7 позитивних змін, які відбулися в технічній освіті за останні 15 років і чого хочеться ще
Насправді освіта змінюється щодня.
Поки ми її сваримо, хвалимо або не помічаємо – вона оновлюється. Але великі перетворення дійсно помітніші на відстані.
"Освітніми питаннями" ІТ-компанії почали займатися року ще з 2006 року.
А днями мене запитали, які позитивні зміни в українській технічній освіті сталися за останні півтора десятиріччя?
Нарахував мінімум сім, але переконаний, ви зможете доповнити.
💻 З початку 2000-х ми чуємо, що університетська система не справляється, галузь потребує більше спеціалістів. Це і досі так, але мене радує, що сьогодні система освіти стала більш відкритою.
Технічні виші готові до співпраці, до зміни свого навчального контенту, підходів. І це не тільки декларації. В 2020 році ми маємо діалог на тему "Що нам робити разом?", а не конфронтацію.
Нас, ІТ-індустрію, чують – не тільки в освітньому контексті, але і в наших запитах – які спеціалісти зараз потрібні на ринку, як їх правильно навчати. З нами радяться, наші аргументи беруть до уваги. І це дуже важлива зміна.
💻 Ціла низка позитивних зрушень відбулося у підтримці освіти бізнесом.
Це не тільки інфраструктурні покращення, коли у вишах з’являється сучасна техніка, відкриваються нові лабораторії. Хоча це також важливо.
Створюються освітні проєкти, де залучено експертів галузі. Наша компанія щорічно проводить стажування шкільних вчителів та викладачів, створює свої курси у вишах, – а це все безпосередній вплив на якість знань сучасного студента.
 |
| Ціла низка позитивних зрушень відбулося у підтримці освіти бізнесом. Фото everythingposs/Depositphotos |
💻 Увага з боку держави. Це стосується і намірів, як наприклад проголошення року математики в Україні, підтримки проведення міжнародної математичної олімпіади серед дівчат, вибору вектору STEM наук і так далі.
Водночас у порівнянні з 2005 роком збільшилося не тільки держзамовлення на спеціальності ІТ-напрямку, але і кількість залучених людей з боку університетів.
Якщо візьмемо потік першокурсників в КПІ чи ХНУРЕ зараз і тоді – це число мінімум в 2-3 рази більше. І держава реагує на це.
💻 В 2005 році розуміння необхідності співпраці з університетами була лише в кількох компаній.
Сьогодні, 15 років потому, кожна компанія, велика чи не дуже, прагне мати свою освітню програму спільно з університетом чи окремо. Це говорить про те, що конкурентність на ринку дуже висока.
Водночас, це сигналізує про те, що університети не встигають переорієнтовуватися, реагувати на великий попит, тому компаніям доводиться більше вкладати у перенавчання людей.
Якщо в 2005 перші навчальні програми ЕРАМ University навряд чи охоплювали десяток студентів, зараз щороку ми маємо понад 15 тисяч заявок від бажаючих опанувати ІТ-спеціальністі.
💻 Ставлення до вивчення англійської. Згадуючи свої студентські роки, відверто скажу – не більше 10% тодішніх студентів займалися вивченям англійської серйозно. І це була їх самостійна ініціатива.
Наразі – мотивованість до вивчення англійської виросла в рази, оскільки це основна мова спілкування індустрії. Опорні матеріали, знакові конференції, новинки галузі, партнери, клієнти – все вимагає цього знання.
В 2020 році можна сказати, що англійську починають добре вчити вже зі школи, використовуючи ранні підходи.
💻 Зростання неформальної ІТ-освіти. Переконаний, що будь-який вид освіти сприяє популяризації ІТ, підвищенню якості знань. Починаючи із малечку, коли дітки вчаться конструювати з лего, далі відвідуючи STEM-школи, шкільні олімпіади, конкурси.
Вважаю, чим більше буде таких ініціатив, тим краще. З’явилися некомерційні організації на зразок BrainBasket, які сприяють розвитку освіти в ІТ.
Є навчальні корпоративні програми. В ЕРАМ, наприклад, вже кілька років поспіль проводиться навчання eKids, яка знайомить дітей з програмуванням.
А погляньте, наскільки зараз популярні серед студентів хакатони? Молоді люди можуть спробувати розв’язати проблеми – від ідеї до підприємницького кроку, який треба підтвердити технічним бекграундом.
Все це дуже позитивно впливає на імідж ІТ індустрії і на імідж країни в цілому. У такий спосіб ми з дитинства привчаємо розвивати творчі здібності, показуємо потенціал роботи в індустрії.
💻 Поява комерційних ІТ вузів. Український католицький університет, IT Step University – це лише приклади, але дуже позитивні.
Це означає, що люди в Україні готові платити гроші за якісну освіту. Тобто, можна йти у державний виш заради стипендії, але є альтернативні варіанти, на які є попит.
***
Але не буду тільки медом мазати. Звісно, є і негативні процеси в технічній освіті.
Найболючіший з них – "вимивання" кадрів. Індустрія росте, залучаючи щороку все більше людей. Водночас в країні мало талановитих вчителів, з вогником, які можуть "закохати" в свій предмет дітей.
Ви можете уявити здібного випускника, який вивчився на вчителя інформатики чи фізики в університеті Драгоманова і повернувся викладати у свою рідну сільську чи містечкову школу?
Мені важко. Рішення, крім очевидного економічного, – полягає у зміцненні репутації освітянина, визнанні його важливості, в тому числі через репутаційні конкурси. Прекрасний приклад – вчительський Оскар "Вчителі важливі", який влаштовує ГС "Освіторія".
Ми вже давно зрозуміли, що успішним буде не той, в кого хороший контент, а той у кого хороші транслятори цього контента. Це люди, які навчають з любов’ю.
В той час як більшість університетів зберігають фокус на базову інженерну підготовку, відверто "накульгує" математична школа.
Низький рівень знань в математиці посвідчили результати дослідження PISA. Українські школярі продемонстрували досить посередні знання точних наук.
Покоління тих, ще радянських, вчителів пішло, а нове лише зароджується. Що ж, чекаємо і підтримуємо, в тому числі через стажування в ІТ-компаніях.
"А яких змін бракує?" – також запитали мене. Хочу бачити більше талановитих викладачів. Більше ініціативи від наших колег з індустрії в підтримці університетів. Появи більшої кількості приватних навчальних закладів, інженерних шкіл, орієнтованих на результат.
Мрію, щоб виросла конкуренція на ринку освітніх послуг. Щоб державні вишів були справжніми гравцями на ринку освітніх послуг, щоб вони стали більш гнучкими та вільними в управлінському та фінансовому плані.
Очікую впровадження нових форматів у навчальних закладах. Форматів, які активно впроваджуються в ЕРАМ University – blended формати, проєктний підхід, design thinking, основані на ХОРОШИХ цифрових рішеннях.
Хочеться, щоб вчитель інформатики перестав бути єдиним провідником всього сучасного в українській школі.
Але найголовніша позитивна зміна, яка вартує всіх вищезазначених (а часом є їх причиною) – змінився спосіб мислення студентів. Часто з ними продовжують працювати старими лекалами, а вони інші. І вимагають інших підходів у роботі. І ми маємо розвиватися та оновлюватися разом з ними.
Максим Почебут, керівник освітніх програм ЕРАМ у Східній та Центральній Європі, спеціально для УП.Життя
Титульна світлина
Вас також може зацікавити:
Чекати змін чи творити їх: як ІТ-компанії запустили бакалаврську програму в держуніверситеті
Стати журналістом, підприємцем чи айтішником: Coursera відкрила нові безкоштовні курси
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.