З улюбленою справою має бути "справжня хімія": як харків’янка робить косметику на власній кухні

3967
8 березня 2021

Тетяна Ожога-Масловська, біохімикиня за фахом, переконана: старості не існує. Поки тебе цікавлять все нові й нові речі, поки ти відкриваєш світ і в тебе світяться очі – це все ще молодість.

Вже 15 років Тетяна користується косметикою виключно власного виробництва, а ще створює доглядові продукти для інших людей, під індивідуальні особливості кожної й кожного.

Історією Тетяни ми із платформою Yak.Today продовжуємо цикл спільних публікацій про людей, які створюють звичні (або незвичні) речі власноруч.

Хтось – тому що це більш екологічно або практично, хтось – бо це змушує розвиватись, і всі – бо це робить щасливими і дає певну свободу.

Сподіваємось, ці історії надихнуть і ще когось на пошуки нової улюбленої справи, або ствердять у розвитку тієї, яка вже існує.

Тетяна Ожога-Масловська, біохімикиня за фахом,
яка вже 15 років користується косметикою виключно власного виробництва

Ми зустрічаємось з Тетяною в кафе.

"Я, звичайно, могла б показати тобі свою, так би мовити, "таємну кухню", але розумієш, це реально кухня, і зовсім не таємна, а доволі стандартна маленька "хрущовка", тож давай краще кави вип’ємо десь, де менше скляночок на столі", – сміється вона в телефон. 

Ми з героїнею "на ти", бо років двадцять тому разом працювали в лабораторії "Аналітика", і я тоді називала її не Таня, а Тетяна Степанівна. 

Думаю про примхи життя: я, біологиня за фахом, нині працюю журналісткою, а Тетяна Ожога-Масловська знайшла інший розвиток спеціалізації: вона вже 15 років користується косметикою виключно власного виробництва.

Коли вона входить у двері, я зойкую: "Ти що, робиш крем Маргарити?". Двадцять років минуло, а вона не змінилася.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от татьяна ожога-масловская (@prostycharivnyrechy)

Їй 64, але з короткою сучасною зачіскою, пружною шкірою і сяйвом вдоволеності життям в очах виглядає вона максимум на 40+.

Сміється: "Ні, просто підробляю ходячою рекламою свого виробництва!". І додає: "Пиши відверто, ось чого я точно не соромлюся, то це свого віку".

Таня робить природну косметику, як вона каже – "оцими от ручками". Проєкт, який нас звів, майже так і називається: #оцими_руками. Робить його мейкерська платформа Yak.Today, збираючи історії різних людей, які знають, що руки ростуть з голови і не бояться власноруч творити світ навколо себе.

Спойлер: моя наступна героїня власноруч збудувала дім, збирає фахверкову конструкцію, чим доводить, що #оцими_руками ми, жінки, можемо не лише косметику і банановий хліб.

Майже сорок років Тетяна присвятила біохімії – закінчила Харківський державний (нині – національний) університет, працювала в Інституті патології суглобів та хребта ім. М. І. Ситенка, займалася проблемами регенерації, потім в Інституті загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева в опіковому відділенні.

Там же вивчила новий тоді лабораторний метод – імуноферментний аналіз (ІФА).

Пізніше стала старшою лаборанткою у приватній інфекційній лабораторії. Доволі типова історія. Колбочки, скельця, плашки, мікроскопи, аналізи на усілякі інфекції, все стабільно, робота завжди є. 

Тетяна робить природну косметику для себе і на замовлення

"Розумієш, я завжди хотіла в собі щось виправити. Ні, виправити – не зовсім правильне слово… вдосконалити, ось!

Завжди захоплювалася гімнастикою, танцями, вправами, масажем. Здоровий спосіб життя, спорт, косметика – все було цікаво.

Потім зацікавилася екологією. Почала собі ставити питання: що ми споживаємо, як впливаємо на світ.

А ще вивчала лікарські рослини, корисні трави. Коротше, завжди мала шило в одному місці", – сміється Тетяна. 

Здавалося б, що ще треба? Чоловік має стабільну роботу, діти вже виросли та загалом самостійні, все наче є. Можна дозволити собі взагалі не працювати.

Але Тетяна каже, що на класичну пенсію, коли людина сидить вдома, відпочиває та нічого не робить, виходити взагалі не бачить сенсу.

І коли у 2019 році зрозуміла, що в лабораторії стало нудно, звільнилася, щоб присвятити більше часу власній справі, якою займалася на той час більше десяти років. 

Одного разу Тетяна зацікавилася бальнеотерапією і добралася до ванн за методом Залманова (так звана капіляротерапія, коли у ванну додається скіпідар та інші інгредієнти). Вирішила зробити щось подібне вдома, почитала, придбала необхідне… Але щось пішло не так.

"Там був такий "тонкий" момент, коли треба обережно змішати скипидар та олії для розчину, ну, а в мене не вийшло, і воно взяло й омилилося! Хімічна реакція пішла.

Стою, дивлюся на каструлю, думаю, що це таке? Та це ж воно, мило!" – сміється жінка.

НЕ ПРОПУСТІТЬ ЩЕ ОДИН ТЕКСТ ІЗ ЦІЄЇ СЕРІЇ: "Головне у виробі – емоція". Сергій Петров із Bob Basset розкриває таємниці ручної праці

Стало цікаво зробити вже по рецепту. Тетяна знайшла інструкцію та зварила вже справжнє мило.

Дуже собою пишалася, хоч і каже, що спочатку виглядало воно не дуже: було сіро-коричневе й трошки страшне.

Додала кілька відварів трав, ефірну олію, коротше, поексперементувала, наробила собі мила...  Інструкцією такого мила та гелю з алое Тетяна радо ділиться – каже, з цим впорається будь-хто.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от татьяна ожога-масловская (@prostycharivnyrechy)

"Раптом я зрозуміла, що мені це страшенно подобається. Чого я тільки відмахувалась від тих роздруківок, що мені чоловік давав?", – зізнається вона.  

Чоловік Тетяни, до речі, на пенсії теж знайшов нову діяльність: уже три роки він працює в відкритій майстерні "гараж хаб", чиї спізасновники – власне ті самі люди, що заснували і Yak.Today.

За цей час Олег долучався до різних історій: робив з дітьми іграшки в проєкті "Маленький гараж", збирав разом з іншими резидентами "гаража" захисні шоломи для лікарів PAPR, налаштовував техніку…

Подружжя переконане: створення речей власноруч – це щастя і саме по собі, а коли це ще й ключик до комунікації з іншими людьми, власного розвитку та допомоги іншим – то взагалі вищий кайф. 

Тетяна з чоловіком Олегом долучаються до різних історій мейкерства

Біохімія стала Тетяні в нагоді. Виявилося, що професія та праця в лабораторії, яку вона давно сприймала як рутину, може дивувати, надихати й приносити ще іншу користь.

Тепер можна було не просто виконувати необхідну одноманітну роботу, а створювати саме те, що подобається, винаходити нове, експериментувати!

Звичайно, щоб зварити мило на власній кухні, не обов’язково бути біохіміком, але розуміння того, що відбувається з інгредієнтами, додавало впевненості. І дослідницький досвід також був присутній: а чи можна щось змінити у рецепті, а що буде, коли додати це... 

На початку, звичайно, не все виходило добре, навіть щось доводилось викидати. Вдалі результати експериментів вона дарувала друзям та знайомим.

"Незабаром в мене вже всі друзі ходили "замиленими"! Я почала робити індивідуальні варіанти, бо знала, кому що подобається, – розповідає Таня.

А потім змішала свій перший крем. Для себе, звичайно. Бо в мене шкіра чутлива, мені майже нічого зі звичайної косметики не підходило. Ну, думаю, я ж зможу. І змогла!"

Біохімія стала Тетяні в нагоді експериментів на домашній кухні

Тетяна каже, що її перша косметика була зовсім іншою, ніж зараз. Тоді вона користувалася лише бджолиним воском в якості емульгатора, але тепер має інший досвід.

За кілька років експериментів на домашній кухні дійшла висновку, що завжди треба враховувати індивідуальні особливості шкіри, стану здоров’я, наявність алергії, здатності людини переносити чи ні якісь аромати... купу всього. Тоді все вийде як треба. 

Спершу косметику, як і мило, вона робила родичам та друзям. Продавати стала випадково – хтось зі знайомих зацікавився її кремом для обличчя, вона сказала, що робить його сама, ну, й почалися замовлення. 

"З улюбленою справою повинна бути "справжня хімія", як в коханні. В моєму випадку – навіть біохімія, – сміється Таня.

Коли я тільки починала, всього було так мало. Треба було шукати інгредієнти, перевіряти, чи вони дійсно якісні. Вибір був небагатий, ну що можна було безпечно використовувати? Віск, та й майже все.

Я люблю рослинні олії. Ось, наприклад, ланолін – він класний, але не всім підходить. Мені дівчина замовила крем для обличчя, і раптом виявляється, що їй не подобається запах, тож я починаю копирсатися, вичитувати, чим замінити можна.

Зараз можна тільки радіти, скільки всього є! Я аж пищати від задоволення готова, коли сиджу на сайтах, де продають потрібні мені речі, так мені цікаво". 

З’являються нові продукти, їх купують, бо людям подобається, але, як не дивно, Тетяна не планує розширювати бізнес та виходити на фабричний рівень виробництва.

Бо, каже, тоді втрачається дійсно реальний момент тієї самої "натуральної магії", за якою приходять постійні клієнти. 

Всі замовлення в неї індивідуальні, кожен продукт зроблено "під людину". Перед тим як робити крем чи мило, вона уважно розпитує клієнтку/а, з’ясовує, що вона/він хоче, який тип шкіри має, чи немає якихось протипоказань – і тільки тоді починає творити.

Косметологиня вважає, що універсальних рецептів не існує, і краще "заморочитися" та зробити річ, яка дійсно підходить саме конкретній людині. 

Ще Тетяна намагається класти всі продукти в екологічні пакування, щоб не виробляти надмірного пластикового сміття.

Жодного дизайну, пошуків власної назви, бренду та іншого. Просто улюблена справа. Так і хочеться додати: "Тільки хардкор". 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от татьяна ожога-масловская (@prostycharivnyrechy)

"Розумієш, я взагалі не хочу шукати оті "фішки" та відкривати якусь власну марку. Тоді ж треба буде робити одне й теж, уніфікувати продукцію, а як, коли всі різні та мають різні потреби? – запитує вона.

Мені цікаво спілкуватися з людьми, опановувати щось нове. Ось я навчилася ще масажу обличчя, ходила на курси, отримала сертифікат. Тепер можу робити всіх красивими з власним кремом!

Я не розумію, як можна просто "сидіти та відпочивати на пенсії". Це як, га? Я багато гуляю, танцюю сальсу, нещодавно почала займатися балетом, ось ще хочу подивитися в бік остеопатії… Люблю подорожувати. Поки ковід та не дуже поїздиш, я от навчаюся. Мені цікаво, розумієш?"

Так, я розумію. Бачу блиск в її очах, живу міміку... Це так класно. В нашій країні, на жаль, так часто бачиш, що люди вже після п’ятидесяти починають просто повільно доживати, а не жити.

Ти живий, доки в тебе є справи. А якщо це улюблена справа, то життям можна ще й насолоджуватися та приносити радість іншим. І для цього, як не дивно, інколи підходять такі прості речі, як гарне бузкове, чи лавандове, чи якесь інше мило та приємний крем для рук.

Інна Роменська, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Як перетворити хобі на сімейний бізнес та заробляти в Facebook, Instagram та Etsy

Яке воно сучасне рукоділля, й скільки ним можна заробляти. Історії трьох майстрів

Жити по-сільському, заробляти по-міському: практичні поради від родини з трьома дітьми

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Також ми ведемо корисний Telegram-канал "Мамо, я у шапці!".



powered by lun.ua