Вдвічі дорожчі ліки: як державні установи купують препарати через фірми-прокладки

Україна є лідером за кількістю ВІЛ-інфікованих осіб серед країн європейського регіону.

За статистикою у 2018 році у нас щодня було виявлено зо 50 нових випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію і помирало по 9 осіб від СНІДу.

Для протидії цим страшним цифрам потрібна спільна відповідальна позиція держави та суспільства.

Зокрема, це стосується і державних лікарень, які закуповують ліки. Важливо, щоб медикаменти закуповувались прозоро та чесно за ринковими цінами, а не через схеми.

У 2020 році на одну із закупівель ліків державним підприємством "Медичні закупівлі України" прийшов індійський виробник "Маклеодс" ("Маклеодс Фармасьютікалз Лімітед").

Індійська компанія у тендерній пропозиції прикріпила договір з фірмою-прокладкою "Містрал" ("Містрал Кепітал Менеджмент") про поставку медикаментів.

За цим договором, випадково завантаженим у систему Прозорро, моя команда змогла  прослідкувати цілу схему закупівель ліків від ВІЛ/СНІД через фірму-прокладку "Містрал" для українських лікарень у 2019 році.

Яка схема закупівлі?

"Містрал" – британська компанія, яку за іронією долі очолює фахівець у сфері податків та офшорних компаній Фероуз Даху (Feroze Dahoo). Працює він переважно зі східноєвропейськими компаніями.

За договором Містрал придбала у індійського виробника Маклеодс три препарати для ВІЛ/СНІД:

• "Тенохоп-Е";
• "Долутегравір 50 мг, Ламівудин 300 мг, Тенофовіру Дизопроксилу Фумарат 300 мг";
• "Ламіхоп-З".

Через Прозорро можна знайти, хто у 2019 році закуповував такі ліки від ВІЛ/СНІД. Це були лише дві державні установи – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України та Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (ЦОЗ ДКВС).

Інститут Громашевського на тендері закупив препарати "Тенохоп-Е" та "Ламіхоп-З" у компанії "АТ-Фарма".

Для цих препаратів було два окремі тендери, проте в обох виграла "АТ-Фарма", яка за інформацією Центру протидії корупції пов’язана з Містралом.

Цікаво, що за препарат "Ламіхоп-З" змагалась ще одна компанія – ПАТ "Технолог", який пропонував препарат власного виробництва на більш вигідних умовах.

Проте з якихось причин єдиний конкурент переможця на фінальній стадії забув підкріпити необхідні довідки після аукціону і його пропозиція була відхилена Інститутом.

Третій препарат "Долутегравір" закупив Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України (простими словами – лікарня для ув’язнених) у компанії "БаДМ".

В торгах брали участь "БаДМ" і "Фармпротект", які пропонували одні й ті самі ліки індійського виробництва "Маклеодс". Проте виграв БаДМ, який запропонував нижчу ціну.

Тобто, британська компанія Містрал виступає компанією-посередником, яка перепродує через Прозорро ліки лікарням за завищеними цінами, які вона попередньо купила напряму у індійського виробника "Маклеодс" в рази дешевше.

При цьому "Маклеодс" на тендери Прозорро не виходить, а залишається осторонь. 

Скільки переплатили державні установи за ліки?

Ціни за якими закуповувала "Містрал" у виробника та державні установи в українських постачальників значно відрізняються.

Наприклад, ціна однієї упаковки препарату "Тенохоп-Е" з долученням посередника зросла на 47%.

Для компанії "Містрал" напряму від виробника препарат коштував 5,72 долара, для Інституту ім. Громашевського – 8,42 долара за упаковку (порівняння цін за всіма препаратами у таблиці нижче).

Схожа різниця у ціні й по інших препаратах. Щоправда ціна ліків для "Містрал" не враховує витрати на розмитнення, оплату ПДВ (7%), поставки, зберігання тощо.

Однак навіть з цими витратами вартість ліків для державних лікарень виглядає завищеною.

Для порівняння у 2020 році ДП "Медичні закупівлі України" закупило ці самі препарати у іншого виробника, проте їх вартість є навіть нижчою від цін Містралу.

Так, ціна за упаковку перших ліків (Тенофовіру дизопроксил, Емтрицитабін) складала $4,74.

На додачу можна порівняти ціни на ці ж лікарські засоби з цінами, за якими у 2019 році їх закуповувала благодійна організація "100% Життя". Порівняння цін наочно можна подивитись у таблиці.

Якщо порівнювати загальну вартість однакової кількості трьох позицій препаратів для кожного покупця, то різниця стає більш наочною:

• для "Містрал" препарати коштували 184 814 доларів;
• для ДП "Медичні закупівлі України" така кількість у 2020 році обійшлася би у 136 865 доларів;
• для державних установ – 287 212 доларів;
• для БО "100% Життя" – 169 641 доларів.

Кругленьку суму – 150 тисяч доларів державних коштів можна було б зекономити лише на трьох препаратах, якби їх купувало ДП "Медичні закупівлі України", а не державні лікарні самостійно.

За такою ж схемою через фірми-прокладки закуповують медичні вироби та ліки не лише державні установи, а й лікарні по всій Україні.

Це приклад лише на трьох препаратах, які ми знайшли через договір, який випадково опинився у вільному доступі.

А скільки ще таких договорів та схем – невідомо.

Але точно можна сказати, що закупівлі напряму у виробника дозволили б зекономити велику кількість коштів, які кожен з нас платить до бюджету.

Варіантом вирішення можуть стати закупівлі через ДП "Медичні закупівлі України", але йому все ще не надано статусу центральної закупівельної організації (ЦЗО). 

Логіка полягає у тому, що Центральна закупівельна організація  збирає потребу у кількох закладів і закуповує велику партію необхідних ліків за значно нижчою ціною напряму у виробників.

ДП "Медичні закупівлі" було створено з цією метою ще у 2018 році.

Проте дотепер не може виконувати цю функцію. Адже Кабмін уже який рік поспіль зволікає з прийняттям рішення, про надання статусу ЦЗО, яке дозволить лікарням та установам закуповувати препарати через державне підприємство.

Інна Іваненко, виконавчий директор БФ "Пацієнти України", спеціально для УП.Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Титульна світлина svanhorn/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

ТЕСТ: що ви знаєте про ВІЛ/СНІД, його симптоми та шляхи передачі

Ліки з недоведеною ефективністю проти COVID-19 вироблятимуть в Україні за 1200 грн за упаковку

Українцям за бюджетні гроші дають ліки, які розробили 50 років тому. Чому так, і як це виправити?

Мені потрібні мої ліки: як карантин оголив проблему реєстрації препаратів в Україні

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".