Що потрібно українській книжці, щоб закріпити цьогорічний успіх закордоном

Як каже Оксана Забужко, найкращий промоутер української культури й заразом української літератури в світі – ЗСУ.

Україна сьогодні у фокусі уваги міжнародної спільноти: опір, який чинить наша армія, незламність та пристрасть, з якою борються українці, викликають захват. І допоки наша армія і всі ми працюємо на Велику перемогу, культура нашого опору, культура країни, яка бореться за свободу, все більше цікавить світ, відповідно й наша книжка теж здобуває свої перемоги.

Українські автори отримали цього року численні премії та відзнаки, значна кількість великих міжнародних літературних фестивалів організували спеціальні українські програми, реалізували спільні проєкти, надаючи сцену нашим спікерам, відкриваючи українські імена для своїх аудиторій. Потужна підтримка світової професійної спільноти конвертувалась у надані Україні безкоштовно національні стенди на найбільших книжкових ярмарках світу, програми стипендій, грантів, резиденцій для українських авторів, перекладачів, ілюстраторів.

За кордоном вийшло друком кілька антологій українських авторів, наші видавці говорять про зростання зацікавленості в придбанні прав на переклад українських текстів іншими мовами. Є інтерес до української художньої літератури, репортажистики, щоденників, есеїстики, поезії. Серед тем, якими цікавляться іноземні видавці та читачі: російсько-українська війна, українська історія та культура, незмінно популярні дитячі книжки.

Правда, є одне але: значні успіхи у продажі прав за кордон мають ті видавництва, що вже мали попередній досвід і напрацьовані контакти, тобто саме ті, які працюють над цим системно. 

Що справді логічно: покупці, в першу чергу, спираються на свої інтереси, звертаються до вже знайомих партнерів, питають про відомі імена та підбирають книжки відповідно до свого видавничого портфеля.

Що далі?

Українські видавці неймовірні, справжні герої цього року, тримають стрій, переформатовують свою діяльність, продовжують роботу, вирішуючи задачі, з якими мало хто в світі стикався в принципі. Я би бачила додаткові можливості в об'єднанні ресурсів задля вирішення спільних інтересів.

Потрібна постійна активна роль Української асоціації видавців книги та/або можливо об'єднання частини видавців у менші спілки чи партнерства за спільними бізнес-задачами. Як то налагодження співпраці в межах регіональних об’єднань видавців, спільна дистрибуція українських книжок закордон та питання логістики, промоції та літературні агенції з представлення прав закордоном, тощо.

Читайте також: Наполегливість існування: найбільший книжковий ярмарок світу відмовив росіянам та сфокусувався на Україні

Великі сподівання на програму підтримки перекладів Українського інституту книги Translate Ukraine, про відновлення якої на наступний рік вже заявили в УІКу. Метою програми, яка відшкодовує видавцям витрати на передачу прав та переклад української літератури іноземною мовою, є збільшення видимості України та нашої літератури у міжнародному культурному просторі. Уже і в 2020, і в 2021 роках її було успішно реалізовано. Впевнена, на нас очікує величезний резонанс, коли програма знову запрацює, сплеск перекладів і справжня конкуренція учасників.

За відсутності можливості проводити великі масові фестивалі, наприклад, повноцінний Книжковий Арсенал, потрібно продовжувати шукати менші за розміром доступні формати роботи на внутрішню читацьку аудиторію, підтримку видавців, промоцію української літератури закордон.

Під час Франкфуртського книжкового ярмарку я модерувала заключну подію Спеціальної програми для видавців з України та сусідніх країн на нашому національному стенді, яку організував Франкфуртський книжковий ярмарок, Книжковий Арсенал та Гьоте Інститут-Україна. Головна ідея події була в тому, що на питання "як сьогодні допомогти українським видавцям" найкраща відповідь (після "дайте нам зброю") – Just do business with us!

Це про те, що робити спільні проєкти, шукати разом інноваційні ідеї, співпрацювати з українцями – це взаємовигідно та цікаво. І через співпрацю та ЯКІСНИЙ книжковий продукт наша помітність на міжнародній арені буде зумовлена не тільки війною, це буде гра в довгу.

Попри всі втрати, людські, фізичні, психологічні, цей рік багато чому нас навчив. Крім того, що ми відкриваємось для світу, мені здається, ми відкрились і для себе самих. Ми позбулись комплексу меншовартості, почали звучати голосніше, впевненіше, навчились говорити "ні", ставити незручні питання та вимагати відповідей на них.

Так виглядає, що ці вміння та навички нам потрібно буде й надалі вдосконалювати та розвивати. Адже від вже реалізованого цього року доволі імпульсивного бажання наших партнерів та колег словом і ділом підтримати країну, на яку напали, нам потрібно перейти до системної стабільної співпраці та роботи на перспективу (як не дивно звучить сьогодні слово "стабільність" в умовах блекаутів :).

Не втомлюємось використовувати всі наявні можливості (та створювати нові! :), щоб пояснювати світу природу та причини того, що сьогодні відбувається в центрі Європи, аргументовано відповідати на нескінченні питання про "адін народ", на пропозиції публічних дискусій з "хорошими руськими", натомість активно пропонувати свої цікаві теми та переконливі голоси, відкривати світу неймовірно цікаву, оригінальну, сучасну, динамічну та прогресивну Україну. З вірою в ЗСУ та нашу Перемогу.