Пиріг, Батіг та співані вірші Розстріляного Відродження на деокупованій Харківщині: "Щастя, що ви плачете від поезії"

Пиріг, Батіг та співані вірші Розстріляного Відродження на деокупованій Харківщині: Щастя, що ви плачете від поезії

Львівський гурт "Пиріг і Батіг" зіграв 10 концертів у звільнених селах Харківщини. Фінальний виступ відбувся в Старому Салтові, що розташований на березі Печенізького водосховища. ЗСУ звільнили селище ще у травні минулоріч, але до харківського контрнаступу у вересні окупанти сильно гатили по ньому та завдали великих руйнувань. Попри це до селища вже повернулися люди.

Дмитро Кузубов побував на концерті "Пирога і Батога" у Старому Салтові та поспілкувалася з музикантами і глядачами про те, навіщо все це потрібно.

Фото з концерту зробив та люб'язно надав для публікації проєкт Ukraїner (автор фото Герман Крігер).

Героям Слава!

"Вітаю, Старий Салтове, перлина слобожанського краю! Раді вас бачити, здорових і усміхнених!" – звертається до глядачів фронтмен гурту "Пиріг і Батіг" Мар’ян Пиріг після першої композиції на вірш Павла Тичини.

Концерт відбувається у дворі місцевого Будинку культури. Банер із написом про перлину слобожанського краю та фотографією цієї мальовничої місцини висить на його фасаді. По інший бік – плакат із блакитним небом і полем жовтих соняшників із закликом "любити Україну" і "мову її солов’їну". В полі соняшників зяє дірка від уламку снаряду. На дитячій гірці, на якій сидять троє підлітків, – багато дірок поменше.

ВІДЕО ДНЯ

На концерт зібралися переважно люди старшого віку, вони сидять на стільцях біля сцени. Тріо жінок влаштувалося на каруселі, одна з них – у довгій сукні лазурного кольору з перловим намистом на шиї.

"Для нас дуже щемно, що ми до вас встигли повернутися ще в цьому році, – продовжує Пиріг. – Уклінна вам дяка, що ви живі і здорові! Матеріальне – це набувне, а життя людське вже не вернеш. Тож Слава Україні!"

Фото: Герман Крігер, Ukraїner

"Героям Слава!" – відповідають глядачі. Гучніше всіх кричать діти на гойдалці. Мар’ян дякує їм. Та продовжує композицією на вірш львівського поета Богдана-Ігоря Антонича. Далі "Пиріг і Батіг" виконує пісні Василя Вишиваного, Володимира Свідзінського, Євгена Плужника, Миколи Вороного, Григорія Чупринки і кілька композицій доби козацького бароко. Перед кожною Мар’ян розповідає про автора.

Під час виконання "Щедрика" Миколи Леонтовича деякі із глядачів ворушать губами, повторюючи за Пирогом слова, жінка на каруселі відбиває на колінах ритм. А "Смерть вояка" Івана Франка, яку гурт присвячує всім полеглим у "боротьбі проти злого окупанта, хижого сусіда", всі слухають особливо зосереджено.

Завершують виступ музиканти "Думами" Тараса Шевченка. Глядачі підводяться із місць та прямують до сцени. Жінка у квітчастій хустці передає музикантам коробку з ягодами.

"Свіженька малина, салтівська земля народила!" – з посмішкою рекламує вона свій дарунок. Ще одна жінка дарує музикантам троянди. Мар’ян Пиріг один за одним обіймає всіх глядачів. Так він робить на кожному концерті.

Фото: Герман Крігер, Ukraїner

Читайте також: "Відчуття таке, наче Київ минулої весни": Як Харків оживає попри все

"Закацапленою музикою все життя годували"

Для Ольги Олександрівни – жінки у квітчастій хустці, яка подарували музикантам малину зі свого городу – під час війни прості речі набули особливого значення: "Як виїхала (в евакуацію), іду по базару по Мерефі, а там же ці ягідки… Настільки сльози давлять, знаю, шо в мене воно все пропадає!"

За освітою Ольга Олександрівна бухгалтер, викладала в місцевому центрі професійної освіти. Вже після деокупації Старого Салтова у травні минулого року змушена була виїхати з рідного селища через постійні обстріли: "Та сторона – лівий берег за містком – під окупацією залишалася, і весь вогонь на нас, всякоє оружіє (росіяни) підтянули і лупили по Салтову. Тоді тут зовсім страшно стало, із 3500 людей майже нікого не залишилося. Вже тікали хто куди".

До напівзруйнованого селища жінка повернулась у вересні після харківського контрнаступу, коли ЗСУ звільнили від окупантів інший берег Печенізького водосховища. Зараз вона живе на дачі, бо квартира, хоч і вціліла, не має комунікацій: "Тоже вікон немає, як бомж там, але хоч якісь зручності, костерок, печечка. І на огороді все єсть… Не то, шо воно мені так потрібно, просто як психологічна розгрузка, шо я займаюся тою справою, яка мені нравиться, яка була до війни. Бо так боляче було минулого року".

Фото: Герман Крігер, Ukraїner

Під час концерту "Пирога і Батога" з обличчя Ольги Олександрівни майже не зникала посмішка. На її шиї прикраса з тризубом. Від питання про враження від концерту вона знову розпливається у посмішці. Водночас, стверджує вона, проросійськи налаштовані люди в Старому Салтові досі залишаються – переважно серед людей її віку і старше:

"Ці тьотєньки сссрівські ніде не ділися. Це як кажуть, 40 років Мойсей водив народ пустелею, тут тоже 40 років должно пройти, щоб оці люди змінилися. У нас дуже багато гарних людей, які українські душею, просто не можуть цього виразити, бо сусіди заклюють. І зараз я отримала велике задоволення, послухавши справжні українські пісні. Закацапленою музикою все життя годували, так шо велика дяка друзям зі Львова!".

"Щастя, що зараз ви плачете не від хліба, а від поезії"

Ідея провести тур деокупованими містами та селами Харківщини виникла в учасників "Пирога і Батога" у квітні. Тоді після концерту в Харкові волонтери запросили музикантів до Старого Салтова, на Великдень вони відіграли там же, де і зараз, – біля Будинку культури.

"Ми побачили, що людям дуже цікаво і нам це відгукнулося. З’явилася ідея відіграти тур по таких деокупованих містах", – розповідає нинішній перкусіоніст "Пирога" Лесик Омодада, відомий насамперед як учасник інді-гурту Tik Tu.

Фото: Герман Крігер, Ukraїner

Омодада і раніше співпрацював із "Пирогом і Батогом" – із фронтменом гурту вони давно знайомі, в січні разом зіграли концерти у Берліні та Рейк'явіку.

З ідеєю туру Омодада звернувся до свого друга, харківського музиканта і волонтера Олега Каданова. Той зв’язав музикантів із представницею благодійного фонду ArtDacha Василісою Гайденко. Там допомогли вибудувати логістику та узгодити концерти із місцевою владою. Проєкт Ukraїner взявся фільмувати тур.

Тур стартував 24 червня. О п’ятій ранку музиканти приїхали до Харкова, а вже о 12 виступали на першій локації. В той день вони відіграли в Слатіному та Циркунах. З останнім селом, яке ЗСУ деокупували 7 травня 2022 року, у Василіси Гайденко пов’язано багато спогадів.

Фото: Герман Крігер, Ukraїner

"З перших днів деокупації ми привозили в Циркуни все, щоб забезпечити фізичні потреби людей – їжу, гігієну, медицину. Коли роздавали свіжий хліб, бабусі плакали", – згадує вона. "І тут пройшов рік, ми приїжджаємо до них. У нас імпровізована сцена, поставили лавочки, і поряд зі мною жіночка починає плакати. В якийсь момент вона повертається до мене: "Я дуже дякую, що ви не забуваєте". Вона пам’ятає мене з минулого року. Кажу: "Таке щастя, що зараз ви плачете не від хліба, а від поезії".

Василіса вважає, що людей на деокупованих територіях варто підтримувати, відновлювати їх українську ідентичність: "Важливо казати людям, що ми одна країна, що ми єднаємося, щоб вони відчували нашу підтримку. І що ми їм шалено вдячні, що вони вистояли, і розділяємо з ними той біль, який вони прожили".

"101 рік винищується українська культура, а ворог не міняється"

Мар’ян Пиріг виконує співану українську поезію з початку 2010-х. Спершу робив це із проєктом "ГИЧ Оркестр", потім – ще й з "Пирогом і Батогом". Його місія – популяризувати не лише літературу, а й українську мову. "Ми несемо українську мову на терени, де зросійщення з боку сусіда відбувалося набагато агресивніше, бо кордон близько.Ми делікатним чином з певною історичною інформацією говоримо людям. І заодне нагадуємо, що це вже триває не дев’ять років, а 100", – розповідає Мар'ян.

Пиріг називає Харків "поетичною столицею України", а будинок "Слово" – "храмом поезії". З початком повномасштабної війни він зосередився на поезії і авторах Розстріляного Відродження.

Фото: Герман Крігер, Ukraїner

Зараз, коли з початку тих трагічних подій минуло вже сторіччя, Мар’ян вбачає історичну паралель між злочинами, які здійснювала радянська влада проти української культури, та тими, що роблять росіяни на окупованих територіях у наші дні.

"В 1921 році були убиті Григорій Чупринка, Микола Леонтович,наголошує він. – А вчора ми виступали в Ізюмі – там в 2022 році був застрелений двома кулями українській поет Володимир Вакуленко. Вже 101 рік винищується українська культура, а ворог не міняється".

До цього туру фронтмен гурту не був на Харківщині ніде, крім обласного центру. Врешті, відвідав регіон "при сумній нагоді", але водночас в історичні часи. Зокрема його цікавить декомунізація, що тут ще триває.

"Тут дуже красиві старі назви. Наприклад, ми грали у селі Чкаловському – але його стара назва – Нежурилівка, Коробочкине – це насправді Коробчине, Шестакове – Непокрите. В Шестаковому 18 жовтня 1941 року сталася велика трагедія. У клуні було спалено українських літераторів із Харкова, зокрема Володимира Свідзінського, їх вели етапом дорогою на Куп’янськ – це звучить ніби сьогодення. На концерті в Шестаковому одна бабуся ще пам'ятала ті часи, ми просто обіймалися і плакали – я всуху, бо вже немає сліз".

Під час туру "Пиріг і Батіг" виступали як просто неба, так і у приміщеннях. Програма, каже лідер гурту, на відміну від звичайних концертів, тут складалася інтуїтивно.

"Ти дивишся на людей і вони самі тобі диктують, що ти зараз маєш декламувати, все на якомусь містичному рівні (відбувається), це ніби в церкву зайти", – посміхається Мар’ян.

В Шевченковому "Пиріг" грав біля пам'ятника Шевченку, зокрема поезію Шевченка. Перед концертом до музикантів підійшли діти та сказали, що сподіваються, що вони не співатимуть російською. А під час самого концерту глядачі тримали над учасниками гурту тент від дощу.

Фото: Герман Крігер, Ukraїner

Після концерту в Коробчиному одна із глядачок надіслала музикантам повідомлення, в якому написала, що виступ "досі не виходить із голови" і надихнув її на поглиблення вивчення рідного фольклору.

"Просто заради однієї цієї дівчини це варто було робити", – доповнює оповідь Пирога Василіса. "На кожному виступі є люди, які плачуть, які підходять, які дякують за українське слово".

Пиріг не очікував, що мешканці деокупованих територій так тепло прийматимуть музикантів. Особливо його вразили самі люди та їхня стійкість. Між концертами він багато спілкувався з місцевими та співпереживав тому, що їм довелося пережити:

"Всюди одна відповідь: "Слава Україні! Героям Слава!" – каже Омодада перед останнім концертом туру у Старому Салтові. "І всі люди стараються – хто говорить українською, хто переходить на українську. Захоплення саме від людей", – ділиться враженнями музикант.

Фото: Герман Крігер, Ukraїner

"Тобто вони пережили такі жахи, що, наприклад, на заході України люди не бачили. Уявляєш собі, що все втрачене, розбомблене і ти маєш сидіти біля хатки і плакати. А насправді в тих людських очах було стільки радості і щастя. Я тут збагнув, що коли переживаєш окупацію і ворог іде, чому б тобі не радіти з цього приводу? Це щось таке надихаюче", – говорить Пиріг.

"Пиріг і Батіг" планували символічно закінчити тур у селі Перемога, що біля Шестакового, проте зараз воно закрито на в’їзд. Саме тому завершили там, де і з’явилася ідея – в Старому Салтові. В такий спосіб музиканти також виконали обіцянку, що раніше дали місцевим.

"Кожна місцина має свій індивідуальний вайб, тому ти всюди переживаєш різні емоційні навантаження. Але вони несуть в собі один характер: люди твердо і впевнено хочуть відроджувати українську культуру. Після кожного виступу ти береш частину цієї місцинки з собою додому. Ми будемо розповідати у Львові про наші деокупаційні мандри".

Реклама:

Головне сьогодні