Національний художній музей знову приймає відвідувачів

Ганна Щокань — 25 вересня 2023, 19:50

Після довгої перерви Національний художній музей України, що розташований на столичній вулиці Грушевського, відкриє двері відвідувачам. Проте потрапляти до нього все одно доведеться через службовий вхід – центральні сходи зі скульптурами левів досі на ремонті.

Цю інформацію УП. Життя розповіла директорка Музею Юлія Литвинець.

"Центральний вхід у нас іще закритий. Тривають реставраційні роботи. Сподіваємся, будуть тривати далі. Але ми дуже сумуємо за нашими відвідувачами і хочемо поступово відновлювати свою роботу, тому вирішили приймати відвідувачів зі службового входу, по запису. Розуміємо, що це достатньо складно для всіх, але тим не менш вирішили зробити ось так", – каже керівниця НХМУ.

Як повідомив Музей, 28 вересня першою подією стане перегляд документальної стрічки про художника Івана Мясоєдова авторства Артура Арояна та Олени Мушинської "Сад богів" (2021). Головні акценти стрічки – становлення митця, його непрості взаємини із батьком і створення першого в Полтаві неформального мистецького об’єднання "Сад богів".

Кінопокази супроводжуватимуться виставкою архівних матеріалів і фотографій Івана Мясоєдова, цифровий архів робіт із колекції NAMU, а також дві живописні роботи художника – "Цар-дівчина" та "Лицар у лісі", що досі рідко експонувався. Невдовзі ці два твори поїдуть до Відня на міжнародну виставку, присвячену українському стилю.

З початку повномасштабного вторгнення музей вже робив два проєкти в подібному форматі – "Передчуття перемоги" і "Стиснуті нескінченністю" сучасної художниці Надії Каабі-Лінке.

"До обох цих проєктів була розроблена програма. Відвідувачі так само записувалися і приходили в певні години. Могли зустрічатися і з художниками, і дивитися фільми, і зустрічатися з кураторами. Тобто в нас вже якесь досвід є, і склалася певна програма, тому ми вирішили його продовжити, і продовжити саме з постаті М'ясоєдова", – розповіла Юлія Литвинець.

Про найближчі плани музею, за словами директорки, говорити поки що складно – але найближчим часом у стінах Музею з левами можна буде побачити творчість сучасних художників.

"Є декілька проєктів, які б ми хотіли реалізувати. Однозначно, це буде проєкт, присвячений нашим новим надходженням до музею. З початку повномасштабного вторгнення багато і сучасних художників, і колекціонерів подарували нам свої твори. І у нас за цей період зібралася дуже цікава колекція. Гадаю, що наші поціновувачі і наші відвідувачі будуть приємно здивовані і задоволені тими іменами, які вони побачать серед художників", – каже Литвинець.

Читайте також: Уряд Канади виділить кошти для добудови Музею Голодомору

Експонати основного фонду зараз знаходяться у надійних сховищах, а також виставляються за кордоном. Нещодавно завершився один проєкт – "Український модернізм" в Кельні. Виставка прямує до Брюсселя, до Музею Королівської академії мистецтв, а згодом переїде у Відень. На початку 2024 до нього додасться ще одна частина проєкту "Український модерн", який зараз комплектується.

"Також зараз наші твори беруть участь в великому проєкті, який був в Дрездені, потім він переїздить до Нідерландів. Показує зріз українського мистецтва від 20-30 років і практично до сучасності. Наші твори також їдуть до Дубліна, там буде проєкт, присвячений нескоренності. В ньому будуть брати участь не тільки Україна, а і музеї з Естонії, Литви, Латвії, із інших європейських музеїв. Наш фонд максимально зараз зосереджений на виставкових проєктах за кордоном. Зокрема розвіюємо міф про те, що "російський авангард", "російський модернізм" – насправді це українське мистецтво. І такі відомі імена в світі, як Олександр Екстер, Олександр Архипенко – це імена українських художників, які навіть ніколи в своєму житті не були в Росії, і не зазнавали ніяких впливів ніякого російського мистецтва", – каже директорка.

Зараз музей продовжує роботу з дослідження так званого "Спецфонду", в якому зберігалося все заборонене за радянського часу мистецтво з різних українських музеїв.

"Ця історія була з 1937 по 1939 рік. Тоді всі музейні установи по Україні отримали секретне розпорядження, відповідно до якого вони мали направити до спецфондів нашого музею твори художників-формалістів, націоналістів і "ворогів народу". І вже по місцям працювали комісії, які відбирали ці твори і направляли до нашого музею", – каже Юлія Литвинець. Твори збиралися в окреме фондосховище і потім вони мали бути знищені, але цього не сталось. Тому до "Спецфонду" входять твори як іконописні, так і сучасні на 1937 рік – картини Максимовича, Екстер, Архипенко, Богомазова та багатьох інших зірок авангарду. Зараз Музей оновлює і перевидає каталог "Спецфонду". Саме роботи з цього нього і "гастролюють" Європою, каже Юлія.

Також музей продовжує оцифровувати колекцію.

"Насправді цей процес в нашому музеї, можна сказати, іде безперервно, всі 124 роки. Тоді музей замовляв на початку негативи на склі, дагеротипи так звані. До речі, вони нещодавно віднайшлися, вважались втраченими під час Другої світової війни, але виявилися по сусідству в інституті мистецтвознавства і фольклористики. Чому я дуже рада і сподіваюсь, що колеги нам їх віддадуть. Але по мірі зміни з'явилися вже негативи на плівці, потім була вже кольорова "Кодак", тепер у нас цифрові копії. Наприклад, колекція 19-го сторіччя в нас відцифрована більш ніж на 90%. Якщо взяти в загальному, то половина відцифрована, цей процес постійно йде. В теперішній ситуації ми, звісно, продовжуємо відцифровку і користуємося ще більш новішою технікою, з партнерами робимо 3D-сканування, і скульптури, і картин", розповідає Юлія Литвинець.

Про музей

Національний художній музей України був заснований наприкінці XIX ст. українською інтелігенцією. Він став першим загальнодоступним музеєм Києва. Офіційне відкриття Національного художнього музею України відбулося 30 грудня 1904 року. В основному фонді понад 40 тисяч експонатів, включаючи твори українського живопису, скульптури та графіки, створені з часів Київської Русі і до нашого часу.

У музеї зберігається одна з найкращих в Україні збірка іконопису. Непересічною за значенням є колекція українського барокового мистецтва. Збірка музею поповнюється сучасними роботами.

У 2020 музей тимчасово зачинили для відвідувачів через обвал портика.Тодішній міністр культури та інформаційної політики Ткаченко заявив, що кошти на ремонт має виділити український уряд в рамках програми "Велика реставрація".

За оцінками, лише на ремонт приміщення потрібно було 68 мільйонів гривень. Зараз ремонтні роботи тривають. В межах реставраційної програми замінили дах музею й відреставрували фасад. Музей не приймав відвідувачів з початку повномасштабного вторгнення РФ і до літа 2023. У липні, серпні й вересні відвідувачі могли попередньо записатись для відвідування двох проєктів – "Передчуття перемоги" і "Стиснуті нескінченністю" сучасної художниці Надії Каабі-Лінке.

Реклама:

Головне сьогодні