Україна в боротьбі з інсультом: чому важливо захистити молодь від куріння
Кожні чотири хвилини в Україні стається інсульт. Щороку ця кількість виливається у 100 000–110 000 інсультів, понад третина з них – у людей працездатного віку. Таким чином понад 30 тисяч інсультів в Україні припадає на працездатне населення.
30–40% хворих на інсульт помирають упродовж перших 30 днів і до 50% – протягом року від початку захворювання. 20–40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності) і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя.
Понад 180 тисяч українців змушені жити з інвалідністю внаслідок інсультів.
Ці цифри демонструють жорстоку реальність – не лише війна забирає наших людей. Та якщо на зовнішнього ворога ми можемо вплинути тільки зброєю, то таких хвороб, як інсульт, можна уникнути набагато простіше. В першу чергу, відмовившись від куріння.
Куріння та інсульт
Одним із ключових факторів ризику інсульту є куріння. Наукова спільнота надає вражаючі статистичні дані:
- Дві п'ятих усіх смертей від інсульту у віці до 65 років пов'язані з курінням.
- Куріння подвоює ризик ішемічного інсульту та збільшує ймовірність геморагічного інсульту в 4 рази.
- У некурців вплив вторинного тютюнового диму підвищує ризик інсульту на 20-30%.
Нікотин звужує кровоносні судини, зокрема ті, які забезпечують кров’ю мозок. Це призводить до порушення кровообігу, що може викликати головний біль, запаморочення та підвищує ризик розвитку інсульту. Наголошую, нікотин міститься не лише в традиційних сигаретах, а й також в електронних сигаретах та сигаретах для нагрівання. Тож історії про буцімто "нешкідливість" таких виробів є брехнею. Безпечного куріння не існує!
Щороку в Україні від хвороб, спричинених курінням, помирає 130 тисяч людей. 325 тисяч українців живуть неповноцінне життя та втрачають працездатність через тютюн та нікотин. А українська економіка щороку втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб – наслідків активного та пасивного куріння, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них. У 2021-му екстрапольований збиток України через куріння сягнув 179 мільярдів гривень.
Чому електронні пристрої для куріння є небезпечними?
Електронні сигарети та сигарети для нагрівання з’явилися на ринку доволі нещодавно, тому наразі бракує ґрунтовних досліджень довгострокового впливу на організм людини. Та все ж ледь не щодня з’являється підтвердження того, що вони є небезпечними для здоров’я курця та оточуючих. Доведено, що куріння електронних сигарет підвищує ризики хронічних обструктивних захворювань легень, раку легень та серцево-судинних захворювань, оскільки вони містять хімічні речовини, важкі метали та канцерогени, гліцерин і пропіленгліколь.
Останні дослідження показують, що випадки інсульту у користувачів електронних сигарет виникали раніше, порівняно з курцями традиційних сигарет.
Такі пристрої мають найбільше поширення серед дітей та молоді, яка легко піддається маркетинговим впливам тютюнових компаній та вірить, що вживання електронних сигарет чи пристроїв для нагрівання є нешкідливим. Таким чином підлітки підсідають на нікотинову голку, з якої злізти дуже непросто. Куріння – це не звичка, це – залежність. Залежність, якої вдається позбутися лише 6% з усіх охочих.
Що має зробити Верховна Рада та Кабмін, щоб вберегти дітей від нікотинового гачка?
На кожній зупинці громадського транспорту ми спостерігаємо сигаретні кіоски, що переливаються всіма кольорами веселки, те ж саме діти та молодь спостерігають на касах в магазинах та супермаркетах. За даними Американської академії педіатрії, діти та підлітки, які бачать яскраві вітрини з красивим дизайном сигаретних пачок, мають на 64% більший ризик почати курити.
Опитування ВООЗ демонструє, що саме сигаретна викладка є основним джерелом реклами тютюнових та нікотинових виробів.
Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що комплексна заборона всіх видів реклами тютюнових та нікотинових виробів є дієвою у зниженні поширеності куріння. В Україні з 11 липня 2023 року набула чинності заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання тютюну, електронних сигарет та рідин до них. Проте сигаретна викладка, яка Рамковою конвенцією ВООЗ із боротьби проти тютюну теж вважається видом реклами, лишається гарною маркетинговою лазівкою.
Демонстрація тютюнових та нікотинових виробів у місцях торгівлі має бути забороненою Законом України, тим паче коли 80% українців підтримують таку заборону.
Хочу наголосити ще раз, куріння – це не погана звичка, це залежність. І курити – це не вибір, а велика ілюзія, нав’язана тютюновими компаніями. Тому так важливо захищати наших людей та нашу молодь від приваблення до початку куріння та потрапляння в нікотинову пастку.
Лада Булах, народний депутат від партії "Слуга народу", спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.