"Блакитний щит": від чого захищають нові таблички на мозаїках Львова

У Львові цінні мозаїчні панно на будинках міста почали позначати міжнародним пам'яткоохоронним знаком "Блакитний щит". Впродовж декількох днів ознакують 20 мозаїк, написали у Львівській міській раді.

До переліку увійшли мозаїки, які є об’єктами культурної спадщини міста Львів. "Блакитним щитом" вже позначили кілька мозаїчних творів, зокрема на вулиці Медової Печери, 71, на Промисловій, 39 та на Керченській, 8.

Охоронний знак "Блакитний щит" є емблемою Гаазькою конвенції 1954 року. Ним позначають культурні цінності, що підлягають захисту у випадку збройного конфлікту, і осіб, відповідальних за їх захист, визначених міжнародним правом.

Всього у Львові планують встановити охоронні таблички на 81 об’єкті. Проте від російських ракет та дронів вони навряд захистять. Як розповіла УП.Культура керівниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Наталія Алєксєєва дещо інше - ці таблички мають захистити модерністські монументальні твори від власників будинків.

Встановлення "Блакитного щита" біля одної з мозаїк. Фото: Львівська міська рада

Посадовиця говорить, що раніше у Львові було декілька випадків пошкоджень чи навіть знищень мозаїк, зокрема, панно "Море і риби" на вулиці Володимира Великого у 2019 році. Врешті панно відновили. а для модерністських мозаїк створили реєстр.

Проте, у жовтні цього року ситуація на цій вулиці повторилася. Тоді знищили памʼятку "Інформаційний простір", яка знаходилася у вестибюлі видавництва "Вільна Україна". Причиною цих дій Алєксєєва назвала недостатню обізнаність.

"Власники міняються, час спливає. І навіть перший коментар, який ми почули, коли приїхали цього року два місяці тому і зафіксували факт, що була знищена мозаїка, був коментар про те, що "я не знав", – розповіла Наталія Алєксєєва.

З допомогою цих знаків також вирішили захищати ті мозаїки, що розміщені на будівлях, які не є пам’ятками архітектури.

Більшість цих творів виконані українськими радянськими митцями, які продовжували творити хай і в умовах цензури та тиску. Щоб інформація про них зберігалася не лише у письмовому вигляді, а й візуально привертала увагу і влаштовують "Блакитні щити".

"Це вже має змусити людину задуматися і, можливо, поцікавитися чому і як це відбувається, чому це є об'єктом культурної спадщини", - говорить Наталя.

Охоронний знак "Блакитний щит". Фото: Львівська міська рада

В реєстрі, який створили у Львівській міськраді зазначили нормативи, згідно з якими власники повинні зберігати мозаїки і не робити жодних робіт, крім їхнього утримання та ремонту.

Також Наталія Алєксєєва розповіла, що деякі мистецькі об’єкти планують оцифрувати і додатково розповісти більше інформації про них онлайн.

298 стаття Кримінального кодексу передбачає, що на руйнівника мозаїки накладається штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2023 рік один мінімум складає 1342 гривні) чи тюремний термін - три роки ув’язнення. Проте, каже Наталія, штрафи і покарання - не самоціль.

"Є приклади, коли ми все-таки з власниками домовлялися. І навіть у справі знищеної цього року мозаїки - власник погодився відновити й розмістити її на тому місці, де вона була. Я думаю, що це найправильніший шлях. Ми за те, щоб в першу чергу відновлювалися і зберігалися пам'ятки. Тому, якщо ми, як місто, як громада мозаїку відновили і зараз зможемо відновити ще одну, я думаю, що це теж буде успішна практика", – додала Наталія Алєксєєва.

Читайте також: Неоголошена війна мозаїкам: як українці втрачають свою спадщину глибоко в тилу