Яким був найбільший книжковий ярмарок світу і Україна на ньому: репортаж з Франкфурта

2257
21 жовтня 2019

Якщо хочете загубитися в межах однієї локації поїдьте у Франкфурт на найбільший книжковий ярмарок світу.

Сюди з’їжджаються видавці від США і Канади до Китаю, Кореї та Австралії.

Аби обійти усе, не вистачить кількох днів. Вже мовчу про те, щоб наслухатись презентацій і роздивитись книги.

Щороку видавці з різних країн приїжджають сюди, щоб презентувати себе: креативлять та готують розмаїті стенди, вигадують, чим би зачепити вибагливого перехожого, який може стати потенційним партнером. Наприклад, видати твою книжку в своїй країні, чи продати тобі права на переклад своєї.

В тому числі завдяки таким подіям в Україні з’являються переклади нових книг, а полиці книгарень наповнюють свіжовіддруковані примірники.

Тож яким був цьогорічний найбільший книжковий ярмарок світу? 

Вхід до павільйону, в якому розміщений український книжковий стенд

 

Зупинка, яку не сплутаєш

Приміщення, де проходить ярмарка, настільки велике й відоме, що навіть станція міської електрички називається Messe в перекладі "виставка". Виходячи з електрички, ви одразу впираєтеся на вхід до центру.

Виставка триває 5 днів, але звичайних відвідувачів сюди пускають лише упродовж останніх двох. 

Перші три дні тут спілкуються лише люди з книжкового ринку: видавці, книжкові організації, письменники, літературні агенти. Їх розбавляють лише журналісти та обслуговуючий персонал.

Для ділових переговорів тут навіть є спеціальний великий зал.

 

Балачки літературних агентів та видавців

 

За ці двері просто так не зайдеш. Треба мати підтвердження, що у тебе за ними запланована зустріч. Інакше не "проканає".

Просторий зал запланований виключно під розмови літературних агентів, що мають права на книжки, з видавцями й авторами. Він, як і вся ярмарка, акуратно поділений та промаркований. 

Справа стенд зі списком компаній і номерами їхніх столиків. Їх близько 500. 

За цими дверима - активний нетворкінг видавців та літературних агентів, просто так сюди не зайдеш, тут має бути призначена зустріч. Фото справа - список компаній, які мають тут свої столики, їх близько 500

Зал гуде, це місце формування стосунків та довіри, важливих у бізнесі, а також обговорення ідей і часом навіть підписання контрактів на продаж книжкових прав.

Тут видавці й агенти "розвіртуалюються", з’ясовують питання, укріплюють співпрацю тощо-тощо. Наприклад, українське видавництво "Наш формат" упродовж двох днів має тут ділові зустрічі. Все розписано. 

 
 "Наш формат" у залі для переговорів

 

Україна: History of stories

 

Знайти у павільйоні український стенд нескладно. Здалеку видніється напис Ukraine. 

Наш стенд видно здалеку

Цьогоріч від України до Франкфурта поїхали 28 видавництв, які захотіли представити свої книги світові. 

Окремі полиці присвячені найкращому дизайну книг Книжкового Арсеналу, є експозиція Українського інституту книги. На ній книжки, відібрані експертами для трьох каталогів: сучасної української прози, поезії та дитячих книжок.

Позаду червоним видніється стенд Росії
Український стенд зайняв 140 квадратних метрів

Раніше український стенд на цьому ярмарку був "бідненьким", розповідає директорка Українського інституту книги Олександра Коваль:

"Люди зі сторони іноземні видавці, інституції, які зустрічаються у Франкфурті кажуть: "Вау, у вас такий прогрес! Ми не вірили, що таке можливо".  Україна була дуже скромно представлена раніше".

Олександра Коваль та Алім Алієв

За словами Олександри, участь країни в таких виставках важлива, щоб розширювати поінформованість світу про Україну:

"Що наші книжки нічим не відрізняються ззовні від книжок, які видають в інших країнах. Вони можуть конкурувати. Вони вже перекладаються і видаються різними мовами.

Так ми створюємо культурну спільноту людей, які мають однакові цінності, цитають ті самі книжки. Це дуже важливо, бо хороша література промовляє до всіх.

Частина українського стенду, де проводили зустрічі та перемовини

Те, що наші книжки схожі до книжок інших країн дуже важливо. Бо люди, як правило, люблять те, що вони знають. Якщо це зовсім не вписується в їхню парадигму, вони це відкидають.

В нас є прекрасні ілюстратори, які здобувають важливі міжнародні нагороди. Купують ліцензії на видання цих книжок в інших країнах, і так вони стають корейськими, китайськими, болгарськими… Але в них українське обличчя".

Гуляєш павільйонами ярмарку і тут бац - на одному з іноземних стендів у центрі - український письменник Андрій Курков

 

Що  Україна розповідала світові

 

Упродовж ярмарки на українському стенді відбувалися дискусії та презентації: про Чорнобильську зону, кримських татар, національні меншини. 

Були читання Сергія Жадана, Юрія Андруховича й Тані Малярчук. 

Жадан та Андрухович популярні за кордоном. За даними Українського інституту книги, без посередництва видавництв на переклад Сергій Жадан продав 34 права, а Юрій Андрухович 28. Активною є також Оксана Забужко (19), інші набагато менше.

Найбільший фурор на українському стенді викликав, звісно, Олег Сенцов.

Колишній політв’язень Кремля, кримчанин, режисер та уже письменник презентував німецькомовний переклад своєї книги "Жизня".

Зліва - лише маленька часточка людей, котрі прийшли послухати Олега

Помітно було, що йому некомфортно сидіти й відповідати на запитання не до душі. Підтверджує це спостереження й те, що коли журналістка поцікавилась, які питання журналістів його найбільше дратують, Олег відповів: "Усі".

Письменник Андрій Курков, який модерував виступ, зауважив, що Олегу важко даються презентації, на що той відреагував коротко: "Я дуже терплячий". Про це свідчили його міміка і тіло, яке терпляче застигало в спокійній позі на певний час. 

Втім, після презентації він уже усміхався та спілкувався зі звичайними відвідувачами. 

 Старша пані підійшла до Олега Сенцова привітатися з ним і подякувати

Де Олег Сенцов на українському стенді зрозуміти легко. Там натовп людей у черзі, охочих з ним привітатися чи сфотографуватися. Олег не відмовляє. Коли його зблизька хоче сфотографувати звичайний відвідувач, сам пропонує: "Може, разом?" Фотографую обох.

Українська книжка, перекладена іншими мовами

Деякі українські видавництва уже неодноразово брали участь у міжнародних виставках, а хтось презентується світу вперше.

За даними Українського інституту книги, за останні 5 років найбільше прав на твори іноземним державам продали Видавництво Старого Лева (108 книг), Ранок (73 книги), Віват (52 книги) та А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА (45 книг).

Найактивнішими країнами в купівлі прав на українські книжки є:

  • Болгарія 76 книг
  • Китай 33
  • Грузія 20
  • Румунія 19
  • Словаччина 15
  • Молдова 14
  • Польща, Латвія по 13
  • Чехія 12
  • Німеччина, Корея по 10
  • Словенія, Італія, Росія по 8
  • Франція, В'єтнам по 7
  • Угорщина, Іспанія по 6
  • Тайвань, США, Білорусь по 5

По кілька прав купили Туреччина, Австрія, Литва, Греція, Вірменія, Малайзія, Ліван, Австралія, Казахстан, Данія, Бразилія, Індія, Нідерланди та Велика Британія.

По одній книжці поки купили Японія, Португалія, Естонія, Єгипет, Аргентина, Швеція, Хорватія та Сербія.

Як бачимо з цифр, львівське "Видавництво Старого Лева" уже намацало закордонний ринок. Вони продали права на свої книги у більш ніж 30 країн світу, розповіла "Українській правді. Життя" співзасновниця видавництва Мар’яна Савка.

Найбільше працюють саме з дитячою літературою. Наприклад, у дитячій зоні книжкової ярмарки є окремий стенд ВСЛ, більше українських видавництв ми там не побачили.

Дитяча зона найбільшого книжкового ярмарку світу
Єдине українське видавництво, яке ми побачили в дитячій зоні Франкфуртського ярмарку - "Видавництво Старого Лева"

Translate Ukraine

Іноземців заохочують дізнаватись про Україну більше, тому презентували у Франкфурті ще й програму "Translate Ukraine".

Це перша програма підтримки перекладу іноземних видавців з боку України, каже керівниця Сектору перекладної літератури Українського інституту книги Богдана Неборак: 

"Ми хочемо розповідати більше про Україну, і найкращий спосіб - використання української літератури".

Закордонні видавництва можуть претендувати на гранти на переклад і ліцензію до 4 тисяч євро. Коли програма запрацює наступного року, закордонним видавцям можуть видати до 40 грантів. Схожа програма існує у багатьох країнах Європи.

Якими були стенди інших країн: фото

Ось такий вигляд мали стенди деяких інших країн з різних куточків світу:

Польща:

Польський стенд

Норвегія:

Стенд Норвегії, яка цьогоріч є почесним гостем ярмарку

Греція:

Стенд Греції

Індонезія:

Індонезія

Азербайджан:

 

Туреччина:

Турецький стенд
 

Бразилія:

Стенд Бразилії

Аргентина:

 Стенд Аргентини
Крихітний шматочок одного павільйону, де розташовані видавці з США і не лише

За словами Коваль, українські видавці їдуть у Франкфурт не лише щоб попідписувати угоди й провести ділові зустрічі, але й щоб подивитися на тренди, в якому напрямку рухається видавнича справа в світі, як це співвідноситься з їхньою роботою і "як можна вхопити тренд на хвіст".

Вона також додає, що міністра культури Володимира Бородянського турбує, що книжковий ринок український такий маленький. Він думав, що це щось значно більше. Тому, пояснює Коваль, треба думати, які є можливості і як держава може посприяти тому, щоб український книжковий ринок збільшився.

Ірина Андрейців, УП

Усі фото авторки

Редакція дякує за сприяння в поїздці до Франкфурта Українському інституту книги

Більше про книги:

Як українську книжку зробити sexy. Антон Мартинов про державну стратегію з розвитку книг та читання

Титульне фото: річка Майн у Франкфурті, за дві зупинки від книжкового ярмарку

powered by lun.ua