Анексована спадщина: скільки культурних скарбів у Криму привласнила Росія?

Один з аспектів анексії Криму, який залишається в тіні загальної уваги, – унікальна культурна спадщина, яку привласнила Росія. На момент окупації на території Криму налічувалось 6 історико-культурних заповідників, 300 тисяч музейних експонатів, близько 14 тисяч пам'яток культури.

На жаль, Міністерство культури лише у грудні 2015 року почало формувати електронний реєстр цінностей, які перебували на території Криму, а також у нині непідконтрольних Україні районах Донбасу. Цей реєстр необхідний для оприлюднення, в тому числі й на міжнародному рівні, права України на об'єкти свого культурного спадку.

Проте такі заходи було б доцільним ініціювати одразу після анексії Криму – як реакцію на незаконні дії Російської Федерації.

Тим часом культурні скарби Криму Росія поступово включає до власного державного реєстру об'єктів культурної спадщини, не залишаючи їх навіть у правовому полі самопроголошеної кримської влади.

Серед них – і майже 150 історико-архітектурних об'єктів, які занесено до каталогів ЮНЕСКО: стародавнє місто Херсонес Таврійський, Бахчисарайський палац кримських ханів і Чуфут-Кале, комплекс пам'яток Судацької фортеці VI–XVI століть, Кримська астрофізична обсерваторія, культурний ландшафт "печерних міст" Кримської Готії (Мангуп-Кале та Ескі-Кермен) та інші.

Бахчисарайський палац – єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури. Фото: A.Savin

Спершу, 8 серпня 2014 року, депутати так званої "Державної ради Республіки Крим" прийняли закон, за яким пам'ятки культурної спадщини в Криму отримали статус національного надбання Російської Федерації.

Вже 13 лютого 2015 року президент РФ Володимир Путін підписав відповідний закон, який спрощує порядок включення цих пам'яток до Єдиного державного реєстру об'єктів культурної спадщини Росії.

17 жовтня 2015 року прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв підписав розпорядження про віднесення понад 220 історичних та культурних об'єктів у Криму до об'єктів культурної спадщини федерального значення.^.

Міністерство культури України назвало це рішення протиправним.

Прокуратура АР Крим при Генпрокуратурі України відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння посадовими особами уряду Російської Федерації об'єктами культурної спадщини, що розташовані на території АР Крим і Севастополя.

Однак слід сказати, що стосовно врегулювання деяких питань Україна досі не висловила чіткої позиції.

Зокрема, невирішеним залишається питання оформлення археологічних знахідок, зроблених після анексії. Це питання особливо актуальне з огляду на те, що Росія активно надає дозволи на проведення розкопок не лише на ділянках, де плануються будівельні роботи, але й на території заповідників, зокрема й такого знакового, як "Херсонес Таврійський".

2013 року "Херсонес Таврійський" був включений до світової спадщини ЮНЕСКО. Фото: BrandonHot/Depositphotos

Незважаючи на те, що повного реєстру культурних цінностей України на території Криму не складено, – ми, утім, можемо оперувати певними статистичними показниками, що з'являлись у медіа, а також отриманими з офіційних джерел.

Готуючи видання дослідження "Крим: анексована власність", аналітики Українського незалежного центру політичних досліджень зібрали великий масив матеріалу, який засвідчує факти привласнення Росією об'єктів культурного спадку України.

За даними президента ICOMOS Україна (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць) Миколи Яковини, на території Криму є 14 тисяч пам'яток культури.

"За даними Національного інституту стратегічних досліджень, 300 тисяч музейних експонатів було паспортизовано в Криму. На території Автономної Республіки Крим, включно з містом Севастополь, розташована майже десята частина всієї нерухомої культурної спадщини країни – це пам'ятки історії, археології, архітектури, садово-паркового та монументального мистецтва. Тобто понад дві тисячі пам'ятників мистецтва, які були під охороною держави в місті Севастополі, понад 12 тисяч пам'яток на решті території Криму", – повідомив Яковина.

За інформацією Міністерства культури України, отриманою у відповідь на запит УНЦПД, на початку 2014 року в Криму було 6 історико-культурних заповідників:

– Національний заповідник "Херсонес Таврійський" (Севастополь),
– Державний палацо-парковий музей-заповідник у місті Алупка,
– Державний історико-культурний заповідник у Бахчисараї,
– Державний історико-культурний заповідник у місті Керч,
– Коктебельський еколого-історико-культурний заповідник "Кіммерія М.О.Волошина",
– Республіканський історико-археологічний заповідник "Калос-Лімен" (смт Чорноморське).

Воронцовський палац, побудований у 1830-1840 роках, є частиною Державного палацо-паркового музею-заповідника в Алупці. Фото: DonyaNedomam/Depositphotos

Мережа музейних закладів складалася з 54 музеїв, де, за даними Держстату України, зберігалося: на території Криму – 925.916 одиниць основного фонду та 353.601 одиниця науково-допоміжного фонду; у Севастополі – 321.444 одиниці основного фонду та 49.639 – науково-допоміжного фонду.

Культурну спадщину також зберігають архівні установи.

Станом на 1 січня 2014 року, дати надходження останньої звітної інформації, на території Криму функціонувало 239 архівних установ, зокрема Державний архів в Автономній Республіці Крим. Документи, що зберігалися у сховищах цих установ, з Криму на материкову Україну не вивозилися, їхню оціночну вартість не встановлено.

Не слід забувати, що, крім історико-культурних об'єктів світового, державного, місцевого значення, були й такі, що перебували на балансі окремих організацій.

До прикладу, три будівлі, що в 2014 році перебували на балансі кримськотатарської благодійної організації Фонд "Крим", є пам'ятками культурної спадщини, зокрема й Зинджирли-медресе в Бахчисараї, яке уряд РФ уже зарахував до пам'яток культурної спадщини федерального значення.

Зинджирли-медресе в Бахчисараї, побудоване 1500 року, є найстарішою будівлею навчального закладу в Україні. Фото: sikaraha/Depositphotos

Не забуваймо, що Росія вже мала успішний досвід привласнення культурних цінностей.

Варто згадати красномовну історію з колекцією "Золото Пріама", яка зникла з окупованого радянськими військами Берліна і виринула на виставці 1996 року в Москві. РФ її досі не повернула.

Або ж згадаймо роботу міждержавної комісії з повернення культурних цінностей, коли з вивезених із УРСР за радянських часів музейних експонатів, фресок та ікон російські музеї повернули Україні лише мізерну частину.

З огляду на такий невтішний досвід, що відображає політику Росії щодо культурної спадщини, варто звернути увагу на актуальні процеси в Криму та максимально фіксувати їх, розповсюджуючи інформацію у світових ЗМІ.

Згадаймо, ще в березні 2014 року народний депутат України Володимир Ар'єв заявив про те, що російська влада організувала масове вивезення культурних цінностей з Криму в Ермітаж.

21 жовтня 2015 року голова делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ПАЧЕС Людмила Денисова на засіданні профільного комітету Верховної Ради заявила про те, що в Ермітаж вивозять експонати з музеїв Криму, в тому числі унікальні колекції з "Херсонеса Таврійського", з Центрального музею Тавриди в Сімферополі, Історико-культурного музею-заповідника в Керчі.

Ці застереження тоді спростували і представники так званої кримської влади, і прес-служба "Ермітажу", заявивши, що експонати вивезено з Криму "тимчасово", на виставку. Проте українські музейники не виключають, що частина експонатів може не повернутися на свою "історичну батьківщину".

Врешті, нагадаю, як цілеспрямовано російські юристи борються за те, аби відома виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря", яка з 2013 року експонувалася в Амстердамі, повернулася в анексований Крим, а не її законному власнику – Україні. До речі, ця судова тяганина ще триває.

Виставка "Крим: золото і секрети Чорного моря" в археологічному музеї Пірсона Амстердамського університету тривала з липня 2013 року до серпня 2014-го. У вересні 2014 року Голландія повернула Україні частину експонатів, які належать київському та одеському музеям. 565 експонатів із кримських музеїв лишаються в Амстердамі

Культурна спадщина є одним з найцінніших державних ресурсів, що створює образ держави на світовому рівні.

На жаль, зважаючи на політику України щодо культурних цінностей Криму, можна зробити невтішний висновок: Росія демонструє більш активну, культуроцентричну політику, привласнюючи пам'ятки та об'єкти на державному законодавчому рівні.

Політика засудження та декларування своїх прав на світовому рівні має стати пріоритетною для України.

Адже, втрачаючи культурні надбання, Україна втрачає унікальні, всесвітньо визнані цінності народів Криму та їхньої історії.

Марія Дячук, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, спеціально для УП.Культура