Законопроєкт про українську мову на шкільних перервах: необхідність чи втручання?
Україна сьогодні на передовій боротьби не лише за свою територіальну цілісність, але й за збереження національної ідентичності. Одним із важливих аспектів цієї боротьби є питання мови, яке особливо важливе в сфері освіти.
Чи можна вважати забезпечення українськомовного середовища в закладах освіти обмеженням прав, чи навпаки, це інструмент захисту національних інтересів та один з компонентів безпеки нашої держави?
Розглянемо це питання з огляду на ініціативи, що лягли в основу мого законопроєкту #12086.
Про що цей законопроєкт?
Якщо коротко, то законопроєкт вперше визначає термін українськомовного освітнього середовища в українському законодавстві та закріплює це поняття, як: "… сукупність умов взаємодії та соціалізації здобувачів освіти з іншими учасниками освітнього процесу (педагогічними працівниками, батьками, іншими працівниками закладу освіти) лише державною мовою як під час освітнього процесу, так і під час інших форм взаємодії здобувачів освіти з іншими учасниками освітнього процесу у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності".
Законопроєкт уточнює обов’язки вчителів розмовляти українською мовою не лише під час уроків, занять та пар, а й після них і в перерві на території закладу освіти, а також проводити просвітницьку роботу серед здобувачів освіти щодо важливості спілкування українською мовою під час усіх активностей освітнього процесу.
Чому важливо створювати українськомовне середовище в школах?
У нас є велика проблема, яка з кожним роком стає помітнішою: КП "Освітня агенція міста Києва" у 2023 році провели опитування 8-11 класів учнів київських шкіл. Згідно з результатами, лише 15% учнів постійно спілкувалися зі своїми друзями українською мовою. Тільки 19% київських школярів визначали середовище шкіл майже повністю українськомовними.
Вже у 2024 році за даними дослідження ГО "Спільномова" лише 15% дітей віком 5 років володіють українською мовою на достатньому рівні (називають українською 66-100% зображень з об'єктами/явищами базової лексики без підказки). В середньому діти в 1 класі Києва не розуміють 49% почутого українською мовою, 47% всіх дітей розуміють менш як половину почутого.
Наша мета – не примусом, а через діалог та підтримку сприяти створенню українськомовного середовища в закладах освіти. Для здобувачів освіти – це можливість покращити володіння державною мовою, що є критично важливим для повноцінної інтеграції в українське суспільство, побудови професійного майбутнього та доступу до якісної освіти.
Досвід країн із подібними ініціативами, зокрема Канади (Квебек), Бельгії (Фландрія) та Ізраїлю показує, що державна підтримка мови на офіційному рівні сприяє розумінню самоідентичності та позитивним змінам у суспільстві.
Ініціативу підтримує український військовослужбовець Антон Петрівський, який пише у своєму блозі на Facebook:
[ …Дитина швидше звикне до неформального спілкування українською мовою будь-де, якщо вона буде спілкуватися в неформальній обстановці мовою в школі. Адже зрозуміло, що спілкування з вчителем на уроці є елементом навчального процесу і сприймається дитиною як "відбути номер", сісти за парту і розслабитись. А в неформальному спілкуванні з однолітками українською мовою (нехай і не постійно) в учнів почне вироблятись "українськомовна" звичка, яка рано чи пізно перейде зі школи на вулицю.
Чи забороняє законопроєкт використання російської мови?
Законопроєкт не забороняє використання жодної мови, але зобовʼязує створювати українськомовне середовище. Адже масове використання іноземної російської мови в школах – велика проблема, я бачу це з соціальних мереж, коментарів батьків та вчителів.
"У доньки в класі лише двоє дітей спілкуються українською – наша дитина і дівчинка у якої тато служить", "Ми вдома українськомовні, дитина пішла в садочок – почала спілкуватися російською", "Проходив повз дитячий майданчик в садочку – між собою всі діти говорять російською" – та десятки схожих коментарів чи історій, які я читаю в соціальних мережах чи чую вживу від людей, з якими спілкуюся.
"Хіба нормально, що дитина іде в державну українську школу, а повертається зросійщеною, адже держава не створила для неї українськомовне середовище?"
Є частина дітей, які вільно спілкуються українською мовою (і можливо навіть є з українськомовних сімей), але не роблять цього в школі через тотальне російськомовне середовище. Нові норми спілкування поза уроками "узаконять" їхнє бажання/можливість говорити з однолітками українською мовою. Коли вчителі будуть їм робити зауваження "ну ти ж вдома говориш українською, то говори і тут, в школі" вони будуть говорити українською. Це, у свою чергу, впливатиме на тих дітей, які не так добре говорять українською, але в принципі були б не проти пробувати це робити..]
Про російську мову також додам, для "свідків 10 статті Конституції" – в Україні, станом на сьогодні, немає жодної школи російської національної меншини, тож і державних шкіл із російською мовою викладання нема.
Роль педагогічних працівників, викладачів та керівників освітніх закладів
Бачу в інтернет-просторі багато неоднозначних припущень: наприклад, що дітей у школах будуть карати або штрафувати, якщо вони спілкуватимуться на перервах російською. Або ж що з’явиться новий підрозділ мовної поліції, яка патрулюватиме вулиці. Особливо цікава остання думка.
По-перше, ніхто не буде карати або штрафувати дітей. Законопроєкт не зобов’язує учнів та студентів говорити українською мовою в закладах освіти. Він передбачає, що засновники, керівники та педагоги мають сприяти створенню українськомовного середовища через бесіди, роз’яснення та заохочення, а не покарання. Конкретні заходи будуть прописані в підзаконних актах, які Кабмін і МОН розроблять у випадку ухвалення закону.
Під час виконання службових обов’язків (тобто на роботі, в освітньому шкільному середовищі) освітяни зобов’язані спілкуватися українською мовою згідно з чинним законодавством, зокрема ст. 7 ЗУ "Про освіту", ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та іншими профільними спеціалізованими освітніми законами. Законопроєкт #12086 підкреслює, що будь-яка взаємодія на території закладу освіти, включно з перервами, має відбуватися державною мовою, оскільки це частина освітнього процесу.
Натомість педагоги, що працюють з дітьми, вихованцями й студентами та розмовляють російською в освітньому процесі, можуть отримати адміністративний штраф у розмірі 3400 грн за постановою Уповноваженого із захисту державної мови (мовний омбудсмен).
Така відповідальність встановлена Кодексом України "Про адміністративні правопорушення" та діє з 16 липня 2022 року. З повідомленням чи зі скаргою про порушення можна звертатися до керівника закладу освіти. Також закладам дошкільної, середньої, позашкільної та вищої освіти може допомогти з перевіркою дотримання норм діючого закону ДСЯО (Державна служба якості освіти України), а у питаннях що стосується порушення законодавства у освітніх програмах у закладах вищої освіти – НАЗЯВО (Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти).
Перерва – це теж частина такого освітнього процесу. Якщо діти та старші здобувачі освіти в закладах освіти спілкуються, до прикладу, російською мовою і вчитель, вихователь, викладач, директор це чує – то вони зможуть висловити прохання та нагадати про необхідність спілкуватися українською мовою.
Положення законопроєкту лише про спілкування на території закладів освіти та під час інших форм взаємодії в освітньому процесі, а не про приватні розмови вдома, кафе, на вулиці, подвір'ях житлових будинків.
Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми говорять російською. Таких батьків я закликаю спілкуватися із дітьми українською, показувати на власному прикладі, що це можливо. Головне – докладати зусиль. Це значно полегшить у майбутньому навчання дитини у школі, складання іспитів та підвищить шанси на успіх дитини при складанні НМТ / ЗНО.
Держава не контролює мову вашого спілкування, якщо ви говорите у вашому приватному просторі, але коли це стосується державної установи – держава може контролювати мову вашого спілкування. Однак, закликаю батьків створювати умови й вдома для переходу дитини на українську. Починайте з малого. Дитина відчуватиме вашу підтримку і їй буде легше розмовляти українською публічно.
Як писав Міністр освіти і науки України, Оксен Лісовий:
[ …формуйте навколо своїх дітей українськомовне середовище - мультфільми, кіно, книги, коло спілкування, контент у мережі.
Так чинять люди, які хочуть успіху для своїх дітей.
Так чинять люди, які вірять у власну спроможність привести до успіху свою країну…]
Про захист прав національних меншин
Нещодавно я була у Закарпатській області разом зі спостережною місією Ради Європи та ЄС. Ми проводили моніторинг реалізації прав національних меншин у Закарпатській області. Це основний регіон місії, де мешкають багато національних спільнот, зокрема угорська, румунська, ромська, польська та інші.
Законопроєкт #12086 жодним чином не обмежує права національних меншин чи коріншних народів на навчання мовою, яка є рідною для них.
Як підтвердив Конституційний Суд України, надання державній мові пріоритетного статусу не порушує прав інших мовних груп. До того ми врахували євроінтеграційні вимоги, залишивши можливість для використання мов національних меншин у певних випадках, як це закріплено в Законі №3504-IX та чинних освітніх законах.
Нагадаю, що закон передбачає право на навчання мовою відповідної національної меншини чи корінного народу саме поряд із державною мовою.
Попереду у нас дуже багато роботи, аби зберегти українську мову як в Україні, так і серед українців за кордоном.
Як законопроєкт буде втілюватися на практиці?
Разом зі співавторами проєкту та усіма долученими до його розробки ми вважаємо, що саме керівники та педагоги мають стати амбасадорами української мови, створюючи середовище, де спілкування рідною мовою є природним і комфортним.
Мовні клуби в школах для батьків і дітей, тематичні уроки, зустрічі з лідерами думок та представниками української культури можуть стати ефективними інструментами для реалізації цієї мети.
На батьківських зборах педагоги можуть нагадувати батькам учнів переходити на українську вдома. Батьки також мають зрозуміти, що дітям, які гірше знають українську – важче вчитися.
Якщо ж вчителі, вихователі, викладачі говорять російською, проводять батьківські збори або роблять оголошення на перервах російською – це привід для притягнення до відповідальності за порушення вже діючого мовного законодавства.
Україна продовжує свій рух до створення суспільства, в якому повага до рідної мови є складовою громадянської відповідальності. Закликаю всіх підтримати нас у створенні безпечного та комфортного українськомовного середовища в закладах освіти, аби кожен здобувач освіти, незалежно від походження, почувався впевнено і гідно у своїй державі. Ознайомитись із законопроєктом можна тут.
Добірка безкоштовних онлайн-ресурсів, які допоможуть вивчити українську мову
Наостанок, пропоную скористатися додатковими ресурсами для глибшого занурення у вивчення української мови.
Бібліотека застосунків та курсів для українців, які хочуть підвищити рівень володіння українською мовою та для іноземців, які прагнуть її вивчити "з нуля".
Онлайн-курс про те,як залюбитись в українську. Ви навчитеся долати страхи та психологічні бар’єри у переході з російської мови на українську. Та отримаєте практичні інструменти, які допоможуть це подолати.
Друга частина курсу про українську мову. Ви дізнаєтеся про різноманітні прийоми для впевненого переходу на українську, розширите свій словниковий запас та зрозумієте, як сформувати звичку говорити рідною мовою. Актуально для тих, хто хоче давно почати говорити українською, але не може повністю перейти на неї.
Волонтерський освітній проєкт. На сайті ви знайдете чимало вправ, візуальних карток, тестів для самоперевірки, що полегшать процес вивчення української. Також – бібліотеку з правописом та яскравими ілюстраціями.
Ресурс, що поєднує теоретичні положення й практичні завдання з української. Ви добре засвоїте граматику української мови і вдосконалите правописні навички.
Стосовно запитань по законопроєкту #12086 та додаткових коментарів звертайтеся за електронною адресою [email protected].
Наталія Піпа, депутатка фракції "Голосу" у Верховній раді, спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.