Світло, яке ворог ніколи не вимкне: у музеї Ханенків Джамала співала при свічках

Столичний музей Богдана і Варвари Ханенків, попри вибиті вибухом вікна та перебої з електрикою, продовжує жити мистецьким життям. І вбачає у цьому свій внесок у перемогу. Як він долає виклики – без вікон, зі схованими роботами, але з вдячними відвідувачами – в репортажі журналістки УП.Культура Ганни Щокань.

***

До столичного музею Ханенків йду з боку метро Льва Толстого, яке досі не перейменували. Навмисно заходжу далі, за ґанок старовинної садиби по вулиці Терещенківській, 15, щоби роздивитись вікна музею. Вони виходять на парк Шевченка, замість скла в них – темно-бежеві плити OSB. Її поставили після потужного вибуху, який пролунав 10 жовтня 2022 у парку під час ракетної атаки Росії. Музейники не припинили діяльності і вже за кілька днів почали готувати новий проєкт.

Заходжу всередину по сходах, вкритих килимом. Залишаю в гардеробі куртку. У залі ліворуч стоїть великий прожектор. Кидає на стіни "космічне " фіолетове світло – воно тепле, але водночас дражливе. На жодній стіні нема картин.

– Картини ми зняли, але залишили всі таблички, підписи у вітринах, – каже директорка музею Юлія Ваганова. – Додрукували назви тих предметів, які там були – щоби цей зв’язок постійно прочитувався. Щоби музей не обнулився – не стерилізувався. Презентуючи щось нове, показуємо постійний зв’язок старого й нового, як одне перетікає в інше.

У Музеї Ханенків пройшла презентація альбому Джамали. Фото: Юрій Стефаняк

Зі стелі звисає велика атмосферна люстра-канделябр з лампочками-свічками. На стінах – дерев’яні панелі. В "рожевій" залі збираються журналісти з камерами й мікрофонами, готуються зустріти Джамалу. Вона на кілька днів повернулась з Польщі до Києва і дає в Музеї камерний концерт з піснями нового мініальбому "Поклик". Кількість квитків була обмеженою. Ціна – донат на армію.

– Ви проходьте далі, там у нас гарно, – каже співробітниця музею. Піднімається зі стільця при вході. – Багато такого світла, яке ворогу точно не вимкнути.

У залі, підсіченій жовтогарячим, привертає увагу чорний рояль, заставлений "запаленими" свічками. Дивуюсь, що не відчуваю специфічного запаху. Роздивляюсь свічку – вона електрична. Дуже схожа на справжню. За роялем на стіні – табличка-підпис до картини. До повномасштабного вторгнення Росії тут можна було побачити "Портрет молодої жінки ", автора XVII сторіччя.

Для концерту Джамали в Музеї розставили свічки. Фото: Юрій Стефаняк

У Музеї Ханенків – найбагатша в нашій країні колекція експонатів, привезених з різних куточків світу. Після того, як небезпека для експонатів зникне, їх глядачі бачитимуть знову. Поки що в залах присутній їхній вайб: відчувається, музейні предмети тут живуть – просто зараз не вдома.

Біля роялю співачка Джамала позує фотографу.

– Можете покрутитись, будь ласка, щоби вбрання "заграло" – на фото цікавіше буде, – каже фотографиня.

Джамала в чорній сукні з декоративними елементами-мотузками на спідниці й рукавах. Коли співачка обертається – мотузки з вузликами нагадують маленькі батоги. Її золотавий головний убір відблискує в світлі яскравого прожектора. Подібний водночас до корони, вінка і головного убору індіанського воїна. Сукню розробив Юрій Жуйков, головний убір, який вже став візитівкою "Поклику", створила Леся Патока (Nagolovu).

Джамала презентувала альбом "Поклик" у Музеї Ханенків

Йду на звук музики.

Праворуч вхід у залу, де відбудеться концерт. На стінах – шпалери з геральдичними французькими лілеями. У приміщенні тепле світло – його створюють великі електричні свічки. Розставлені на старовинних меблях, полицях та підвіконнях. Найбільше свічок на імпровізованій сцені. Її обладнали під однією з візитівок музею – комином XVI століття. Негучно грає музика, нагадує чілаут. На стелі періодично з’являються світлові зображення квітів та геометричні форми. Відблискують також на віконницях.

– Це була одна з головних задач – підсвітити вікна. Щоби було видно – вікон там більше нема, – пояснює режисер концерту Олег Островський. – Акцентуємо на тому, що тут трапилось. Підкреслили: подивіться, що ті "таваріщі " наробили. Відчув цей контраст – коли востаннє тут був, то всі картини висіли, а зараз їх нема, а є спотворені вікна – хотілось, щоби це особливо було видно.

У Музеї Ханенків Джамала презентувала новий альбом. Фото: Юрій Стефаняк

Запалює ще одну свічку.

– Хотілось створити компактність, камерність. А що саме підкреслити, коли на стінах нема картин? Плюс, це музей, йому багато років. Тож є свічки – вийшла така атмосфера. Підсвітку запросили зробити художника по світлу з театру Франка. Додали, звичайно, кольорів. Потребувала цього саме музика Джамали. У цьому залі себе почуваю як у теплому, освітленому приміщенні для напівквартирника, душевної розмови, – каже режисер.

У залі починає збиратись публіка. Заходить чоловік із великим букетом білих квітів. За ним – молода пара. Звертають увагу на віконниці. Дівчина у бірюзовій сукні каже: думала, що закриті плитами вікна це декорація.

– Чому в музеях за кордоном не почуваєшся отак? – питає у чоловіка поруч жінка з малим хлопчиком на руках.

– Так це як? – перепитує, сміючись, чоловік.

– Тепло, лампово і як удома.

У МузеЇ Ханенків Джамала презентувала альбом. Фото: Юрій Стефаняк

Між глядачами проходить Джамала з музикантами.

– Хвилююсь так, що важко дихати, – каже зі сцени. Прикладає руку до обличчя. – Ця презентація вже відрізняється від будь-яких презентацій евер. Тому що вона відбувається тут, в серці Києва, в унікальній будівлі музею Ханенків, під час повномасштабної війни. Тут ми з вами збираємо на 57 бригаду, яка зараз знаходиться в гарячій точці, в Херсоні. Тому вже хочу почати цей концерт з подяки – дякую вам!

Лунають перші акорди пісні Take Me To A Place. Композиція – одна з чотирьох у новому мініальбомі. Платівку Джамала присвятила мужності українців. У пісні потужний біт, створює відчуття сильного серцебиття. Дівчина праворуч від мене рухається в такт, заплющує очі.

– Я така закохана, – зі сцени співає Джамала. Публіка реагує емоційно. Більше людей починають танцювати.

Музиканти, на прохання Джамали ще раз переграють початок пісні "Сину", співачка розхвилювалась, не встигла "вступити". Пісня на слова українського поета Василя Симоненка "Лебеді материнства", входить до нового альбому. За перші дні після оприлюднення стала популярною в мережі.

У Музеї Ханенків пройшла презентація альбому "Поклик". Фото: Юрій Стефаняк

– Можна все на світі обирати, сину, – співає Джамала. Глядачі переді мною вмикають телефони. Записують стрім. Обирать не можна тільки Батьківщину, – у залі підспівують. Позаду мене чути дитячий голос. Обертаюсь – бачу, що за мною стоїть пара з дитиною.

– Вам добре? Вам сподобалось? – перепитує зі сцени Джамала. Підходить ближче до публіки. – Я дуже рада.

В Музеї Ханенків пройшла презентація альбому Джамали. Фото: Юрій Стефаняк

– Мені хочеться підтримати всіх, хто зараз тимчасово виїхав з міст України. Немає місця як дім. Може бути добре, може бути гостинно – може бути по-різному, але є дім. Я сподіваюсь, що дуже скоро все це завершиться нашою перемогою і ми, кожен з нас, знайде свій шлях додому, – каже. Починає співати "Шлях додому". Пісню випустила ще 2015-го, зараз вона набула особливої актуальності.

Співачка виконує ще кілька старих пісень. Дякує музикантам та всім причетним до проєкту.

– Тепер я мала би піти. Але подумала, що прийшла-пішла – так не годиться, – жартує Джа. – Заспіваю ще. Чути перші акорди пісні "1944". З нею виконавиця перемогла на Євробаченні у 2016. Після про депортацію кримських татар. Отримала нове звучання й мотив на початку повномасштабного вторгнення Росії.

Чоловік ліворуч від мене витирає очі.

– Слава Україні! – каже на завершення Джамала. З залу відповідають "Героям слава!"

Джамала йде з букетом білих квітів повз публіку. Дівчина у чорній сукні ліворуч продовжує танцювати. Підходжу до неї, прошу розповісти про враження.

– Сподобались нові пісні, старі пісні, які Джамала зазвичай співає. Атмосфера, місце, в якому відбувався концерт. Все дуже круто. Щас буду плакать, – каже Олена Кім.

Поодаль стоїть хлопець років 25-ти. Прийшов на концерт із компанією. Всі "полювали" на квитки, бо люблять творчість співачки.

– Зараз почуваюсь дуже тепло, як удома. Це взагалі неймовірно. Я навіть не знав, що тут можна концерти проводити, чи взагалі тут проводять щось. Але вибір локації на найвищому рівні – тут камерно, атмосферно. Здається, й місце пасує Джамалі, й Джамала дуже пасує місцю, – каже Дмитро.

Біля виходу з зали стоїть чоловік у джинсах, толстовці й сірій шапці. Забронював квиток на концерт, щойно дізнався, що Джамала приїде в Україну.

– Дуже крута локація, круто підготувались. Новий альбом як завжди на дуже високому рівні – Джамала просто супер-зірка. Емоційно було важко іноді, десь я міг би й заплакати. Я сам з Луганщини, виїхав у 2014-му – тому це й моя історія. Мабуть, зараз воно змазалось, але саме "Додому" резонує, – каже Сергій Суретін.

Виходжу до зали з рожевим освітленням. У центрі стоять висока білявка з дівчинкою. Обоє у сукнях з ентічним малюнком. Чекають на Джамалу. Дівчинка – 10-річна Аліса – її фанатка. Хоче поспілкуватись із артисткою.

– Я займаюсь повітряною гімнастикою. Коли почула, що вона такі круті пісні співає, то захотілось на концерті побувати, її просто вживу побачити. Моя улюблена пісня "Ціна правди", на концерті сподобалась 1944, – каже Аліса. На концерт прийшла з мамою, Іриною.

– Місце чудове. Шкода, що я раніше чомусь не була – але зараз така нагода познайомитись, – каже Ірина.

Джамала презентувала альбом у Музеї Ханенків

– Коли ми лиш почали готуватись до презентації, я переглянула чимало фото музею, пошкодженого ракетною атакою Росії. Зала Середньовіччя та Відродження, втілення тепла і залишку, без вікон виглядала моторошно і пустинно, – каже Джамала. – Коли ми розставили свічки, залили її теплим світлом, вона наповнилась незвичайним теплом. Виступати тут було справді незабутнім досвідом. Київ – моє місце сили, місто покликаних людей. Бомбардування, криза, здається, їх ніщо не може зламати. Разом з командою музею ми зібрали понад 200 тис. грн для 57 бригади. А після концерту до мене підійшов хлопець на ім'я Сергій і запропонував організувати доставку генератора під Херсон. Все це протягом однієї години, ви тільки уявіть, на що ми здатні разом!

Концерт тривав близько 1 години 20 хвилин.

Директорка Музею Юлія Ваганова розповіла про спільний проєкт із Джамалою та роботу музею. Фото: Юрій Стефаняк

Музеї формують відчуття прихистку

На початку повномасштабної війни музей не працював, відкрились у травні, тоді ж обладнали нову локацію – арт-дворик.

– Коли почали працювати, відкрили свій дворик – до нас дійшла від аудиторії неймовірна хвиля позитиву й вдячності. Адже зараз час, коли ви маєте дбати про себе, про родину, про дитину, про похилих, про тварин, про дороги, про військових, про безпеку – а раптом виявляється, що є місце, де можуть подбати про вас. І це також сила музею. Він є стійким якорем, краплиночкою стабільності, – каже директорка Музею Юлія Ваганова.

Під час повномасштабного вторгнення музей продовжує реалізовувати концептуальні проєкти. Провів виставку "Солдатики вторгнення", а за кілька днів до вибуху тут відбулась прем’єра опери Genesis від формації Opera aperta. Автори – Ілля Разумейко та Роман Григор’їв, роблячи сюжет, спирались на історію Музею. Дійство відбувалось одночасно в усіх залах.

Після вибуху, від якого постраждала будівля музею, роботу відновили за кілька днів.

– Я була через 10 хвилин після вибуху тут на місці. Разом зі мною підійшла чергова. Ніхто не постраждав і це було найбільшим щастям. Поки чекали на відбій ривоги – вже дзвонили й шукали фанеру, шукали "руки". Були здивовані, коли передзвонив Київзеленбуд. Кажуть: "Нам дзвонили з департаменту культури, може, вам потрібна якась допомога". Прийшли 6 прекрасних чоловіків, які допомагали пилити плити. На кінець першого дня ми закрили всі вікна першим шаром ОСБ. За три дні закрили повністю будівлю, відтестували сигналізацію – зробили все, що мали зробити, щоби музей відновив роботу, – розповіла директорка.

Директорка Юлія Ваганова розповіла, що спільний проєкт із Джамалою втілили за два тижні. З ідеєю звернулась команда Джамали.

– Ми всі, митці, музеї – вибудовуємо нову стійкість, даємо додаткову силу, яка допомагає нам всім стояти й вистоювати. Те що проєкт із Джамалою тут – це також підтвердження, що робимо все правильно.

Ганна Щокань, журналістка УП.Культура