Не просто "тиск" і "нерви": про які проблеми зі здоров’ям може сигналізувати запаморочення

Багатьом знайоме відчуття запаморочення, коли темніє в очах, і наче земля вислизає з-під ніг. За різними дослідженнями, близько 15-20% дорослого населення стикаються із запамороченням щороку. Іноді цей стан швидко минає, але він також може бути й небезпечним симптомом.

Що ж викликає такий стан, коли ним не можна нехтувати і як йому можуть зарадити сучасні технології?

Що таке запаморочення і чому воно трапляється

Запаморочення – це відчуття нестійкості чи "обертання" навколо, коли людині здається, що вона втрачає рівновагу.

Запаморочення буває короткочасним і нешкідливим (наприклад, коли різко встали з ліжка), але іноді воно може сигналізувати про серйозні проблеми. Особливо, якщо супроводжується втратою свідомості, сильним головним болем, порушенням мови чи зору.

Запаморочення – це друга за частотою скарга на прийомі у невролога після головного болю, тому що цей стан неприємний і, звісно, може псувати якість життя.

Наш організм сприймає його як відчуття втрати контролю над зовнішнім світом, що в наших реаліях ще більше додає невпевненості та страху.

Причин запаморочення досить багато, починаючи від дефіцитних станів, психоемоційних розладів, змін функції внутрішніх органів, наприклад, дисбалансу в ендокринній чи серцево-судинній системах, закінчуючи захворюваннями нервової системи. Тому однозначної відповіді, що "це все нерви" або "тиск", бути не може, і розібратися з проблемою може тільки лікар.

Справжні причини запаморочення

Нерви і тиск – не єдиний стереотип, який можна почути, коли ми говоримо про запаморочення. Запаморока оповита величезною кількістю міфів. Найпопулярніший з них – що цей стан повʼязаний із остеохондрозом "шийного відділу хребта", і є наслідком того, що "перетиснуті" судини.

Насправді більшість типів запаморочення пов’язана з захворюваннями внутрішнього вуха. Серед лідерів:

• доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППГ, виникає через відʼєднання кристалів кальцію та їх вільний рух по структурах внутрішнього вуха);
• вестибулярний нейроніт (гостре запалення вестибулярного нерва);
• хвороба Меньєра (хронічне захворювання із епізодами запаморочення, що виникають із-за накопичення рідини в структурах внутрішнього вуха).

Також значна частка припадає на вестибулярну мігрень та персистуюче перцептивне запаморочення (хронічний розлад рівноваги).

Одна людина може мати декілька причин запаморочення, та досвідчений фахівець може розібратися і вирішити проблему.

Нещодавно у мене була молода пацієнтка, яка скаржилась на різні типи запаморочення протягом останніх декількох місяців. Але при цьому у неї була "пауза" в головокружінні тривалістю один тиждень. В ході обстеження ми виявили, що пацієнтка спершу мала вестибулярний нейроніт, а через деякий час – поствірусне ДППГ, яке ми успішно усунули.

Запаморочення також може бути симптомом психічного розладу, але при цьому воно буде більш тривалим і часто з поступовим початком. Проте також слід виключити соматичні причини, такі як анемія, гіпотиреоз та інші, тож відрізнити чітко це може тільки лікар.

Як допомагають сучасні технології

На жаль, сьогодні не існує універсальних ліків проти запаморочення. Але, на щастя, правильно встановлений діагноз дозволяє обрати правильну тактику та покращити якість життя пацієнта, а в деяких випадках – позбавити від запаморочення назавжди.

Для встановлення діагнозу лікарю важливо знати всі подробиці ваших відчуттів – тривалість, характер головокружіння, можливі тригери, супутні симптоми. Також дуже важливою є оцінка мимовільних рухів очей (ністагм), оскільки вони тісно пов’язані із вестибулярною системою.

І от саме для цього ще в середині минулого сторіччя німецький офтальмолог та невролог Йозеф Френзель (Josef Frenzel) розробив діагностичний інструмент. Спочатку це були класичні окуляри з сильними (+20 діоптрій) збільшувальними лінзами й підсвіткою – лінзи збільшують очі, а підсвітка дозволяє добре бачити рухи очей. Але з розвитком цифрових технологій в окуляри вбудували камери, що дозволяють записувати та детально аналізувати рухи очей на екрані.

Сьогодні відеоокуляри Френзеля лікар використовує для проведення оцінки рухів очей пацієнта в спокої та під час провокативних тестів, що наближує нас до встановлення діагнозу. Завдяки тому, що вони здатні зняти фіксацію погляду, ми можемо побачити та зафіксувати те, що не видно неозброєним оком.

Фізична активність та своєчасне звернення до лікаря

Пацієнту із запамороченням вкрай необхідно знати, чим він хворіє, що можна з цим зробити та який прогноз його очікує. Інакше підвищення рівня тривоги за власне здоров’я та неприємні відчуття прямою дорогою ведуть до формування персистуючого перцептивного запаморочення. Це такий вид хронічного запаморочення, коли "збій" вже усунули, а відчуття зберігаються. Тому вчасно звертайтесь до лікаря, не терпіть неприємні відчуття та живіть максимально якісно.

Але все-таки одна універсальна порада є – достатня фізична активність.

Наша вестибулярна система обожнює рух. Особливо корисними є такі види активностей, як теніс, волейбол, хокей, футбол, сквош, бадмінтон – всі види спорту, де треба слідкувати за рухомим елементом та змінювати одночасно своє положення в просторі. Отже, рухайтесь на здоров’я і піклуйтесь про себе!

Юлія Корець, неврологиня медичної мережі "Добробут", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.