Світові новинки: bestseller wanted

Протягом квітня в Європі виходять друком чергові претенденти на статус бестселера. Вже наприкінці травня почнеться затишшя, що триватиме аж до початку-середини серпня. На полицях європейських книгарень залишилося ще чимало нових і непрочитаних старих книжок. "Українська правда. Життя" вкотре представляє іноземні книжки, що привернули увагу в квітні.

Велика Британія

30 березня оголосили фіналістів The Man Booker International Prize . Ім'я переможця стане відомим 18 травня. Тоді ж виявилося, що не тільки в Україні вміють відмовлятися від престижних премій. Цей жест зробив один із фіналістів Міжнародного Букера - Джон ле Карре (John le Carré). Причина: принципове небажання отримувати літературні премії.

А от лауреатів The Man Booker Prize традиційно оголосять восени. Прогнози будувати тут складно. Наприклад, 2010 року вперше в історії премії переміг комедійний роман. Тоді премію отримав роман Говарда Джейкобсона "Питання Фінклера" (Howard Jacobson, "The Finkler Question").

Говард Джейкобсон називає комедію "чудовим інструментом правди". Письменник говорить, що не прагне бути "як Бенні Хілл". Тобто він не хоче за допомогою сміху змушувати людей забувати про проблеми. Навпаки, прагне, щоб читач, пам'ятаючи про всі свої негаразди, все одно міг усміхнутися.

Говард Джейкобсон звертає увагу на характерну закономірність британської (і не тільки) літератури - страх комедії. Риторичне запитання письменника: "Коли востаннє ви бачили слово "смішний" на обкладинці серйозного роману?"

В центрі подій роману - 49-річний Джуліан Треслов. Йому не щастить ані в сімейному, ні в професійному житті. Відтак він постійно порівнює себе зі своїм колишнім однокласником Семом Фінклером.

Сем Фінклер - єврей за походженням. Він зірка радіо та телебачення, письменник-автор бестселерів на кшталт "Екзистенціаліст на кухні". А ще в нього чудова дружина і троє дітей.

"Питання Фінклера", що звучить у романі, таке: що значить бути євреєм у ХХІ столітті? Далі - узагальнення. Що значить бути людиною у ХХІ столітті? Що значить бути успішною людиною у ХХІ столітті? Що значить бути незвичайною людиною у ХХІ столітті?

Саме на тлі заздрості, запитань і кризи середнього віку постають вічні теми сучасного європейського суспільства - відповідальність за свої вчинки, усвідомлення особливостей своєї ідентичності, життя в мультикультуральному суспільстві.

Книжка сподобається всім любителям хорошого британського кіно про досвіди не надто впевнених у собі людей. Останній приклад - оскароносний "Король говорить". Перевірте самі - прочитати перші сторінки роману "Питання Фінклера" цілком легально можна в інтернеті.

Франція

У Франції з осені спостерігаємо посилену увагу до традиційної теми родини. Проблемами сімейного життя перейнялася, наприклад, Крістін Анго в романі "Малята" (Christine Angot, " Les petits"). В основі сюжету - історія взаємин подружжя Елен і Біллі. Ці двоє одружилися з любові та дуже тішилися появою дітей. Але фінал печальний - розлучення.

У своєму романі Анго міркує про вплив дітей на життя закоханого подружжя. Розгортання сюжету тримає в свідомості читача запитання: "Чому закохані Елен і Біллі розійшлися?" Можливо, вони зробили це заради своїх дітей. Можливо, через них. Можливо, з інших причин. Свою відповідь кожен читач обере сам.

Як і фільм "Кроляча нора", роман "Малята" торкнувся однієї з тем-табу сучасного суспільства. В "Кролячій норі" йшлося про страх втратити дитину. В романі "Малята" йдеться про інших страх: а що як найбільша в житті радість виявиться найбільшим горем?

Роман має сподобатися любителям неоднозначних з точки зору моралі сюжетів, статей із порадами психолога в глянцевих журналах і жанру сімейних драм у кіно. Надані видавцем уривки з роману можна прочитати в мережі.

Роман "Дуже порядні люди" Александра Жарден (Alexandre Jardin, " Des gens très bien" ) так само присвячений сімейній драмі.

В центрі уваги письменника - його власний дід Жан Жарден на прізвисько "Жовтий гном" (Jean Jardin " Nain Jaune "). Жан Жарден був не просто дідом маленького письменника. У 1942 році саме він був головою уряду П'єра Лаваля у Віші. Тобто одним із головних колаборантів із Німеччиною.

Саме він підписував і контролював виконання низки жорстоких дій окупаційного уряду. Наприклад, контролював вивіз євреїв Парижа до приміщення критого зимового Велодрому. Звідти починався їхній шлях до концтаборів. Жан Жарден не міг цього не знати.

Варто сказати, що Франція не дуже любить торкатися свого колабораціоністського минулого. Александр Жарден чудово відобразив це в своєму романі. Секрет простий.

"Дуже порядні люди" - це не історія злочинів Жана Жардена "Жовтого гнома" і не його біографія. Роман насправді розкриває історію впізнавання. Протягом усього тексту перед читачем постає оповідач, який раптом усвідомив неоднозначність біографії власного діда. І тепер шар за шаром розплутує клубок невідомих раніше фактів.

В цьому романі немає таврування "своїх" і "чужих". Натомість осердям роману є запитання "чому?" Тут немає Ворога. Тут є спроба зрозуміти Іншого.

Роман має сподобатися любителям фільмів про війну та охочим поміркувати про відповідальність нащадків за вчинки предків. Спробувати протиотруту від чорно-білих ідеологічно заангажованих українських романів легко. Пробні дози цілком легально можна споживати в мережі.

Австралія

Австралійський письменник і художник Шон Тан (Shaun Tan) отримав Премію Астрід Ліндгрен 2011 року. Цю премію щороку присуджують за розвиток дитячої літератури. Письменник-переможець отримує 5 мільйонів шведських крон, тобто близько 540 тисяч євро.

Шон Тан народився 1974 року в Австралії. З підліткового віку він почав малювати ілюстрації для журналів, а згодом - створювати свої власні книжки, фільми, картини. Весь розмах робіт цього автора можна побачити на його сайті.

Останній з його проектів - надзвичайно красива книжка "Пташка-Король" ("The Bird King") 2010 року видання. Під палітуркою зібрані різноманітні фрагменти - оповідання, замальовки, спогади. А ще - низка робочих етюдів, які дозволяють потрапити у творчу лабораторію художника. Кожен такий етюд супроводжується коментарем Шона Тана, котрий пояснює, чому намалював саме так.

Книжка точно сподобається маленьким і дорослим художникам, а також тим, хто мріє більше знати про дизайн.

А що є в Україні?

На жаль, світові новинки не надто швидко досягають українського книжкового ринку. Зазвичай вони потрапляють сюди після публікації перекладу в Росії (наприклад, "Елегантна їжачиха" або трилогія "Міленіум" Стіга Ларссона). Іноді - після отримання серйозної літературної нагороди.

Сьогодні в українських книгарнях неможливо знайти переклади актуальних європейських книжок. Натомість прямо зараз там можна придбати українські переклади в міру свіжих текстів.

Наприклад, нещодавно на полиці книгарень потрапив переклад роману "Гойдалка дихання" нобеліантки Герти Мюллер. Переклала текст Наталка Сняданко для видавництва "Фоліо".

До речі, незадовго після виходу українського перекладу "Гойдалки дихання" вийшов російський переклад (у видавництві "Азбука"). Його зробив київський перекладач Марк Білорусець. Фрагменти свого перекладу він колись зачитував, тому легко можна порівняти якість текстів двох українських перекладачів.

Крім того, нещодавно видавництво "Урбіно" випустило переклад роману "Веди свій плуг понад кістками мертвих" польської письменниці Ольги Токарчук. Переклала текст, як і інші книжки "Урбіно", Божена Антоняк. Уривки її перекладу польського роману можна прочитати в мережі.

Якщо українських перекладів замало, то можна пошукати деінде.

Наприклад, у січні видавництво "Азбука" випустило роман Хенка Муді "Бог усіх нас ненавидить". Фани відомого серіалу "Californication" чудово знають, що це за книжка.

Її автор - Хенк Муді, цілком вигаданий письменник. У серіалі його зіграв Девід Духовни, а його "голосом" у романі став невідомий молодий американський автор. Кажуть, це Брет Істон Елліс. Хай там як, але фани "Californication" мають змогу відлипнути від моніторів і трохи почитати. Їм сподобається історія про студента, який став народилером, і потім - успішним богемним тусовщиком.

А ще у серпні популярний французький письменник Фредерік Беґбеде презентує свій новий роман - "Перші підсумки апокаліпсису" ("Premier bilan après l'apocalypse"). У ньому Беґбеде представить нариси про 100 книжок. Саме ці книжки він би врятував від загибелі під час Апокаліпсису.

В очікуванні на "свіжак" можна почитати російський переклад останнього автобіографічного роману Фредеріка Беґбеде "Французский роман" (видавництво "Иностранка"). Тим паче, український переклад цього тексту, вочевидь, найближчим часом вітчизняним читачам не світить. Хоча є плітка, що в травні "Французький роман" таки вийде українською.

В статті використано матеріали сайтів: http://www.shauntan.net/, www.guardian.co.uk/books, http://www.lexpress.fr/, http://www.bukvoid.com.ua/, рodcaster.org.ua, журналів "Magazine Littéraire" та "LIRE".