"Освіта для життя": що вже зроблено та куди рухаємося у 2026 році

Світ, у якому зростають наші діти, змінюється швидше, ніж будь-коли раніше. У таких умовах освіта не може залишатися незмінною – вона має допомагати дітям не лише засвоювати знання, а й розуміти світ, діяти в ньому та відчувати внутрішню опору. Саме з цією метою ми запустили політику "Освіта для життя" – продовження й підсилення реформи "Нова українська школа".

2025 рік був часом інтенсивної роботи: від напрацювання рішень до пілотування оновлених підходів у школах і запуску цифрової платформи.

Одним із ключових моментів стала презентація концептуальних засад усіх дев'яти освітніх галузей. Це системні документи, що визначають логіку навчання з 1 до 12 класу, структуру результатів навчання, міжгалузеві зв'язки й методичні підходи. Саме на концепціях базуватиметься оновлення навчальних програм, розроблення підручників, створення програм підвищення кваліфікації для вчителів і модернізація освітніх просторів.

Концептуальні засади – фундамент політики "Освіта для життя", а їх узгодженість дає змогу вибудовувати цілісну лінію навчання, де компетентності, знання та вміння формуються поступово й логічно з 1 класу і до випуску.

Перші результати пілотних шкіл

У вересні 62 школи НУШ розпочали пілотування оновлених навчальних програм і матеріалів у трьох освітніх галузях – природничій, мистецькій та технологічній. У пілоті беруть участь 3172 учнів 5-х класів.

Навчання в цих школах вибудуване на основі інтегрованих курсів (тобто таких, що обʼєднують кілька предметів) і практичних завдань. До прикладу, учні бачать міжгалузеві зв'язки, працюють над проєктами й застосовують знання для розв'язання завдань, пов'язаних із реальними життєвими ситуаціями та повсякденним досвідом. У фокусі навчання розвиток умінь і поступове формування компетентностей.

Загалом 186 учителів пілотних шкіл пройшли спеціальне навчання та отримують регулярний методичний супровід упродовж усього пілотування. Також пілотування супроводжується системним моніторингом.

Учителі щомісяця надають зворотний зв'язок щодо організації навчання, реакції учнів, труднощів і потреб. Аналітика цих даних уже демонструє важливі тенденції. Зокрема, переважна більшість учителів зазначає, що учням подобається нова логіка побудови уроків: вони охоче включаються в проєктні завдання, швидше знаходять зв'язки між різними темами й дисциплінами, а навчання через діяльність допомагає глибше та природніше опановувати матеріал.

Зауважують також активність роботи в групах і зростання мотивації: учні частіше ставлять запитання, прагнуть самостійно шукати інформацію й пропонують власні рішення.

Новий зміст зменшує фрагментарність навчання – одну з проблем, яку системно озвучують педагоги й батьки в наших опитуваннях. Коли матеріал подається через інтегровані завдання, діти легше переходять від теорії до практики й демонструють кращу залученість.

Водночас ми бачимо в моніторингу і закономірні виклики. Учителі зазначають, що підготовка інтегрованих уроків потребує більше часу й прикладів завдань. Важливим є запит на регулярний обмін досвідом між школами. Ці потреби ми вже враховуємо в плануванні навчання вчителів пілотних шкіл, забезпеченні навчальними матеріалами й підготовці наступних етапів упровадження.

Інструменти впровадження політики

Нові підручники

Ще одним стратегічним напрямом є модернізація підручникотворення. Раніше на весь шлях – розроблення, експертизу, апробацію, конкурсний відбір і друк – було відведено всього один рік. Це створювало тиск на авторів і ризики для якості змісту.

До того ж повномасштабне вторгнення додало нових викликів: пошкодження обладнання великих друкарень, нестабільне енергопостачання та дефіцит кадрів у поліграфії значно ускладнюють виготовлення підручників.

Саме тому ми переходимо на дворічний цикл підручникотворення. Це рішення дає авторам необхідний час для ретельної роботи, а головне – можливість упровадити річну апробацію у школах. Тепер ми не просто друкуємо книжки, а спочатку тестуємо їх з учителями та учнями, збираємо зворотний зв'язок і лише після вдосконалення передаємо у друк. Такий підхід підвищить якість підручників і забезпечить їхню відповідність концепціям освітніх галузей.

Для цього вже розробляємо інструменти та процедури: оновлені вимоги й конкурсний відбір до підручників, синхронізовані процедури експертизи й апробації. Оскільки повний цикл підручникотворення триває кілька років, тому зміни, які закладаємо зараз, у 2026/2027 навчальному році проходитимуть апробацію.

У 2027–2028 роках відбудуться такі етапи – експертиза, конкурсний відбір, друк і доставлення. Планується, що за новими вимогами будуть доставлені до шкіл до 1 вересня 2028 року і використовуватимуться з 2028/2029 навчального року.

У цьому контексті Міністерство освіти і науки також започаткувало програму професійної підготовки – "Школу авторів", яку закінчило 570 учасників. Мета програми – створити спільноту авторів, які працюватимуть на основі єдиної логіки: державних стандартів, концепцій освітніх галузей, типових освітніх програм, сучасних підходів до оцінювання та міжгалузевої інтеграції.

Навчання адресоване авторам підручників і модельних навчальних програм, педагогам-практикам, науковцям та експертам з різних освітніх галузей. Його проводили експерти, досвідчені освітяни, зокрема розробники концепцій, тому учасники "Школи авторів" отримали не лише знання про стандарти й вимоги, а й цілісне розуміння того, як будується оновлений зміст у школах, як синхронізуються модельні навчальні програми різних галузей і як створювати матеріали, що відповідають сучасним педагогічним підходам та потребам учнів.

Цифрова платформа

Восени запустили цифрову платформу "Освіта для життя". Це сайт зі швидким доступом до державних стандартів, концепцій освітніх галузей, типових програм та інструментів оцінювання.

Платформа не задає єдиної моделі уроку, а пропонує широкий вибір прикладів і рішень, на основі яких учитель може вибудувати власну педагогічну логіку та адаптувати матеріали до потреб класу. Її ключова роль – зробити складні нормативні документи практичними: показати розвиток навчання з 1 до 12 класу, логіку взаємозв'язку результатів навчання, умінь і компетентностей та можливості інтеграції галузей в одному уроці.

У грудні на платформі з'явилися нові розділи – "Вебінари" (доступ до записів навчальних подій і роз'яснень політики, зокрема щодо концепцій освітніх галузей), "Що вже зроблено" (огляд ключових кроків і етапів упровадження політики "Освіта для життя" з посиланнями на матеріали) та "Мапа партнерств" (інформація про організації, залучені до змін, їхній внесок і створені ресурси).

У формі зворотного зв'язку до серії вебінарів "Концепції освітніх галузей: що потрібно знати та як застосувати" 20% респондентів на відкрите запитання "Що було найкориснішим для вас?" зазначили "отримати інформацію про платформу "Освіта для життя".

Освітні простори

Паралельно триває робота над оновленням шкільних просторів. Це перехід від застарілої моделі "слухання" до середовища для активного розвитку, де гнучкий інтер'єр, сучасні технології та безпечні умови фізично підтримують практичне навчання, психологічний комфорт і рівні можливості для кожної дитини.

У партнерстві з урбан-бюро повного циклу Big City Lab завершується розроблення путівника, який визначає принципи проєктування та оснащення навчальних просторів. Наприклад, природничих лабораторій, STEM-майстерень, мистецьких студій тощо.

Ключові принципи просторів у школах – функціональність, доступність, ергономіка, практичність та естетика. Путівник описує, як простір має працювати на різні формати навчання: досліди, проєктну роботу, командну взаємодію та індивідуальну роботу учнів.

Уже виділено майже 1 млрд грн на оновлення освітніх просторів у школах: уже облаштовано 120 просторів. Такі простори мають стати інструментом упровадження оновленого змісту освіти й підтримувати застосування нових методик навчання в межах політики "Освіта для життя".

Що далі?

У 2026 році ми посилимо масштаб упровадження й забезпечимо педагогів інструментами, які нададуть кожній дитині можливість отримати сучасний, цілісний і практико орієнтований освітній досвід.

Політика "Освіта для життя" має чітку траєкторію реалізації до 2030 року:

У 2025-2026 роках пілотується оновлений зміст у трьох галузях (мистецька, технологічна, природнича) у 5-х класах, запущено цифрову платформу "Освіта для життя", модернізуються освітні простори.

У 2026-2027 роках буде запущено дворічний цикл апробації та експертизи підручників, розпочнеться пілотування чотирьох галузей (математична, соціальна й здоров'язбережувальна, фізична культура, українська мова та література) з 5-х класів.

У 2027-2028 роках розпочнеться пілотування решти трьох галузей (інформатична, іншомовна, громадянська та історична), продовжиться модернізація освітніх просторів.

І у 2030 році оновлений зміст освіти Нової української школи буде впроваджено в усіх школах України.

Дякуємо всім залученим експертам, освітянам, представникам громадських організацій, бізнесу й державного сектору, а найбільше – учителям, які щодня реалізовують зміни у класі, підтримують учнів у складних умовах та створюють той досвід навчання, на якому будується майбутнє української школи.

Надія Кузьмичова, заступниця міністра освіти і науки, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.