Українська правда

Як ніколи не видати книгу

- 20 вересня 2019, 06:46

У Львові в розпалі 26 BookForum – місце, де збираються видавці, автори та книгомани України. 

Будучи очільницею книжкового видавництва Vivat, я добре знаю, який довготривалий та кропіткий процес передує тому моменту, коли читач візьме до рук готову книгу. 

Проте, на цьому шляху є і дуже кумедні моменти.

За шість років існування видавництва Vivat в мене зібрався ряд типових саркастичних ситуацій, які допоможуть вам краще зрозуміти, як варто і не варто комунікувати з партнерами (навіть якщо ви видаєте книгу самостійно). 

"Я тут написала геніальний роман. Ви ж професіонал, отже, читаєте швидко чекаю на вашу відповідь через 4 дні"

"Так, без питань: справ в нас не дуже багато, тож поставимо вас у пріоритет (адже роман геніальний), і відпишемо протягом 12 годин", – не відповість на таке повідомлення жоден видавець. 

Так, ми, видавці – профі, тому цінуємо свій час та маємо власні робочі пріоритети. Інколи відповіді можна чекати тиждень, інколи – місяці. І якщо ви не готові чекати, то краще подумати про самвидат.

Що краще вказати?

Якщо вам принципово, щоб вам відповіли навіть у разі відмови – вкажіть це. Або попросіть написати, коли видавництво почне розглядати роботу. Або коротко опишіть сюжет. Точно можу сказати: не варто повторювати приклад. 

"Моя дочка(син, мама потрібне підкреслити) пишуть просто бестселери. І сусідці подобається, і Марія Іванівна підтвердила, що роботи цікаві, а дочка (син/мати) талановита. Так а ви що скажете?"

Це, звісно, чудово, що талант вашої близької людини визнає оточення, але видавництво в жодному разі не спиратиметься на рецензії навіть близьких вам людей.

Не повірите, але щоб видавати книги, потрібна професійна та висококваліфікована команда. Так от саме вона і буде приймати рішення щодо професійності та грамотності книги. 

Що краще вказати?

Розкажіть про те, скільки ви створювали текст, який жанр, що цікавого в сюжеті, що робить його вартим уваги тощо. 

"А скільки коштує надрукувати у вас книгу?"

Отут ми повертаємось до наболілої теми: видавництво – це не типографія (і навпаки). Видавництво – це про повноцінний супровід продукту: редактура, розробка обкладинки та ілюстрацій, участь у розкрутці (продажі, реклама) тощо.

Типографія – місце, де ви можете надрукувати книгу: розповсюдженням (продажем та рекламою) займається сам автор. Тому це питання – не до видавництва. 

Що краще вказати?

Запитайте, які умови співпраці з авторами; як формується ціноутворення тощо.    

"Я вам віддаю рукопис. АЛЕ я категорично відмовляюсь від редагування: ваш редактор зіпсує мій стиль"

Звісно, ми любимо оригінальних письменників, але дивіться, щоб блакитноока білявка в кінці книги не "примружила свої карі очі". Або щоб двійнята не перетворилися у трійнят. І мега-важливо, щоб імена другорядних героїв не переплуталися по ходу розповіді, або раптом не "воскрес" вбитий герой. 

Думаєте, я жартую? Ні, всі наведені приклади – з реальних надісланих рукописів. 

Що краще вказати?

Яким би геніальним автором ви не були, але видавництво має свій алгоритм роботи не дарма. Редактор не змінює стиль (інакше навіщо були б автори?): він слідкує за логічністю сюжету, відсутністю плутанин, помилок тощо.

"Надсилаю вам свій рукопис, і одразу хочу обговорити піар: тв в прайм-тайм, радіо мінімум п’ять радіостанцій"  

Так, видавництво має допомагати у розкрутці книги. Ні, воно не має витрачати левову частку свого прибутку, щоб прорекламувати вашу книгу в прайм-тайм на топових телеканалах.  

Що краще вказати?

Запитайте, яким чином дане конкретне видавництво допомагає у піарі та просуванні книжок.  

"Я вам надіслав рукопис Укрпоштою: заберіть її. Так, вона написана від руки – мені так легше пишеться…" 

Якщо слова "діджиталізація" та "нові технології" пробуджують непозбувну бентегу, то може, ви не так і серйозно налаштовані на співпрацю з видавництвом? Бо компромісів не уникнути.

Тим паче, вам варто знати, що видавництва вже давно працюють з вордівськими чи електронними документами.

Так,  ви можете надіслати роздруковану главу, але заявляти, що вам легше писати від руки не варто. Видавництво не зобов’язане проводити детективне розслідування щодо вашого почерку.

Що варто знати?

Книгу видають у друк в форматі PDF. Відповідно, ви працюватимете з Word чи електронними документами (або іншим софтом) обов’язково. На дворі ХХІ століття: ми спрощуємо, а не ускладнюємо життя    

"Жанр? Який жанр? Що ви маєте на увазі?"

Хай би там як не змінювався світ, проте, є стабільні речі.

До прикладу, якщо ви працюєте в маркетингу, вам треба розуміти свою цільову аудиторію та скласти портрети; якщо ви працюєте з SEO-текстами, вам варто знати ряд програм, з допомогою яких вам треба перевірити текст на плагіат; якщо ви пишете книгу... ви маєте розуміти, що саме ви пишете.

Інакше це не має сенсу (сюжету, розкриття персонажів, драматургії тощо).

І ще є пара моїх улюблених кумедних ситуацій. 

Для чого ви створили цю книгу?  

Видавець: "Що нового ви хочете сказати світу?"

Автор: "Розумієте, я не можу не писати, творчість лізе з мене як гречана каша. Доречі, ви оцінили алюзію?"

Так, ви можете бути майстром слова, богом епітетів та повелителем алюзій. Проте, чи робить це ваш твір унікальним та цікавим для читачів?

"Щоб що?" – питання, яке варто ставити собі частіше, тим паче, якщо ви взялися за таку ґрунтовну роботу – створення книги. 

Знайте вашу аудиторію

Видавець: "На яку цільову аудиторію орієнтована ваша книга?"

Автор: "Від 15 до 115 років"

А чому не від 7 до 120?

Так, деякі геніальні книги можна назвати "поза часом та віком" (проте, все одно, в них є умовна цільова аудиторія). Та таких прикладів справді небагато.

Така відповідь, швидше, говорить не про ідеальність твору та талант автора, а про те, що творець не усвідомлює, кому може бути цікава ця книга.

Чи варто продовжувати співпрацю з людиною, яка не розуміє, кому може бути цікавий його/її твір? Питання риторичне. 

Як українську книжку зробити sexy. Антон Мартинов про державну стратегію з розвитку книг та читання

З цієї ж категорії:  

Автор: "Так, погоджуюсь: тема "выворітність 39ї ноги у сороконожки" вузька. Проте, якщо мені цікаво, то і інші зацікавляться!"

Так, ви можете писати нішеві книги, і вони справді можуть бути цікаві певній цільовій аудиторії. Проте, чи варто звертатися з такими пропозиціями саме до видавництва?

Швидше за все, ви зекономите купу грошей і лише виграєте від того, що спробуєте видати таку книгу самостійно.

Ви і самі знаєте, кому можуть бути цікаві такі книги, а, отже, з легкістю знайдете аудиторію та канали для розповсюдження!  

Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Aaron_Amat/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Найкращі українські книжки, або Що має прочитати кожен

Найкращі книжки світу, або Що має прочитати кожен

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.