У Венеції відкрилася архітектурна бієнале: з українським павільйоном та увагою до Африки

У суботу, 20 травня, відкрилася 18-та Венеційська архітектурна бієнале (Biennale Architettura). Вперше в історії вона має африканського куратора, а також приділяє багато уваги роботам з цього континенту. Україна вперше за майже десять років представить тут власний павільйон.

Читайте УП.Культура у Telegram

Архітектурна бієнале у Венеції цього року проходить під темою "Лабораторія майбутнього" та досліджує деколонізацію та декарбонізацію (процес переходу до низьковуглецевої економіки). Її кураторкою обрали шотландсько-ганську архітекторку Леслі Локко, з 89 учасників основної програми більше половини з Африки або є представниками африканської діаспори.

"Африка – це лабораторія майбутнього. Це континент з наймолодшим населенням у світі, найшвидшою урбанізацією, ми також перебуваємо на передовій боротьби зі зміною клімату. Так, виставка буде присвячена Африці, але ми говоримо не лише про Африку – ми використовуємо її як місце для того, щоб спробувати зрозуміти все і всюди. Зрештою, сама бієнале ­– це майстерня майбутнього", – казала Локко під час прес-конференції у травні 2022 року.

Леслі Локко. Фото: La Biennale di Venezia

Очоливши цьогорічну бієнале архітектури, Локко закликала архітекторів, художників і дизайнерів створити свої експозиції так, щоб максимально скоротити викиди вуглецю в атмосферу. Це призвело до того, що було представлено більше робіт у вигляді малюнків, фільмів і проекцій, а також до повторного використання матеріалів з минулорічної бієнале сучасного мистецтва.

"Ми пов'язані з ресурсами з незапам'ятних часів. Ми працюємо в тому місці, де ресурси не є стабільними. Вони також часто є крихкими. Їх часто експлуатують. Наше ставлення до них є експлуататорським", – розповіла Локко в інтерв'ю Associated Press.

Національні павільйони

Бієнале, що стартувала 20 травня і триватиме до 26 листопада, проходить на кількох локаціях: у парку Джардіні, Арсенале та інших майданчиках по всій Венеції. 89 цьогорічних учасників представляють 62 країни, додаючи головній виставці бієнале багатошаровості та різноманіття.

На думку журналу архітектури та дизайну Dezeen, найоригінальніші павільйони цього року представили Корея, Хорватія, Латвія, Британія, Австралія та Бразилія.

Павільйон Хорватії. Фото: Deezen

Павільйон Бразилії присвячений темі деколонізації. В ньому куратори Габріела де Матос і Пауло Таварес демонструють архітектурну спадщину корінних бразильців та заперечують наратив про те, що столиця Бразиліа була побудована "посеред нічого". Їхня виставка під назвою "Терра" отримала Золотого лева як найкращий національний учасник цьогорічної архітектурної бієнале.

Павільйон Бразилії отримав Золотого лева. Фото: Deezen

"Деколонізація – це дійсно досвід. Це відкрите слово, як свобода, як демократія", – сказав Таварес.

Як представлена Україна?

Українські куратори запропонували дві ідеї для українського павільйону і вони були реалізовані обидві, бо сподобались організаторам. Тож фактично цього року Україна матиме два павільйони на двох локаціях – у Джардіні та Арсенале. Їх об'єднує спільна тема – "Перед майбутнім".

"Для України зараз майбутнє – це насамперед перемога, але воно зав’язане на тому, що йому передує, на наших втратах у теперішньому, і в цьому парадокс", – каже один з кураторів Борис Філоненко.

Український павільйон в Джардіні

Як зазначає AP, "Україна повертається на бієнале з двома інсталяціями, які в максимально м'який спосіб нагадують про те, що в Європі триває війна".

Український павільйон в Арсенале – це приміщення з дуже низькою стелею та підлогою, вкритою темною тканиною, що має нагадувати умовне бомбосховище. Воно символізує захисні заходи, яких українці вживають перед загрозою російських бомбардувань.

Фото: La Biennale di Venezia

У центрі Джардіні куратори Ірина Мірошникова, Олексій Петров та Борис Філоненко відтворили земляні насипи, які слугували бар'єрами проти загарбників 10-го століття. Хоча вони були давно занедбані, минулої весни довели свою ефективність проти російських танків.

"Ці простори, укріплення – це місце, де можна побути в тиші, відпочити. Але це також своєрідне нагадування про те, що десь хтось боїться за свою безпеку", – каже Філоненко.

Проект простору українського павільйону в Джардіні. Фото: ФОРМА

"Обидві локації працюватимуть з темою сприйняття простору, яке в нас дуже змінилося від початку війни. Ми стали відчувати загрозу від відкритого неба, а найвищою цінністю стала безпека", – розповідав Петров.

В обох українських просторах проходитиме також публічна програма: представники культурної спільноти розповідатимуть історії, розділяючи свій досвід з рештою світу. Станом на кінець квітня у ній зголосилися взяти участь більш ніж 30 учасників, третина з них – не архітектори.

Читайте також: Україна в Каннах – де шукати наше кіно на фестивалі