Книжковий ринок та гуманітарна політика: 7 кроків, які сприятимуть розвитку книговидавництва в Україні
Українська паперова книга, шляхом доцільних кроків вітчизняної гуманітарної політики, поступово та впевнено переходить до категорії трендів.
Книга розширює межі свого існування та впливу. Це арт-об'єкт, а не тільки джерело інформації. З останніх позитивних досягнень для книжкової сфери стало оприлюднення проєкту державного бюджету на 2022 рік.
У ньому на статті, пов’язані з книговиданням, передбачили 180,5 мільйона гривень, з яких 152 мільйони 511 тисяч − на роботу Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі. Це неабияк підживлює сподівання видавців та обнадіює читацькі очікування.
Проте, попри цей факт, обраний вектор руху все ще вимагає корекції та ще більш плідної співпраці видавничого бізнесу та державних інституцій.
Існують випадки, коли без командної роботи, що передбачає об'єднану співпрацю всіх видавництв та державної підтримки, важко досягти якихось зрушень. Тому я можу виокремити кілька кроків в рамках гуманітарної політики, які, на мою думку, ще більше сприятимуть розвитку українського книжкового ринку.
Книжкові виставки
На сьогодні є три найбільші: Книжковий Арсенал у Києві, BookForum у Львові та Book Space у Дніпрі.
Виставка – це завжди можливість популяризації літератури, змога презентувати книжкові новинки та поспілкуватися з авторами. І, звісно, книжкові виставки важливі не лише як майданчик для торгівлі, а й як спосіб безпосередньої комунікації з читачем-споживачем.
Залучення медійних осіб та практика зовнішньої реклами. Це те, що активно практикується за кордоном і не реалізується в Україні.
Для популяризації читання має бути сформоване розуміння того, що читати круто, модно, це так само трендово, як мати акаунт в TikTok.
За кордоном цю роботу виконують знаменитості. І було б чудово, якби вітчизняні зірки поступово почали включати до своїх блогів, інтерв'ю бодай кілька слів про книги, які їх зачепили.
Створення в бізнес-організаціях міні-бібліотек
Кожен з керівників відповідає за свою команду. Це почесно, коли ти створюєш організацію, в якій працівники можуть опанувати щось нове.
Найбільш прогресивні організації вже зверталися до Vіvat, щоб сформувати у свої офісах міні-бібліотеки.
Семінари по навчальних програмах
У нас в Україні вкрай мало таких програм. Можу виокремити хіба що LITOSVITА. Але цього замало, щоб ми могли саме спеціалізовано підвищувати рівень видавництв.
Взаємодія з державою
До 2015 року діяв закон, що передбачав пільгу на прибуток. Ця пільга була спрямована на спецрахунок, з якого можна було купувати папір, оплачувати поліграфічні послуги тощо.
У цій ситуації держава не вкладає додаткові гроші, але отримує чимало бонусів: на ці гроші видавництво зможе збільшити свій оборотний капітал, видати більше книг.
Повернення пільги на прибуток виведе бізнес з тіні. Бо на сьогодні я можу сказати, що бізнес який сплачує податки перебуває не на конкурентних умовах з бізнесом, який вимушений бути тіньовим і не платить податки.
Книжковий рибейт
Рибейт (англ. rebate) – це повернення частки вже сплачених коштів за продукт або послугу.
У нашому випадку він передбачає повернення книгарням державою відсотку від загальної суми проданих за певний період книжок.
Навіть 10% повернень допомогли б знизити орендний тиск, адже в середньому 80−90% прибутку книгарень йдуть якраз на те, щоб сплатити за приміщення.
Є варіант з онлайн-книгарнями. Проте офлайн продажі становлять близько 80%, і онлайн продажі не можуть їх перевищити.
У нас в Україні близько 200 книжкових магазинів, і це дуже мало. Чому не відбувається розвиток мереж? Бо 90% прибутку від магазину йде на оренду, останні 10% на оплату праці співробітників. Книжковий бізнес просто не витримує таких орендних ставок.
Боротьба з піратством та контрафактом
На сьогодні немає жодних конкретних дій стосовно цього питання. А самі видавництва, без підтримки державних фіскальних органів, не можуть зупинити масове піратство книжкової продукції.
Підтримка бібліотек
Тут варто сказати про необхідність трансформації звичайного формату бібліотеки. Це має бути не просто книгосховище, а культурний хаб, культурний простір.
В Україні налічується 15 тисяч бібліотек. Вони дуже потрібні вітчизняним читачам, бо через фінансову неспроможність люди не можуть купувати багато нових книги.
І наявність бібліотек з книжковим фондом, що постійно оновлюється, є важливим моментом у підтримці українських читачів різного ступеню фінансової спроможності. Бо бажання людини читати треба культувати, заохочувати та задовольняти.
Як підсумок, хотілося б навести одну фразу, що запам'яталася мені на фестивалі ідей в Одесі від Aspen Institute Kyiv та Impact Hub Odessa: Україна – це країна втомлених оптимістів. І це дійсно так.
У конкретній ситуації варто акцентувати саме на слові оптимісти, для того, аби втілити в життя усе заплановане та запропоноване.
Видавництва мають бути готові до змін. Готові до мінливості читацьких уподобань та зміни трендів, роботи з поклонінням Z та новими платформами для популяризації книги в актуальних форматах та під сучасними обкладинками.
І саме ця готовність – запорука того, що незабаром книга опиниться на одному щаблі популярності поряд із соцмережами та смартфоном. І перевершить їх.
Юлія Орлова, гендиректорка видавництва Vivat, спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Нові карантинні обмеження: коли книгарень може не стати, а COVID-19 залишиться
Книга року ВВС-2021: оголосили довгі списки літературної премії
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.