Книжки червня: тотальний футбол

Сьогодні центральна тема розмов – футбол. Сталося так, що більшість вечірніх ініціатив стають суперниками футболу… А з футболом у час Євро-2012 важко змагатися.

"Українська правда. Життя" зібрала книжки 2-в-1. Ці тексти створено під приводом Євро – для нього і про нього. Крім того, кожна з цих книжок дозволить знайти омріяну альтернативу. З книжкою так затишно дихати запашним повітрям в улюбленому сквері чи за містом, десь далеко від стадіонів.

Інший Київ. Альтернативний путівник Києвом (Фундація Центр сучасного мистецтва, 2012)

Цю книжку написали київські митці, історики, журналісти та інші. "Інший Київ" - це путівник для тих, хто цікавиться не тільки розташуванням стадіонів, барів і підпільних борделів із "гувернантками" і "масажистками".

Упорядники путівника згадали місто з сучасною міфологією. "Інший Київ" більше схожий на порадник щодо modus vivendi сучасних городян.

Книжка розділена на дві великі частини. Перша називається "Маршрути" і містить декілька дотепних ідей щодо власне внутрішньокиївського пересування.

Наприклад, Тетяна Кремінь у чудесному та настроєвому есеї про "Атмосферні місця тусівок" радить відвідати секонд на Лісовому ринку, базарчик антикварів у Виставковому центрі на "Лівобережній", пиріжкову "Ярослава" на Ярвалу, БЖ та Пейзажну алею, Гідропарк і перехід із пенсіонерами, що танцюють там по суботах.

Артем Франков, головний редактор журналу "Футбол", твердою рукою прокладає футбольні маршрути. Він ставить позначки орієнтування на "Стежці Лобановського" та "Стежці Євро". І не забуває розвінчати декілька живучих міфів. Скажімо, міф про "матч смерті", який так старанно зіграли та оспівали в недавньому кіно звьозди України та Росії.

Історик Станіслав Цалик розказує про толерантний Київ. Тобто про місто, де завжди жило декілька національних громад. Крізь призму старовинних київських будівель історик показує своє "місто багатьох барв".

Дослідниця пострадянського урбаністичного простору Анна Хвиль креслить декілька традиційних весільних маршрутів.

Художниця Алевтина Кахідзе надзвичайно дотепно пише про нову київську міфологію. Вона зосереджується на слідах минулого в місті. Перейменована станція метро з відколупаними літерами "к", "о", "м", "у", "н", "і", "з", "м", життя "сталінок" і "хрущовок", бездомні собаки, тренажери на Гідропарку.

Редактор української версії "Політичної критики" Олексій Радинський пише про совєтський Київ. Він розробляє маршрути навколо палацу "Україна", парку пам’яті на Байковій горі, кампусу університету на ВДНГ, бібліотеки Вернадського. Ці стежки дозволяють сприйняти забудову Києва 1960-1980-х років не лише як нагромадження потворних "коробок".

А ще Ірина Бондаренко допомагає городянам і туристам-велосипедистам знайти цікаві місця для катання. І Сергій Машкін дозволяє по-новому подивитися на хрестоматійну прогулянку Хрещатиком.

Друга частина путівника – "Порадник". У ньому Тетяна Кремінь, Олександр Володарський, Ангеліна Карякіна, Єлизавета Кірізій дають поради щодо шопінгу, транспорту, їжі, міліції та природи міста Києва. Схоже на курс молодого бійця. Не без справді корисних порад.

Очевидно, що "Інший Київ" можна (варто?) не розглядати як об’єкт художньої літератури. Це насамперед путівник. Тобто текст із дуже прикладними задачами.

"Інший Київ", з одного боку, дає мозаїчну картину міста. Цей путівник не допоможе тим, хто в Києві вперше. Натомість він дозволить поставити цікаві акценти в площині сприйняття столиці.

Я не знаю, чи туристам таке прийде до смаку. Як на мене, "Інший Київ" вийшов ну дуже київським і майже винятково для киян.

Не думаю, що це погано. До всіх киян часто приїздять друзі з інших країн і міст… тобто в путівника "Інший Київ" є всі шанси стати основою для міського фольклору – джерелом анекдотів, urban legends і основою дружніх екскурсій городян один для одного.

До того ж, книжка доступна абсолютно легально та безкоштовно в мережі.

Тотальний футбол (Грані-Т, 2012)

"Українська правда. Життя" вже писала про книжку "Тотальний футбол". Її презентували на книжковому ярмарку в місті Ляйпціг. Ця книжка – один із міжнародних літературних проектів "під Євро".

Частково упорядником "Тотального футболу" є Сергій Жадан – він відповідав за наповнення української частини антології.

"Тотальний футбол" є збіркою текстів про 8 міст, які приймають матчі Євро-2012. Тобто про Київ, Донецьк, Харків, Львів, Варшаву, Ґданськ, Познань, Вроцлав. За кожним автором закріплене "своє" місто.

Тексти збірки не завжди футбольні. Наприклад, мені як а-футбольній людині, до смаку припав есей Наташі Ґерке "Футбол і польське питання", присвячений місту Познань.

Цей текст цінний тим, що дозволяє трохи усвідомити проблеми Польщі як однієї з двох країн Євро-2012. Письменниця дотепно іронізує над польськими стереотипами гостинності, а також із гумором ставить низку гострих запитань на тему готовності інфраструктури.

Читаючи текст "Футбол і польське питання" я подумала, що українському обговоренню Євро таки бракує трохи гумору. Не все ж голову попелом посипати.

Замість попелу можна почитати тексти про донецьких ультрас, польських вболівальників "Карпат", вдалі кадри дівчат на високих підборах… та інші цікаві речі.