Культура і конфлікт: як знайти порозуміння

Останніми роками в українському суспільстві помітні поляризація поглядів, напруження та крайнє загострення суперечностей.

Це, у свою чергу, призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, чим і є, власне, конфлікт.

Культурницькі ініціативи здатні слугувати чинником подолання конфліктів, змін у "порядку денному" життя громад задля діалогу щодо цінностей відкритого суспільства, демократії та прав людини.

Саме тому Міжнародний фонд "Відродження" підготував до Форуму видавців у Львові, який проходитиме з 13-го по 17-те вересня, спеціальну програму – "Культура і конфлікт". Вона покликана продемонструвати приклади синергії культурницьких ініціатив й акцій культурної дипломатії; у форматі публічних дискусій обговорити з лідерами думок й культурними діячами сучасний культурницький ландшафт; презентувати нові книжкові проекти.

Програма "Культура і конфлікт", яку я курую, складається з п’яти підтем, які є способами й спробами подолання конфліктів: миротворчість; осмислення війни; культурна дипломатія; протидія дискримінації; урбаністика.

У блоці, присвяченому миротворчості, відбудуться публічні дискусії про соціальне посередництво в Україні, а також обговорення стратегій і практик миротворчості; зокрема, йтиметься про досвід країн-сусідів.

[L]У країні, де триває війна і є близько 2-х мільйонів внутрішньо переміщених осіб, важливо говорити, думати й рефлексувати про причини й наслідки цих явищ.

Громадська організація "Українська народна рада Донеччини та Луганщини" та Благодійний фонд Сергія Жадана підготували до Форуму унікальну новинку – Антологію української літератури Донеччини та Луганщини "Порода".

Ідея видання антології належить літературознавцю та перекладачу, молодому письменнику Микиті Григорову а також перекладачу, видавцю та письменнику з Донецька Веніаміну Білявському, які протягом двох років збирали тексти, а відтак, є головними упорядниками Антології "Порода".

Вони прагнули популяризувати культурні надбання письменників Донеччини та Луганщини, сприяти подоланню негативних стереотипів та уявлень про культурний простір українського Сходу, промотувати сучасних українських письменників, які стали вимушеними переселенцями або залишилися в окупації чи навіть у опинилися в полоні.

Ще однією важливою для розуміння сучасних процесів темою є культурна дипломатія, як внутрішня, так і зовнішня. Фактом є те, що в умовах збройної агресії  Російської Федерації, анексії Криму та бойових дій на Сході України українське суспільство згуртувало свої зусилля, спрямувавши їх, зокрема, на залучення громад Сходу, звільнених територій та громад, що межують з лінією зіткнення, до загальнонаціонального культурного життя.

Попри те, що збройний конфлікт на Сході України триває, громадянське суспільство будує містки між регіонами країни, залучаючи громадян до загальноукраїнського діалогу та взаєморозуміння.

Саме культурницькі ініціативи здатні слугувати підвалиною подолання конфліктів, змін у "порядку денному" життя громад задля відкритого діалогу щодо цінностей відкритого суспільства, демократії та прав людини. Особливо важливим на даному етапі є залучення до такого діалогу та співпраці митців, діячів культури та інтелектуалів із контрольованих Україною територій Донецької та Луганської областей, а також у прикордонних, поліетнічних регіонах – Закарпатській, Чернівецькій, Одеській, Херсонській областях.

Саме тому МФВ запрошує до публічної дискусії лідерів думок, інтелектуалів та управлінців у сфері культури обговорити, якою є державна політика у сфері культурної дипломатії, якою є роль громадянського суспільства в культурній дипломатії, а також питання зовнішньої культурної дипломатії, яка є шансом відкрити Україну світові, проте чи використовується цей шанс повною мірою, залишається питанням.

Протидія дискримінації за етнічною приналежністю, віросповіданням, орієнтацією, вадами є невід’ємною частиною демократичного європейського суспільства. Україна після Революції Гідності знаходиться лише на початку цього шляху.

Угода про Асоціацію з ЄС та отримання безвізового режиму з ЄС значно наблизили українське суспільство до європейської родини, проте фактів дискримінації і мови ворожнечі фіксується безліч.

Лише за минулий рік Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зафіксував 8 випадків проявів ксенофобії щодо ромів. Деякі з цих випадків набули розголосу по всій країні і за її межами. Чого варті кричущі випадки погромів і спалення поселень ромів у Лощинівці й Шелудьківці на Одещині.

Саме тому "протидія дискримінації" як превентивний засіб у недопущенні майбутніх конфліктів є невід’ємною частиною програми "Культура і конфлікт". У межах підтеми відбудуться: презентація ромських культурницьких ініціатив; покази фільмів "Сім історій успішних ромських жінок України" і "Пам’ятати", публічні дискусії за участі провідних правозахисників на теми історичної відповідальності  й протидії дискримінації.

Останньою (але не за значенням) підтемою програми є "Урбаністика". Публічні простори й хаби стали невід’ємною частиною міської культури по всій Україні. Проте моделі виникнення, фінансування, тематики й аудиторій різняться.

Тому МФВ, який останніми роками підтримував різні географічно й тематично хаби, запрошує обговорити, як  вони стають осередками громадського активізму, як змінюють міський простір, а також поговорити про перші прообрази хабів у незалежній Україні й подумати про можливості для майбутнього.

Радислава Чекмишева, спеціально для УП.Культура