Перший український панк, православний буддист: що ви знаєте про Сковороду. ТЕСТ

3 грудня (22 листопада за старим стилем) виповнюється 300 років від дня народження знакового українського філософа, педагога та автора поезій Григорія Сковороди.

Цю ювілейну дату в Україні відзначають різними офіційними заходами протягом всього 2022 року. Ми ж пропонуємо глибше поцікавитись самою особистістю Григорія Сковороди - "сина світу", закоханого у Харків, першого українського панка та православного буддиста, аскета, який полюбляв вишукані вина та сир пармезан.

Пройдіть наш тест - і дізнайтеся, наскільки добре ви знаєте Сковороду.

Його нам допоміг скласти випускник кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету Києво-Могилянська академія, програмний директор ГО "Інтерньюз-Україна", програмний координатор Аспен Інститут Київ Андрій Кулаков.

2/16

Григорій Сковорода народився в козацький родині Сави та Пелагеї. Як називався населений пункт, де мешкала родина?

igotoworld.com

Лубни, сучасна Полтавщина Лубенський полк — адміністративно-територіальна одиниця Гетьманщини, до якої належало село Чернухи, де минуло дитинство Григорія Сковороди. Чернухи, сучасна Полтавщина Лубенський полк — адміністративно-територіальна одиниця Гетьманщини, до якої належало село Чернухи, де минуло дитинство Григорія Сковороди. Сковородинівка, сучасна Харківщина Лубенський полк — адміністративно-територіальна одиниця Гетьманщини, до якої належало село Чернухи, де минуло дитинство Григорія Сковороди. Сокиринці, сучасна Чернігівщина Лубенський полк — адміністративно-територіальна одиниця Гетьманщини, до якої належало село Чернухи, де минуло дитинство Григорія Сковороди.

3/16

Чому Сковороді довелося перервати навчання у Києво-Могилянській академії у класі філософії у 1742 році?

Вікіпедія

тому що він поїхав навчатися в університети Європи У 1741 році, не завершивши клас філософії, Сковорода пройшов конкурсний відбір до придворної капели імператриці Єлизавети Петрівни і вирушив до Санкт-Петербурга співати у царській капелі. тому що він планував одружитися У 1741 році, не завершивши клас філософії, Сковорода пройшов конкурсний відбір до придворної капели імператриці Єлизавети Петрівни і вирушив до Санкт-Петербурга співати у царській капелі. тому що він пішов у монахи У 1741 році, не завершивши клас філософії, Сковорода пройшов конкурсний відбір до придворної капели імператриці Єлизавети Петрівни і вирушив до Санкт-Петербурга співати у царській капелі. тому що він став співаком У 1741 році, не завершивши клас філософії, Сковорода пройшов конкурсний відбір до придворної капели імператриці Єлизавети Петрівни і вирушив до Санкт-Петербурга співати у царській капелі.

5/16

З яким вином пов'язане життя Сковороди?

kisoroszionline.hu

Шардоне Після закінчення філософських студій, Сковорода вирішує помандрувати світом і записується до "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору". Він вирушає до Токаю і у складі комісії відвідує Відень, Пресбург, Офен та інші міста. Совіньйон Після закінчення філософських студій, Сковорода вирішує помандрувати світом і записується до "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору". Він вирушає до Токаю і у складі комісії відвідує Відень, Пресбург, Офен та інші міста. Токай Після закінчення філософських студій, Сковорода вирішує помандрувати світом і записується до "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору". Він вирушає до Токаю і у складі комісії відвідує Відень, Пресбург, Офен та інші міста. Портвейн Після закінчення філософських студій, Сковорода вирішує помандрувати світом і записується до "Токайської комісії з заготівлі вин до царського двору". Він вирушає до Токаю і у складі комісії відвідує Відень, Пресбург, Офен та інші міста.

6/16

Сковороду спочатку з охотою взяли, а потім зі скандалом звільнили з Переяславського колегіуму. Через що стався скандал?

archive-uu.com

надмірну суворість з учнями Сковорода викладав поетику за власною програмою, пропагуючи вживання нових "чоловічих рим". Це не надто сподобалося переяславському єпископу Никодиму Сребницькому, адже він вважав "правильними римами" лише традиційні – з наголосом на передостанньому складі. надмірне захоплення музикою Сковорода викладав поетику за власною програмою, пропагуючи вживання нових "чоловічих рим". Це не надто сподобалося переяславському єпископу Никодиму Сребницькому, адже він вважав "правильними римами" лише традиційні – з наголосом на передостанньому складі. надуживання “чоловічих” рим (наголос на останні склади) Сковорода викладав поетику за власною програмою, пропагуючи вживання нових "чоловічих рим". Це не надто сподобалося переяславському єпископу Никодиму Сребницькому, адже він вважав "правильними римами" лише традиційні – з наголосом на передостанньому складі. надуживання “жіночих” рим (наголос на передостанні склади) Сковорода викладав поетику за власною програмою, пропагуючи вживання нових "чоловічих рим". Це не надто сподобалося переяславському єпископу Никодиму Сребницькому, адже він вважав "правильними римами" лише традиційні – з наголосом на передостанньому складі.

7/16

Аскетичний спосіб життя “монаха в миру” Сковорода став вести після:

Суспільне Харків

Вивчення філософії давніх стоїків “Опівночі, листопада 24, 1758 року...” Сковороді наснився сон, після якого він прокинувся з почуттям сорому: в ньому вельможі займались плотськими утіхами в розкішних покоях, п’яні простолюдини безсоромно розглядали один одного, підбираючи собі пару, а нібито набожні священики об’їдалися понад міру і ще й людину вирішили на вогні засмажити. Пробудившись, Сковорода записав свій сон і з цього часу почав міркувати над тим, що вести аскетичне життя. Зустрічі з Катериною ІІ “Опівночі, листопада 24, 1758 року...” Сковороді наснився сон, після якого він прокинувся з почуттям сорому: в ньому вельможі займались плотськими утіхами в розкішних покоях, п’яні простолюдини безсоромно розглядали один одного, підбираючи собі пару, а нібито набожні священики об’їдалися понад міру і ще й людину вирішили на вогні засмажити. Пробудившись, Сковорода записав свій сон і з цього часу почав міркувати над тим, що вести аскетичне життя. Фантасмагоричного сну восени 1758 року “Опівночі, листопада 24, 1758 року...” Сковороді наснився сон, після якого він прокинувся з почуттям сорому: в ньому вельможі займались плотськими утіхами в розкішних покоях, п’яні простолюдини безсоромно розглядали один одного, підбираючи собі пару, а нібито набожні священики об’їдалися понад міру і ще й людину вирішили на вогні засмажити. Пробудившись, Сковорода записав свій сон і з цього часу почав міркувати над тим, що вести аскетичне життя. Невдачі на іспитах з філософії у Києво-Могилянській академії “Опівночі, листопада 24, 1758 року...” Сковороді наснився сон, після якого він прокинувся з почуттям сорому: в ньому вельможі займались плотськими утіхами в розкішних покоях, п’яні простолюдини безсоромно розглядали один одного, підбираючи собі пару, а нібито набожні священики об’їдалися понад міру і ще й людину вирішили на вогні засмажити. Пробудившись, Сковорода записав свій сон і з цього часу почав міркувати над тим, що вести аскетичне життя.

8/16

Григорій Сковорода неймовірно любив, шанував і оспівував Харків. І навіть вигадав йому свою назву. Яку?

Харьков транспортный

Другий Константинополь У серпні 1759 року білгородський та обоянський архієрей Йоасаф Миткевич запросив Сковороду на посаду викладача поетики в Харківському колегіумі. Сковорода, який на загал не любив великих міст, закохується в Харків, називаючи його містом пророка Захарії (Захарполіс) та “сьомим Божим оком”. Слободоград У серпні 1759 року білгородський та обоянський архієрей Йоасаф Миткевич запросив Сковороду на посаду викладача поетики в Харківському колегіумі. Сковорода, який на загал не любив великих міст, закохується в Харків, називаючи його містом пророка Захарії (Захарполіс) та “сьомим Божим оком”. Захарполіс У серпні 1759 року білгородський та обоянський архієрей Йоасаф Миткевич запросив Сковороду на посаду викладача поетики в Харківському колегіумі. Сковорода, який на загал не любив великих міст, закохується в Харків, називаючи його містом пророка Захарії (Захарполіс) та “сьомим Божим оком”. Афіни Слобожанські У серпні 1759 року білгородський та обоянський архієрей Йоасаф Миткевич запросив Сковороду на посаду викладача поетики в Харківському колегіумі. Сковорода, який на загал не любив великих міст, закохується в Харків, називаючи його містом пророка Захарії (Захарполіс) та “сьомим Божим оком”.

9/16

Найбільш відданим учнем і першим біографом Сковороди був:

Фрагмент картини невідомого автора

Олексій Базилевич Там же у Харкові Сковорода знайомиться зі студентом богослов’я Михайлом Ковалинським, який стане його найкращим другом та першим біографом. Федір Лубяновський Там же у Харкові Сковорода знайомиться зі студентом богослов’я Михайлом Ковалинським, який стане його найкращим другом та першим біографом. Стефан Вітинський Там же у Харкові Сковорода знайомиться зі студентом богослов’я Михайлом Ковалинським, який стане його найкращим другом та першим біографом. Михайло Ковалинський Там же у Харкові Сковорода знайомиться зі студентом богослов’я Михайлом Ковалинським, який стане його найкращим другом та першим біографом.

10/16

Фонтан, що складається з різних за об’ємом посудин, які наповнює вода, – символ сковородинської концепції «нерівної рівності». Цей фонтан ми сьогодні можемо зустріти:

Wikimedia

на Контрактовій площі в Києві Фонтан “Нерівної рівності” зображено на банкноті у 500 гривень – зі зворотного боку від портрету видатного філософа. на сходах університету ім. Каразіна у Харкові Фонтан “Нерівної рівності” зображено на банкноті у 500 гривень – зі зворотного боку від портрету видатного філософа. на банкнотах 500 гривень Фонтан “Нерівної рівності” зображено на банкноті у 500 гривень – зі зворотного боку від портрету видатного філософа. на банкнотах 200 гривень Фонтан “Нерівної рівності” зображено на банкноті у 500 гривень – зі зворотного боку від портрету видатного філософа.

11/16

Оберіть правильну відповідь:

Харківський художній музей

Сковорода любив випити вина і закурити вірменського тютюну Незважаючи на прагнення до аскетизму, розповідає дослідник Леонід Ушкалов, Сковорода любив “вишукані вина, курити вірменський тютюн, пити вранці чай з лимоном, ласувати сиром пармезаном”, а також мав кишеньковий англійський годинник марки Barwingten, і “дуже коштовну флейтузу зі слонової кістки". Сковорода мав флейту із слонової кістки і англійський годинник Barwingten Незважаючи на прагнення до аскетизму, розповідає дослідник Леонід Ушкалов, Сковорода любив “вишукані вина, курити вірменський тютюн, пити вранці чай з лимоном, ласувати сиром пармезаном”, а також мав кишеньковий англійський годинник марки Barwingten, і “дуже коштовну флейтузу зі слонової кістки". правильні обидва перші варіанти Незважаючи на прагнення до аскетизму, розповідає дослідник Леонід Ушкалов, Сковорода любив “вишукані вина, курити вірменський тютюн, пити вранці чай з лимоном, ласувати сиром пармезаном”, а також мав кишеньковий англійський годинник марки Barwingten, і “дуже коштовну флейтузу зі слонової кістки". це неможливо, тому неправильні обидва перші варіанти Незважаючи на прагнення до аскетизму, розповідає дослідник Леонід Ушкалов, Сковорода любив “вишукані вина, курити вірменський тютюн, пити вранці чай з лимоном, ласувати сиром пармезаном”, а також мав кишеньковий англійський годинник марки Barwingten, і “дуже коштовну флейтузу зі слонової кістки".

12/16

Який вірш НЕ належить Сковороді:

proridne.com

"Всякому городу нрав і права" "Каждому норову свій град і права" - вірша з такої назвою у творчому доробку Сковороди нема. Зате є ось такий: "Всякому городу нрав і права, Всяка імієт свой ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свой єсть вкус каков. <...> Тих безпокоїт Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур. А мні одна только в світі дума, Как би умерти мні не без ума" "Гей, поля, поля зелені" "Каждому норову свій град і права" - вірша з такої назвою у творчому доробку Сковороди нема. Зате є ось такий: "Всякому городу нрав і права, Всяка імієт свой ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свой єсть вкус каков. <...> Тих безпокоїт Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур. А мні одна только в світі дума, Как би умерти мні не без ума" "Підіймись на небеса — у версальський хоч би сад..." "Каждому норову свій град і права" - вірша з такої назвою у творчому доробку Сковороди нема. Зате є ось такий: "Всякому городу нрав і права, Всяка імієт свой ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свой єсть вкус каков. <...> Тих безпокоїт Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур. А мні одна только в світі дума, Как би умерти мні не без ума" "Каждому норову свій град і права" "Каждому норову свій град і права" - вірша з такої назвою у творчому доробку Сковороди нема. Зате є ось такий: "Всякому городу нрав і права, Всяка імієт свой ум голова, Всякому серцю своя єсть любов, Всякому горлу свой єсть вкус каков. <...> Тих безпокоїт Венерин амур, Всякому голову мучит свой дур. А мні одна только в світі дума, Как би умерти мні не без ума"

14/16

Сковорода сам себе називав:

Варсавою («син світу») Шукаючи у житті насамперед насолоди та спокою, Сковорода називав себе Варсавою - тобто “сином Сави”, або у переносному значенні — “сином світу”. Монахом в миру Шукаючи у житті насамперед насолоди та спокою, Сковорода називав себе Варсавою - тобто “сином Сави”, або у переносному значенні — “сином світу”. Слугою книги Шукаючи у житті насамперед насолоди та спокою, Сковорода називав себе Варсавою - тобто “сином Сави”, або у переносному значенні — “сином світу”. Учителем щастя Шукаючи у житті насамперед насолоди та спокою, Сковорода називав себе Варсавою - тобто “сином Сави”, або у переносному значенні — “сином світу”.

15/16

Перший великий філософський діалог Сковороди, який він називав своїм «першородним сином», був присвячений:

Фрагмент картини «Ехо і Нарцис» Джона Вільяма Вотерхауса

Еродію Влітку 1769 року Сковорода створює свій перший філософський діалог. Він дає йому назву "Нарцис" (або ж тодішньою мовою “Наркіс”) і присвячує проблемі пізнання себе. Нарцису Влітку 1769 року Сковорода створює свій перший філософський діалог. Він дає йому назву "Нарцис" (або ж тодішньою мовою “Наркіс”) і присвячує проблемі пізнання себе. Цицерону Влітку 1769 року Сковорода створює свій перший філософський діалог. Він дає йому назву "Нарцис" (або ж тодішньою мовою “Наркіс”) і присвячує проблемі пізнання себе. Мелетію Смотрицькому Влітку 1769 року Сковорода створює свій перший філософський діалог. Він дає йому назву "Нарцис" (або ж тодішньою мовою “Наркіс”) і присвячує проблемі пізнання себе.