То що ж в Україні з читанням?
Резонансне дослідження про читання в Україні Ukrainian Reading Publishing Data 2018 свідчить, що більшість українців не мають постійної звички читати книжки, а ще більше – не купують книжки систематично.
Чи є щось позитивне у цих без сумніву тривожних цифрах?
ТАКИ ЧИТАЮТЬ
Відповідно до результатів опитування, українці таки читають: друковані та онлайн ЗМІ, а також соцмережі – на другому місці після телебачення.
Тобто йдеться все ж про тексти, хай невеликі й доповнені візуальним компонентом.
На четвертому місці серед способів проведення дозвілля – радіо, а вже далі, нарешті, книжка.
СКАЧАВ КНИЖКУ ЗАМІСТЬ СХОДИВ ДО БІБЛІОТЕКИ?
Друкована книжка не поступається електронній: багато хто надає перевагу паперовим виданням, найчастіше купленим, а не позиченим.
А от електронні книжки переважно все-таки скачують безкоштовно (аж 92%!).
Більшість – це файли з російських піратських сайтів. Імовірно, через те, що тамтешній ринок різноманітніший, а піратські сайти масштабніші (тобто є що красти).
Та й українська книжка в Україні доступніша й дешевша навіть у паперовій версії – а великих платних онлайн-бібліотек у нас немає (тобто красти складніше).
Прикметно: багато українців збирають домашню бібліотеку, позичання/обмін книжками між друзями-колегами – на другому місці серед способів отримати паперову книжку для прочитання, а публічні бібліотеки хоч мають нижчий "рейтинг", проте досі актуальні.
Знаючи ситуацію із поповненням фондів районних бібліотек, можемо припустити, що електронна скачана книжка, хай і російська, заповнила собою нішу абонемента, де колись записувалися в чергу на популярну художню літературу – тоді ще у форматі друкованих книжок або журналів.
До речі, цікаво було би порівняти жанрову різноманітність скачаного, позиченого, звіти бібліотек та цифри продажів від книгарень та видавництв.
ПАПЕРОВА ТА ЕЛЕКТРОННА – ЯК ВОДА В СКЛІ ТА ПЛАСТИКУ: НЕ КОНКУРЕНТИ
Паперова та електронна книжка не прямі конкуренти: є цілком хороші науково-популярні дослідження, мемуари та романи нобелівських лауреатів, які достатньо прочитати лише раз; є книжки, які хочеться зберігати вдома, а отже, придбати паперовий варіант, – такі приватні збірки ілюструють смак господаря, навіть якщо визначальним фактором стає гармонія обкладинок з інтер’єром чи то, по-сучасному, "інстаграмність"; і є книжки, які повноцінні саме у матеріальному вираженні – артбуки, ілюстровані видання, а також дитячі видання, які нищаться самими юними читачами.
Зрештою, є любителі поміток олівцем на полях, а в чужій книжці безсовісно не попишеш.
Досвідчені видавці усе це добре знають і враховують у плануванні бізнесу.
ПРО ГРОШІ
До речі, купує український читач майже втричі менше, ніж читає, – тобто скарги видавців на зменшення продажів не означають, що населення духовно зубожіло й читати перестало.
Радше, на фоні інфляції та зростання вартості книжок змінюється характер зацікавлення покупця: він хоче хорошої якості редагування та перекладу за свої, не такі вже й малі, гроші, ретельніше ставиться до вибору (може, й за книжковими оглядами слідкує?), а також роздумує над шляхами отримання контенту – ось цю книжку можна скачати, цю точно купить друг і обміняємося, а ця зачекає до "чорної п’ятниці". Багато книжок купують саме на подарунок.
Книжковий фестиваль часто стає для покупця виставкою, де можна роздивитися найрізноманітніші видання та довколакнижкові цікавинки, подивитися на тих, хто творить книжки (і це не лише письменники, а й художники, перекладачі, видавці, критики; підглядати за "богемною" атмосферою величезної культурної події справді може ставати задоволенням для того, хто до так званої професійної аудиторії не належить).
Щось із цього можна придбати тут, решту – у книгарнях; адже якщо раніше на книжкові ярмарки їхали через півкраїни саме задля економії, то зараз ціни на ятках мало відрізняються від роздрібних у інших місцях.
Повна валіза книжок означає логістичні незручності – краще хай її тягне кур’єр інтернет-книгарні.
На щастя, в Україні вкрай небагато видавців, які замалі для співпраці з книгарнями, але вже можуть дозволити собі стенд на Форумі чи Книжковому Арсеналі; і всі вони мають інтернет-сторінку та менеджера зі збуту.
ЯКІ ЩЕ АЛЬТЕРНАТИВИ?
У 2018 році стартував проект "Слухай" – бібліотека аудіокниг українською мовою.
Запрацював мобільний додаток "Радіо "Культура", де є архів передач і можна знайти записи програм про літературу та книжки, а також радіопостановки художніх творів.
Дедалі популярнішими стають підкасти.
Радіо, тобто слухання, на четвертому місці серед засобів проведення часу в згаданому опитуванні, а отже, література і її читач мають нагоду зустрітися – цього разу в аудіоформаті.
Аудіокнижки, до речі, найбільше слухає молодь, зі смартфонів.
Що ж до читання ЗМІ, то на інтернет-ресурсах трапляються письменницькі колонки й есеї, а ще – фрагменти книжок, які тільки-тільки готуються до друку. Чим не література в онлайн-форматі? Не кажучи вже про засилля віршів у соцмережах.
Для того, щоб вибрати читання як один із десятків способів проведення часу, людина має про це пам’ятати. Література повинна бути одним із предметів розмов на телебаченні та у пресі.
Йдеться і про книжки, які складають асортимент українських книгарень, і про митців, яким заробіток з письменницької праці дає можливість віддавати літературі не лише вільний від основної роботи час. Бо інакше письменниками зможуть бути лише дуже заможні люди.
ЧИТАТИ – ВАЖЛИВО!
Час від часу під гаслом промоції читання щось таки відбувається.
Проте насправді в Україні читанню опираються хіба що школярі на уроках. Решта знизує плечима – обираючи інші розваги.
Так само, як у менш розвинених країнах не дуже вбачають сенс у грамоті, гігієні, нових методах обробки землі та безпечному сексі.
Поза тим, читання – це засіб. А мета – це освіта. В широкому розумінні. Читаючи книжки, обдумуючи їх, стикаючись із різними видами мистецтва, ми виробляємо спільні цінності, а отже, за потреби легше знайти спільну мову.
В часи стрімких змін та реформ це особливо важливо; але знадобиться й в умовах стабільності.
Оксана Щур, літературна оглядачка, кураторка літературних програм "Мистецького Арсеналу", спеціально для УП.Життя
Титульна світлина masha_tace/Depositphotos
Вас також може зацікавити: