Топ-5 історичних мастрідів, які варто прочитати в епоху інформаційного шуму

2900
19 липня 2020

Історична література дає нам кілька унікальних можливостей.

Сконструювати повну картинку минулого з тих джерел, які ми самі обираємо і довіряємо їм.

У світі сповненому інформаційного шуму та "своєї" правди з вуст лідерів, книги – все ще рятівний острівець, який допоможе налаштувати власні фільтри критики сучасних реалій, передбачати сценарії, які можуть використати сучасні політичні лідери та те, як це позначиться на нашому житті.

Ми підготували огляд п’яти історичних видань, які зроблять ваші фільтри точнішими.

Карл Маннерґейм "Мемуари"

Карл Манненґейм – батько сучасної Фінляндії, видатний політик та воєначальник, дипломат, аристократ та інтелігент свого часу.

У мемуарах ділиться спогадами про шлях від кадета до полковника, кінну поїздку в Азію, першу світову війну на Східному фронті, Російську революцію, визвольну війну, місію у Лондоні та Парижі, перебування на посту регента і чи не найголовніше – розбудову фінського суспільства, а також його особисті пристрасті – полювання і життєві спостереження. 

 Фото: Видавництво "Наш формат"

Автор відкидає завісу зі світу великої політики та дипломатії.

Відвертість та простота стилю Маннерґейма змушує вірити його правді й дозволяє максимально зануритися в атмосферу першої половини 20 століття. Книга буде цікавою не тільки любителям історичної літератури та біографій, а й всім, хто хоче навчитися стратегічно мислити й домовлятися, й з рештою отримати порцію людяності навіть у контексті війни.

Цитати:

"Гадаю, я зробив усе, що міг, аби вберегти наш народ від війни. Це не дало результату, і мені судилося стати до боротьби на чолі збройних сил, які, попри всі мої зусилля, ад ніяк не були споряджені так, як мали б і могли б бути, але завдяки патріотичній жертовності, відвазі та боєздатності спромоглися дати відсіч боєздатним нападникам. Фінська міць і незламність ошелешили світ."

"В обох своїх оборонних війнах ми боролися за власну справедливу справу: за те, щоб зберегти право залишатися самостійною нацією і жити згідно з власними західними ідеалами людського співжиття". 

Ніл Ферґюсон "Імперія. Як Британія вплинула на сучасний світ"

Британський історик та журналіст Ніл Ферґюсон дослідив феномен імперіалізму, зокрема Британську імперію, під різними кутами зору.

З одного боку  перебування у її складі принесло країнам-колоніям технічний прогрес та взаємний обмін культурними надбаннями, а з іншого — маємо пляму насилля, придушення протестів, процвітання расизму та експлуатацію ресурсів колоній. 

 Фото: Видавництво "Наш формат"

Масштаби колишнього розмаху Британської корони вражають, свого часу  це була чверть населення Землі.

Ніл Ферґюсон переосмислює вплив Британії на сучасність та відповідає на провокативні питання: яким був би сучасний світ без Британської імперії та хто тепер посідає місце найпотужнішої держави? 

"...саме так починалася Британська імперія: у вирі насильства і грабунків на морі. Її задумали не свідомі імперіалісти, які мали на меті встановити англійське правління в інших країнах, і не колоністи, що сподівалися побудувати нове життя за океаном."

"У період із початку 1600-х і до 1950-х понад 20 мільйонів людей покинули Британські острови, щоб почати нове життя за океаном. Повернулася лише дуже незначна частина. Жодна країна світу навіть не наблизилася до того, щоб експортувати таку велику кількість своїх мешканців."

Вінстон Черчілль "Спогади про Другу світову війну"

Важко скласти уявлення про Другу світову війну без цитування Вінстона Черчилля. 

Особистість, що вплинула на завершення кровопролиття та одного з найвизначніших політиків 20 століття, прем'єр-міністра Великобританії та літературного нобеліанта.

Книга вражає ще більше, якщо усвідомити, що писав її не спостерігач, а учасник.

 Фото: Видавництво "Наш формат"

Який зміг всебічно осмислити події та вкласти їх у багатотомну працю.

Для жителів пострадянського простору видається направду важливим вивчати історію світу не з цензурованих джерел, а з відмінним від тоталітарного кутом подачі.

Видання починається з опису кінця Першої світової війни. Письменник беземоційно та ліберально оглядає соціально-політичну атмосферу, що існувала у світі напередодні Другої світової війни.

Та варто відзначити, що це не просто мемуари, адже Черчилль вдається до посилань на історичні документи, численні цитування та офіційні повідомлення світових лідерів. Сторінками видання розгорнуто величезну панораму тодішньої дійсності, політичного закулісся та життя і турбот простих громадян та солдатів.

"Німеччину, проводиря, що перебував на передньому краї агресивних дій, усі вважали за першопричину катастрофи, яка впала на світ і тепер ця країна залежала від доброї волі завойовників, що й самі корчилися від мук, які їм довелося витерпіти. Крім того, то була війна не урядів, а народів. Уся життєва наснага найбільших країн перелилась у гнів та вбивства". 

"Населення країн тонуло в невігластві, не знаючи найпростіших економічних постулатів, а їхні керівники, прагнучи завоювати голоси виборців, не наважувалися розкрити їм очі."

Микола Аркас "Історія України-Русі"

Книга мецената та культурного активіста, який жив на початку 20 століття, стала для українців культовою.

Найперше, у ній вичерпно і просто розказана історія українців від давнини й до початку минулого століття, показано не тільки ключові поворотні події та документи, але й життя народу: побут, описано професії та звичаї.

Останнє видання від видавництва "Наш формат"  це репринт краківського видання 1912 року, який свого часу не було цензуровано. 

 Фото: Видавництво "Наш  формат"

Видання це цікаве не тільки своїм змістом, хоча варто сказати, що він унікальний, а й долею першого та другого накладів. Перше видання накладом 7000 примірників розкупили вже за місяць. Більшу частину накладу другого видання книжки спалили російські війська під час Першої світової війни, відтак воно стало бібліографічною рідкістю.

Книга задумувалась, як історичний нарис для онука, а виросла у величезне дослідження Миколи Аркаса, напевне саме це і стало ключем його успіху: простий стиль оповіді та глибоке занурення у джерела.

 

"Де ж узялися ті Словяне, що з них пішов і український народ? Словяне ні звідки не прийшли, а жили з незапам’ятних часів на простороні між річкою Віслою на заході, Балтицьким морем на півночи, на полудні  до середини Дніпра та Дністра, а на сході  по Дніпр. Виходить, що теперішня Київщина та Волинь якраз були батьківщиною й Словян, і Українців."

"З давніх-давен словянські племена, а між ними й наші українсько-руські, жили  кожен рід осібно, хуторами, бо простору тоді було доволі. Рід такий  се було кілька родин, велика сімя близьких чи далеких родичів. Усе майно було у них спільне, бо тоді землею чи иншим чим, не треба було ділитись  маєш усього скілько хочеш, аби працювати не лінувався!"

Тімоті Снайдер, Тоні Джадт "Роздуми про двадцяте століття"

Часто історичним працям хочеться дорікнути у надмірній відстороненості, їхня оповідь надто абстрактна, а героями є народи, а не конкретні "живі" люди.

Це видання відкидає загальноприйнятий підхід, тому що "Роздуми про двадцяте століття"  це історія вплетена в життя дослідника Східної Європи  Тоні Джадта. 

Тоні Джадт  науковець, автор 12 історичних видань та публіцистики.

 Фото: Видавництво "Наш формат"

У своїй розмові з Тімоті Снайдером Джадт показує, як політичні ідеї: лібералізм, соціалізм, комунізм, націоналізм та, на жаль, фашизм  вплинули на його життя, і разом з тим життя цілих поколінь і народів. Інтелектуали дають поживу для роздумів над етикою політичних рішень та обов’язки, які повинні брати на себе лідери. 

Усі ці роздуми покликані пояснити і нарешті усвідомити, яка держава є хорошою, вартісною та комфортною для вільних, мислячих людей.

"Не пригадую, щоб я колись не знав про те, що тоді ще не назвали Голокостом.

Проте моє уявлення про нього було сплутане, адже в Англії Голокост представляли оманливо, чому прикладом була й моя дуже англійська мати.

Вона підводилася, коли королева виголошувала різдвяне привітання, а згодом – на телебаченні.

Мій батько, навпаки, завжди демонстративно сидів – як через політичну позицію, так і тому, що особливо не почувався англійцем;"

Вас також може зацікавити:

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

 



powered by lun.ua