Як Україні зробити онлайн-освіту якісною: досвід Фінляндії та Естонії

Майже рік українські школи перебувають у режимі турбулентності.

Карантин не лише змусив учнів, вчителів та батьків звикати до нових реалій, але й підняв на поверхню велику проблему української освіти – неготовність до дистанційного навчання.

Зважаючи на виклики і тенденції в освіті, держава має терміново зробити якісну дистанційну освіту своїм пріоритетом.

Завдяки роботі "Освіторії" минулого року запрацювала Всеукраїнська школа онлайн. З часом вона покращилася і тепер має достатньо пристойне наповнення.

Але чи вирішила ця платформа усі питання учасників освітнього процесу?

На жаль, не зовсім. І це логічно, адже по суті, освітній проект робився нашвидкоруч.

Всеукраїнська школа забезпечує учнів відеопоясненнями, конспектами, тестами, а вчителів – методичними рекомендаціями.

Але проєкт має й недоліки: від неструктурованості контенту до відсутності деяких предметів. Не вистачає і мобільного додатку, і розширення функціоналу платформи, завдяки чому вчителі б могли адаптувати навчальні матеріали до потреб кожного учня.

Вчителі і батьки висловлюють думку, що працюючи до того у Google Classroom, вони не бачать сенсу переходити на Всеукраїнську школу онлайн.

Але основна проблема у тому, що держава не має чіткого пріоритету створити якісну дистанційну освіту в Україні – так як це зробила Фінляндія чи Естонія.

У цих країнах школи були готові до навчання під час карантину, бо задовго до того адаптували свої системи освіти до сучасних реалій.

Ці країни обрали шлях розвитку, а не консервування. Влада цих країн не чекала пандемії чи іншого глобального лиха, щоб почати діджиталізувати освіту. Тож їхні учні, вчителі і батьки найменше відчули на собі наслідки карантину в школах.

[BANNER3]

Фінляндія: владі не довелося терміново "вигадувати велосипед"

У Фінляндії вже кілька років працює платформа Wilma для офіційного шкільного спілкування школярів, їхніх батьків і вчителів, якою вони користувалися ще до карантину.

Тож фінським учням, вчителям і батькам не довелося терміново освоювати нові інструменти.

Якщо коротко, Wilma – це суміш пошти, календаря, щоденника і дошки оголошень, до яких кожен користувач має свій доступ.

👦 Діти через платформу отримують завдання і оцінки.

👩‍🏫 Вчителі – пишуть рекомендації щодо навчання.

👩‍👩‍👧‍👦 Батьки – повідомляють вчителям про те, що дитина, приміром, пропустить уроки через хворобу. Або можуть читати відгуки вчителів про своїх дітей.

Саме на цій платформі відбувається усе офіційне спілкування фінських шкіл.

Фіни були повністю готові до переходу на дистанційне навчання, тому що воно не дуже відрізняється від їхнього навчання до карантину.

Щоранку учні отримують через Wilma листи зі школи про те, що вони будуть вивчати цього тижня, яку тему необхідно вивчити чи повторити. Діти самі будують графік занять.

Крім того, школярам щодня приходять інструкції або рекомендації від вчителів про самостійне освоєння уроку. Для кожного предмету є кілька відео- чи аудіофайлів з поясненням уроку, а також посилання на аудіокнигу чи майстер-клас, розвиваючі ігри з різних тем, фізичні тренування. Формат, платформу для уроків і завдання кожен вчитель обирає самостійно.

Є національна освітня програма (National Core Curriculum), яку кожна школа адаптує під себе. Головне, щоб учні щодня мали завдання і займалися регулярно.

Якщо усе це добре працювало у фінських школах до карантину, то що змінилося?

По суті – нічого. Головне, що про що подбала фінська влада – за навчання відповідають школи, а не батьки. Тому збільшилося навантаження вчителів, але зросла й довіра до них.

[BANNER1]

Естонія: тотальна діджиталізація освітнього середовища

Маленька Естонія за всіма показниками в освіті випереджає не лише Україну, а й більшість країн Європи.

Одним із факторів освітнього успіху Естонії є тотальна діджиталізація освіти. Замість журналів, щоденників, роздруківок, ксерокопій і будь-яких інших паперових документів та навчальних матеріалів естонські учні з першого класу користуються системою eKool.

Це діджитальне освітнє середовище працює в кожній естонській школі з 2008 року.

Система із самого початку була добре продумана та проста у використанні. Тут містяться всі дані, пов’язані з навчанням. Тут взаємодіють учні, батьки, вчителі та адміністрація шкіл.

👩‍🏫 Вчителі розміщують домашні завдання, вносять оцінки, оцінюють поведінку учнів та надсилають повідомлення батькам, учням і класам.

👦 Учні переглядають свої оцінки та отримують домашні завдання, а також мають змогу зберігати свої найкращі роботи в електронному портфоліо.

👩‍👩‍👧‍👦 Батьки переглядають домашні завдання, оцінки, нотатки вчителів та спілкуються з учителями просто в системі.

Завдяки мобільному додатку учні слідкують за своїми результатами в реальному часі. Уся інформація про навчання доступна онлайн з будь-якого пристрою та в будь-який час, і оновлюється постійно.

І що добре – учні не мають жодної можливості "забути", що задали додому, приховати оцінку, прогуляти урок без відома батьків. Завдяки цьому діти стали на 30% менше пропускати уроки без поважної причини. Виробляється довіра між учасниками освітнього процесу.

[BANNER2]

Чи може Україна піти шляхом Фінляндії чи Естонії?

На мою думку, так.

Держава має зробити лише 5 кроків:

1. Поставити собі за пріоритет створити в україні якісну дистанційну освіту.

2. Вибрати найкращий світовий стандарт, на який можна орієнтуватися.

3. Виділити кошти на створення необхідного освітнього проекту по типу Wilma чи eKool.

4. Долучити до роботи найкращих фахівців зі сфери освіти та діджиталізації.

5. Провести якісну комунікаційну роботу з учасниками освітнього процесу.

Це не означає, що Україна обов’язково буде переходити освіту онлайн, адже необхідність соціалізації нікуди не зникає. Проте нікуди не зникає й необхідність діджиталізації освіти.

Світ швидко змінюється, змінюються підходи до освіти, створюються і освоюються нові інструменти здобуття освіти. Ми можемо рухатися до якісних змін разом із усім світом. Необхідні лише бажання і зусилля держави.

Наталія Піпа, депутатка фракції "Голосу" у Верховній Раді, спеціально для УП.Життя