Книжки на травневі свята: Жадан і секс

32
26 квітня 2012

Травневі свята зовсім скоро. Синоптики обіцяють тепло і сонце. Любителі пікніків уже рахують, скільки грошей витрачати на шашлик.

Виїзд на природу так гарно прикрашає читання улюблених сторінок. Тому любителі книжок вирушають в книгарні по літературні новинки.

"Українська правда. Життя" традиційно приготувала огляд цікавих новинок. В травні читаємо тільки найсвіжіше.

 

Крістофер Раєн, Касільда Джета.Світанок сексу (переклад Вікторії Наріжної, Темпора)

 

Американський бестселер 2010 року "Sex at Dawn" нарешті вийшов українською мовою.

Це "скандальна" книжка – в хорошому сенсі слова "скандальна".

Одного разу Крістофер Раєн і Касільда Джета подумали і поставити під сумнів декілька наукових аксіом. Таких, про які в "пристойному товаристві" навіть (майже) не сперечаються.

Тобто ідею про те, що людина здатна повністю вивищитися над своєю природою. А також ідею про моногамність і моногамну родину як природний наслідок еволюційного розвитку людини.

Дослідники стверджують, що сучасна людина воює з власною чуттєвістю. Відтак вони звертаються до "світанку" сексу . Міркують про те, що відбувалося з людською сексуальністю 10 тисяч років тому.

Одним словом: "Забудьте, що ми походимо від мавп. Ми і є мавпи. І метафорично, і фактично" (с.5).

Звідки наука може знати про секс у доісторичні часи?

Для цього існують непрямі свідчення. Тобто дослідження "диких" ізольованих племен, анатомічні свідчення, а також сучасні закономірності смаків до порнографії, реклами та дозвілля.

Ця книжка містить аналіз низки важливих проблем: помилки та "білі плями" теорії Дарвіна та їхні причини (вплив вікторіанської Англії тощо), "війна статей" і "війна сперми", проміскуїтет і моногамія тощо.

"Світанок сексу" написаний надзвичайно дотепно. Тут науковий фактаж переплетений із плідними алюзіями до масової культури. Зрозуміти їх буде легко тим, хто живе в контексті світової сучасної культури та має багаж читання не тільки шкільної класики.

І тому варто подякувати перекладачці Вікторії Наріжній. Вона не тільки зберегла легкість стилю оригінального тексту. Її дотепні коментарі до тексту пояснюють культурні алюзії, що можуть бути незрозумілі для українського читача.

Звісно, наукову адекватність цієї книжки найліпше оцінять біологи, антропологи та інші науковці.

А нам, простим профанам, "Світанок сексу" читати просто корисно. Бодай для того, щоб замислитися над ніби непорушними законами та вжитками.

Сергій Жадан. Вогнепальні й ножові (КСД)

 

Сергій Жадан написав, здається, одну з найбільш ліричних своїх книжок. Тобто ні. Сергій Жадан написав, здається, одну з найбільш різких і жорстких своїх книжок.

Тобто і те, і те.

Збірка "Вогнепальні й ножові" є навдивовижу гармонійним витвором мистецтва. Вперше Сергій Жадан співпрацював із художниками, а не з фотографами для оформлення книжки.

В результаті маємо 157 сторінок елегантного унісону текстів Сергія Жадана та ілюстрацій сестер Гаєвих.

До речі, оригінали ілюстрацій виставлятимуть в Дніпропетровську в галереї "Чорна Ящірка". Тут, я думаю, дніпропетровцям пощастило – їм точно є куди піти на "травневі".

Збірка "Вогнепальні й ножові" має 5 розділів. У них, як говорить сам Сергій Жадан – поезія римована та неримована. Неримованій поезії, тобто поезії в прозі, присвячений весь п’ятий розділ із дотепною назвою "Коментарі".

Збірка має дуже ліричне звучання – велику частину текстів традиційно присвячено темі кохання.

Крім того, дуже голосно звучить соціальний і християнський мотиви в поезії. Останній особливо цікавий.

У збірці "Вогнепальні й ножові" біблійний код стає "ключем" для прочитання дійсності та її поетичного втілення. Відтак замість мінливих соціальних, політичних і особистих проблем вірші звучать на справді універсальному рівні. Це вічні теми, вічні люди, вічне повернення.

Книжку можна сміливо дарувати тим, хто любить тексти Жадана, і тим, хто ніколи раніше його не читав.

Зараз Сергій Жадан дописує повість і сідає за роман. І можна тільки уявити собі, що це буде за текст після такої поетичної збірки.

Аня Гераскіна. Його звуть Міша… або Зорі в макаронах (Електрокнига)

Антон Санченко продовжує експериментувати з агрегатними станами книжки. Його успішні досвіди з романом "Нариси бурси" та з перекладом "Навколосвітньої подорожі" Джошуа Слокама еволюціонують.

 

Тепер ідеться про видання книжки молодого автора.

Справді, українські видавці з часів кризи 2008 року досі не відновили практику видання дебютних книжок "нерозкручених" юних авторів. Раніше для цього було видавництво "Факт", але… Після його банкрутства цю естафету не підхопив ніхто.

Відтак "Зорі в макаронах" цілком легально поширюються як електронна книжка. Фетишисти можуть отримати і паперову книжку. Для цього в "Електрокнизі" можна замовити print on demand.

"Зорі в макаронах" - це вервичка ескізів. Настроєві тексти написано від імені хлопчика Міші. Він живе в провінції на вулиці Леніна біля магазину "Роднічок", ходить в школу, мріє стати мандрівником, закоханий у дівчинку Ганьку, любить маму та інших родичів.

Мова оповідок – суржик. Таким говорять діти, що живуть на перетині мов і тільки вчаться відділяти одне від одного чи цитують реалії та слова з постсовєтської культури.

Мішині історії написані в дусі наївного реалізму. Вони нагадають і "Тореадорів з Васюківки", і "Похороните меня за плинтусом", і "Секретний щоденник Едріана Моула" та низку інших подібних книжок.

"Зорі в макаронах" прочитаються всього за годину чи дві – це дуже короткий настроєвий текст.

Варто прочитати і вирушити в гості до бабусі чи на дачу. Нюхати повітря, валятися в траві, розглядати хмари та мріяти

Адріана Тріґіані. Дружина чоботаря (The Shoemaker’s Wifeby Adriana Trigiani)

Адріана Тріґіані пише давно та багато. Це її десятий роман. Американські критики та її колеги по цеху пишуть, що "Дружина чоботаря" - це щось найкраще.

Не дивно. Сама письменниця говорить, що "народилася, щоб написати цей роман". Він є частково пов’язаний із сімейними історіями.

В канву сюжету лягла історія взаємин бабусі та дідуся письменниці – іммігрантів з Італії. Вони працювали, мріяли і таки досягли своєї американської мрії.

В романі письменниця розповідає історію Ензи та Чіро – італійських закоханих-іммігрантів. Вир подій 20 століття кожного окремо приносить у США. Там наново вибухає забута дитяча історія кохання.

Чіро вчиться на чоботаря, Енза працює в опері – швачкою. Чіро вирушає на війну, Енза закохується в голос Карузо. ..

Краєвиди, музика, кохання та сувора історія підкупили серця тисяч американських читачів. Сьогодні "Дружина чоботаря" входить у п’ятірку бестселерів "The New York Times".

Якщо роман не читатиметься, то бодай з’явиться привід послухати стару-добру "Чіо-Чіо-Сан".

Лор Адлер, Стефан Больман. Найкрасивіші жіночі листи (Les plus belles lettres de femmes, Laure Adler, Stefne Bollmann)

Дослідники зібрали докупи листи. Що може бути більш цікавим, ніж читання забутих прекрасних сторінок, які написали прекрасні люди для прекрасних людей.

 

Наприклад, лист мадам де Севіньє, Жорж Санд, Маграрити Йорсенар... Любовні листи до Генрі Міллера та інших видатних чоловіків того часу. От тільки це не просто листування. Ті любовні листи писали не менш видатні жінки.

Цього не розкаже жоден підручник.

Цитати гідні подиву та надзвичайно смачні. Де ще можна прочитати фразу типу: "Я стала дурною, як Гертруда Стайн"?

Чудова книжка для читання в дорозі. Може надихнути на лист. Або на tweet.

До речі, нещодавно один французький динозавр написав свій 1000-й твіт. Можливо, його на це надихнув котрийсь із листів улюбленої мадам де Севіньє?

Інші цікаві французькі новинки можна цілком легально прочитати тут.

В статті використано матеріали www.lexpress.fr, www.nytimes.com, http://avtura.com.ua, www.sexatdawn.com

Фото обкладинок з strongowski.livejournal.com, ualit.org, sexatdawn.com, livre.fnac.com

powered by lun.ua