себе, що дія – це зло. А насправді зло – в середині вас.

І знаєте, що я вам скажу? Борщі зі спільного казана часом таки змінюють людей і виводять "шлаки". Може, спробуєте? Приводів чимало.

Проект "Повернись живим"
https://www.facebook.com/backandalive (подписывайтесь)
http://twitter.com/backandalive

Наша поточна ціль: ремонт безпілотника для 3 бату 24 "Залізної" бригади. Ціна питання: 700$. Подробиці за посиланням: https://www.facebook.com/backandalive/posts/508704622620313

Звітність за посиланням: http://www.savelife.in.ua/report-cash/

Реквізити:
Приват:
5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій
5211 5374 4662 3360 Стократюк Вікторія
Western Union / moneygram / etc (на приціли і прилади нічного бачення):
Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00
Картка Приватбанк в євро
4149 4978 1421 1670 Мікульський Дмитро Вікторович
Картка Приватбанк в доларі
4149 4978 1421 1696 Мікульський Дмитро Вікторович
Контакти:
Гаряча лінія:
(044)338-33-38
(068)500-88-00
Графік прийому дзвінків:
Пн-Пт з 09:00 до 20:00; Сб з 09:00 до 16:00
Наш офіс:
Київ, Жилянська, 12а (пн-пт 10:00-19:00, сб 11:30-16:00)
Безготівка::
Отримувач: Благодійна Організація "Міжнародний благодійний фонд "Повернись живим"ЄДРПОУ 39696398
Р/р №26007300905964
ТВБВ №10026/0162 філія - Головне управління по м. Києву та Київ. області АТ "Ощадбанк" МФО 322669
Призначення платежу: Благодійна допомога військовослужбовцям