Народження Мікеланджело Антоніоні та Стенлі Крамер

Цього дня народилися...

Мікеланджело Антоніоні

Сьогодні ми святкуємо 96 років з дня народження видатного режисера, сценариста і теоретика кіно Мікеланджело Антоніоні.

Він розпочинав свій творчий шлях у 50-х роках, у межах школи італійського неореалізму. Згодом, Антоніоні став фільмувати картини, у яких зосередив увагу на внутрішньому свті своїх героїв. Зокрема,створив знамениту "тетралогію некомунікабельності" - "Пригода" (1960), "Ніч" (1961), "Затемнення" (1962), "Червона пустеля" (1964).

Наприкінці 60-х він зняв одну з найбільш новаторських своїх картин - "Фотозбільшення" (1966). У ній Антоніоні піддав сумніву здатність людини контролювати реальність. Іншою резонансною картиною режисера став фільм "Забріскі пойнт" (1970), у якому стверджувались ідеї молодіжної контркультури. Впродовж 70-х він продовжує знімати контраверсійні стрічки, серед якихи найголовнішою є "Професія: репортер" (1975) із Джеком Ніколсоном у головній ролі.

Кадр з фільму Мікеланджело Антоніоні "Пригода". ФотоРhotofest

Паралізований у 80-х, двадцять років Антоніоні провів у інвалідному візку, але не припиняв творчої діяльності. У 1995 році, разом із Вімом Вендерсом він зняв картину "За хмарами". Остатнньою його роботою стала новелла"Il filo pericoloso delle cose" у збірнику "Ерос" (2004).

Протягом свого життя Антоніоні ставав призером найпрестижніших світових кінофестивалів. Зокрема, отримав "Золотого ведмедя" на "Берлінському фестивалі" за стрічку "Ніч" та "Золоту пальму" у Каннах за картину "Фотозбільшення".

Помер Мікеланджело Антоніоні 30 липня 2007 року у Римі.

Стенлі Крамер

29 вересня виповнюється 95 років з дня народження видатного американського продюсера та режисера Стенлі Крамера.

Крамер став відомий завдяки гострому соціальному наповненню своїх стрічок. Від 30-х років він працює у кіноіндустрії спочатку сценаристом та монтажером, а згодом починає продюсувати фільми. У часи маккартизму Крамер (який сам був лівим) виявив мужність і співпрацював із занесеними до "чорного списку" кінематографістами.

Дебютною роботою Крамера-режисера став фільм "Не як чужий" (1955). У своїх подальших стрічках режисер виступав із критикою американського суспільства, у якому панує, на думку Стенлі Крамера, жадоба, егоїзм, байдужість та насильство.

Наприклад, у фільмі "Сковані одним ланцюгом" (1958) білошкірий втікач-каторжанин під час втечі від поліцейської облави здатен побороти свій расизм і відчути симпатію до чорношкірого товариша, із яким вони сковані ланцюгом. Солідарність нібито небезпечних злочинців прямо протиставляється амбіціям поліцейських, жорстокості та жадібності жителів "звичайної" американської глибинки.

А знаменита стрічка Крамера "Корабель дурнів" представляє лайнер "Ґранд готель", що пливе до Німеччини на порозі Другої світової війни як метафору тодішнього (й теперішнього суспільства).

Стенлі Крамер. Фото filmreference.com

Загалом, Стенлі Крамер був дев'ять разів номінований на премію "Оскар". У 1961 він став лауреатом престижної нагороди Пам'яті Ірвінга Дж. Тальберга. Помер Стенлі Крамер 19 лютого 2001 року.

Алла Дємідова

Сьогодні відомій російській театральній та кіноактрисі Аллі Дємідовій виповнюється 72 роки.

Дємідова відома насамперед глядачам старшого покоління своїм ролям у фільмах "Служили два товариші" (1968), "Дзеркало" (1974), "Легенда про Тіля" (1976), "Любовь Яровая" (1977), епізоді "Собака Баскервілей" популярного телесеріалу "Пригоди Шерлока Голмса та Доктора Ватсона" (1981).

У радянському кіно Дємідовій вдалося створити образ інтлектуалки, яка вміє володіти собою та знаходить вихід із найзаплутаніших ситуацій.

Із нещодавніх ролей російської актриси можна назвати блискучу акторську роботу у фільмі Кіри Муратової "Настроювач" (2004).

Алла Демідова. Фото roskino.com

Також Алла Дємідова знана як актриса Московського театру на Таганці, у якому працювала з 1964 по 1995 рік. Співпрацювала з такими театральними режисерами як Роман Віктюк та Теодорас Терзопулос.

Алла Дємідова є Лауреатом Державної премії СРСР (1977) та Народною артисткою РСФСР (1984).