"Сучасний твір про правду, фемінізм та антиімперіалізм": в Британії вперше переклали та поставили "Кассандру" Лесі Українки

Сучасний твір про правду, фемінізм та антиімперіалізм: в Британії вперше переклали та поставили Кассандру Лесі Українки

У Великій Британії вперше здійснили професійну постановку драматичної поеми Лесі Українки "Кассандра". Лондонській публіці виставу презентували минулоріч, нещодавно відбулись гастролі британськими "університетськими" містами Оксфордом та Кембріджем.

Постановку ініціював Український Інститут в Лондоні. Переклала "Кассандру" поетка Ніна Мюррей. Раніше вона здійснила переклад англійською роману Оксани Забужко "Музей покинутих секретів". Як каже Ніна, "Кассандра" – її найважливіший переклад з української: "Я переклала драму натхненно, "на одному диханні." Мова оригіналу надзвичайно різноманітна й динамічна. Текст зрезонував із сучасним досвідом. Питання, чиїм передбаченням чи прогнозам вірять, а чиїм ні, сьогодні надзвичайно доречне. Цей переклад став найважливішим у моїй кар'єрі".

Виставу довірили лондонській творчій спільноті Live Canon та режисерці Гелен Істман. Гастролі "Касандри" стали частиною Сезону культури Велика Британія/Україна від Українського інституту та Британської Ради.

Режисерка розповіла, що ніколи до цього не чула про Лесю Українку: "Марія Монтеґ’ю з Українського Інституту в Лондоні надіслала мені текст, який збив мене з ніг. Вже 20 років я працюю режисеркою театру та викладаю літературу, але я ніколи не чула про Лесю Українку. Мені було за честь ставити на сцені її видатний твір. Я сподіваюсь, наша вистава надихне людей відкривати для себе багату культуру України".

Сцена з "Кассандри". Фото Гаррі Елітсон

Глядач британської "Кассандри" швидко зчитує контекст війни, в якому розгортається драма. Проте, ані сценографія, ані костюми не встановлюють зв’язку з Україною. Лише афіша, що виконана в жовто-блакитних кольорах. Так творці постановки підкреслили універсальність тем, про які говорить Леся Українка.

"Ми вирішили, що події п’єси відбуватимуться у невизначеному часовому періоді, щоб підкреслити загальні теми, які вона піднімає. Це дозволило мені бути чесною під час постановки. Я не могла помістити героїв п’єси в сучасну Україну та створити прямі зв’язки з війною, оскільки я британська режисерка, яка ніколи не відвідувала Україну", – розповідає Гелен Істман.

Кассандра і її братова Гелена (в рожевому). Фото Гаррі Елітсон

Знаменита пророчиця з Трої говорить англійською без традиційного для українських театральних постановок надмірного пафосу. Її голос звучить виклично, з притаманною підліткам зухвалістю. Він не повчає і не бідкається – він, скоріше, стібеться. Цей голос належить акторці Еві Флоренс.

Образ Кассандри, який вона втілює в цій постановці – об’ємний портрет дівчини, яка гостро відчуває соціальну нерівність і готова відстоювати право на свій голос, яким би неприємним він не був для консервативного оточення. Це також портрет молодої людини, що опиняється у контексті безглуздої війни з передбачуваним катастрофічним фіналом.

Фото Гаррі Елітсон

Читайте також: Як Україна виходить з тіні Російської Імперії. Пояснює креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська

Постановку "Касандри" в Оксфорді відвідала професорка Едіт Голл, знавчиня класичної культури та давньогрецького театру, авторка понад 30 книг. Разом з режисеркою вистави, перекладачкою та викладачкою української літератури Університетського коледжу Лондона Сашею Довжик вони провели обговорення після показу.

"Це неймовірний витвір театрального мистецтва! Він захоплюючий та пророчий, і нема нічого подібного, що було б написано в цей період", – сказала професорка Голл після вистави. Вона відмітила, наскільки прогресивним був переказ Лесею Українкою Троянської війни у 1908 році:

"Роль Лесі Українки в сприйнятті Іліади та Троянської війни є вкрай недостатньо вивченою. Французька філософка Симона Вейль першою висунула теорію, що "Іліада" – це скоріше засудження військового насильства ніж героїчне святкування. Про це вона написала у 1939 році в есе "Іліада, або Поема сили". Але феміністичний переказ Троянської війни Лесею Українкою мав місце за 30 років до того!"

Фото Гаррі Елітсон

Едіт Голл вперше познайомилась з творами Лесі Українки 15 років тому, коли досліджувала різні адаптації "Іфігенії в Тавриді" Евріпіда. Поетичний переказ української поетеси вразив професорку своєю жіночою перспективою: "Я знайшла цей неймовірно глибокий монолог грецької жінки, загубленої у варварській імперіалістичній культурі Криму. І як цим твором Леся Українка виступала проти російського імперіалізму. Також я була вражена, оскільки ніколи не бачила творів жінки того часу, настільки інтелектуально насичених давньогрецькими ідеями. Тож я зрозуміла, що натрапила на щось магічне".

Професорка Голл їздила до Криму до окупації та відвідала давньогрецькі міста-держави на півдні України: "Я отримала глибоке розуміння сильного зв’язку між півднем України та давньою Грецією, який тягнеться від 900 року до нашої ери. Це 3000-річна історія, якої нема в Росії. Думаю, що Путін дуже цьому заздрить, і це одна з причин, чому він анексував Крим".

Фото Гаррі Елітсон

Для Едіт Голл Лесина "Кассандра" теж про антиімперіалізм, а також про концепцію правди. І про соціальну нерівність.

"Я із захопленням насолоджуюся текстом, написаним таким витонченим знавцем класичної культури, як Леся Українка. В ядрі цієї п’єси стоїть питання моралі – у що люди вірять по відношенню до майбутнього, якими б сумними не були їх реалії. Суперечка між Кассандрою та Геленом щодо того, як розуміти правду, і чи можна передбачити майбутнє приголомшує. Вона сповнена посилань на Платонівську епістемологію - як ми знаємо те, що ми знаємо і наскільки шкідливими можуть бути наші знання для визначення майбутнього. Ця п’єса говорить про правду, фемінізм, антиімперіалізм та про соціальну нерівність. Кассандра в адаптації Лесі Українки закохується в найбіднішого хлопця Долона".

Дискусія за участі Саші Довжик, Едіт Голл, Гелен Істман і Ніни Мюррей. Фото Наталії Годець

Для університетської викладачки української літератури Саши Довжик образ Кассандри – це колекстивний образ українців, які не один рік попереджали світ про небезпеку непокараності Росії: "Кассандра є болісною фігурою для українців, які роками попереджали про поширення війни якщо Росію не зупинити. І яких роками зневажали та відсторонювали у міжнародній спільноті. Сьогодні слова Кассандри – "Охоронці, не спіть!" – направлені до нас, щоб ми не дозволили собі "втомитись" від України, поки вона захищає нас від російської агресії."

УП.Життя дякує за допомогу у підготовці матеріалу Українському інституту в Лондоні та Марії Монтег'ю.

Реклама:

Головне сьогодні