На території "Софії Київської" провалюється ґрунт

Про це у Facebook повідомив співробітник заповідника, кандидат історичних наук Тимур Бобровський.

Історик зазначає, що теперішній провал виник на місці просідання ґрунту, яке він зафіксував ще у грудні 2015 року. Звідтоді ситуація погіршилася.

Про провал ґрунту Бобровський доповів у службовій записці на ім’я генерального директора Національного заповідника "Софія Київська" Нелі Куковальської.

Історик зазначає, що провал розташовується за 30 метрів на північний захід від собору та за 2 метри на південь від попереднього провалу, який стався у вересні 2015 року і який було засипано.

Провал 2016 року. Праворуч – темна пляма від засипаного провалу 2015 року. Фото Т. Бобровського

На думку історика, ці дослідження вказують на тенденцію до подальшого зростання руйнівних процесів у даному місці.

Тимур Бобровський вважає, що провал виник через тривалу руйнацію склепіння підземної галереї. Спочатку на поверхні з’явилось просідання, яке далі почало перетворюватися на наскрізний провал через надмірне перезволоження ґрунту.

"Для запобігання потрапляння атмосферних опадів у провал, його необхідно оздобити водонепроникним покриттям, облаштованим під невеличким ухилом у східному напрямку з метою стікання води та вентиляції перезволоженого ґрунту і невеличкою водовідвідною канавкою із західного боку", — вважає історик.

Цей провал свідчить також і про те, що нові руйнації можуть початися на всій ділянці, яку охоплює підземелля. Щоби цьому запобігти, необхідно скласти програму рятівних досліджень цієї споруди.

На думку Тимура Бобровського, подальше зволікання із вирішенням проблеми провалів ґрунту може загрожувати наземним пам’яткам архітектури на території заповідника

"Подальше зволікання з виконанням комплексу дослідницьких та консерваційних заходів стосовно середньовічних підземних споруд у садибі Софійського собору може призвести не лише до втрати цінних об’єктів культурної спадщини, але й становити загрозу для існування наземних будівель – пам’яток архітектури (Софійського собору, Братського корпусу та інших), а також загрожувати безпеці відвідувачів заповідника", — попереджає Бобровський.

Попри те, що просідання ґрунту було зафіксоване ще у грудні, керівництво Національного заповідника "Софія Київська" тільки тепер почало реагувати на ситуацію — після того, як просідання перетворилося на провал.

Науковці "Софії Київської" стверджують, що ця "ситуація не становить жодної небезпеки ані для пам’яток заповідника, ані для відвідувачів" і є результатом перезволоженням ґрунту.

"Зараз співробітники заповідника під наглядом археологів проводять роботи з консервації цього провалля. У подальшому пропонується дослідження підземного ходу та його укріплення", — запевняють у "Софії Київській".

Нагадаємо, що у жовтні 2014 року на території Національного заповідника "Софія Київська" обвалилась частина 5-метрової цегляної огорожі 1960-х років.

Тоді Неля Куковальська пов’яувала обвал стіни із прокладанням тепломереж у 2013 році. Натомість міські активісти стверджували, що причиною став занедбаний стан самого заповідника.

Як повідомляла "Українська правда", Неля Куковальська була призначена виконувачкою обов’язків генерального директора "Софії Київської" в березні 2015 року, проти чого виступив колектив заповідника.

До цього Куковальська очолювала заповідник з 2000 до кінця січня 2012 року. 24 січня 2012 року Мінкультури звільнило Куковальську з посади гендиректора.

1 березня 2012 року наглядова рада заповідника пояснила, що це рішення було прийнято внаслідок нецільового витрачання 1,6 мільйона гривень, виділених на археологічні розкопки на території заповідника, а також розкриття саркофага Ярослава Мудрого і реставрації мозаїк Михайлівського монастиря без узгодження з Міністерством культури.