Премія за можливий плагіат. Лауреатом премії Рильського став перекладач Дмитро Дроздовський

Державний комітет телебачення і радіомовлення України у середу, 24 січня, оголосив переможців перекладацької премії імені Максима Рильського. Ними стали Володимир Литвинов та Дмитро Дроздовський. Рішення про перемогу останнього оскаржує один з членів журі премії – український науковець і перекладач Максим Стріха.

Читайте УП.Культура у Telegram

Про це повідомила літературознавиця Ярослава Стріха.

Дмитро Дроздовський, раніше вже звинувачений у плагіаті, переміг у номінації за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу. Він створив англійський переклад збірки "Ірпінь – мій дім", авторами якої є діти (Видавництво "Саміт-Книга").

Разом з ним його створював редактор журналу Британсько-російського товариства "East-West Review" Ендрю Шеппард. Він спеціалізується на перекладі з російської мови, а редакція журналу підтримує "хороших росіян".

Літературознавиця зазначила, що імовірно Дроздовський у своєму перекладі послуговувався Google-перекладачем. Також вона створила порівняльні таблички з реченнями, в яких майже немає різниці між авторським та машинним перекладом.

"З першого погляду очевидно: до створення цього перекладу непричетні люди, що добре знають англійську, бо там повне бінго помилок не носія мови, від дуже дивного вибору недоречних синонімів до дуже неприродного порядку слів у реченні і таке інше.", – наголосила Ярослава Стріха.

Раніше, 24 січня, у виданні Читомо опублікували текст Максима Стріхи, в якому той пояснює, чому переклад не відповідає вимогам премії. Зокрема, професійна якість перекладу викликала питання, а книжку не видавали поза Україною.

Інше видання, антологію української поезії від Шевченка й до наших днів "Сонячні кларнети" італійською мовою, перекладену двома італійками, Лаурою Гаравалья та Аннарітою Тавані, та видану італійським видавництвом "І квадерні дель барді" на голосуванні не відзначили.

"Комітет керувався благородними міркуваннями й прагнув насамперед відзначити дітей Ірпеня, які колективно створили справді дуже важливий документ нашої трагічної доби. Але відзначив натомість працю двох перекладачів, яка ні найменших підстав (за складністю, художнім рівнем, суспільним розголосом) для такого відзначення не дає", – пояснив Стріха.

Видання "Ірпінь - мій дім". Фото: ITV.

Наприкінці Максим Стріха зазначив, що на засіданні комітету оголосив про свою відставку.

Як повідомив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко у коментарі для "Детектор медіа", він не підписуватиме наказ про присудження премії Рильського до з’ясування всіх обставин.

Сам Дмитро Дроздовський опублікував у журналі "Всесвіт" відповідь на звинувачення. Перекладач також є головним редактором видання.

У публікації він наголошує, що видання "Ірпінь – мій дім" є "аномальним", адже створене і перекладене в умовах війни. Також він подякував Ендрю Шеппарду за спільну роботу, розповів що британський редактор у 2022 році розірвав "усі стосунки з російським світом".

"Переклади української поезії ХХ ст. – бузумовно, надзвичайно важлива річ, це працює на велику перспективу й системно розкриває перед світом велич української культури. А ця книжка – це історії дітей, фіксація жаху, трагедій, правдивого болю юних душ, котрі бачили жахіття війни.. котрі пережили те, чого не побажаєш нікому…Максим Рильський відчував час і дух часу… Сьогодні ця книжка – візитівки української трагедії у світі, яка може вдарити в читацьке сприйняття іноземців більше, ніж перекладена поезія ХХ ст…", – написав Дроздовський.

Премія імені Максима Рильського – українська щорічна літературна премія. Вона присуджується письменникам і поетам у двох номінаціях: за переклад українською мовою творів видатних закордонних авторів, а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

Грошова винагорода премії складає 20 тисяч гривень.

Дмитро Дроздовський і звинувачення в плагіаті

Перекладач та літературний критик Дмитро Дроздовський вже не вперше стикається з критикою через переклад і плагіат з різних джерел.

У 2018 році в одній із його робіт виявили плагіат – в монографії велика частина розділів була скопійована з англомовних джерел, висновки списані лише частково. Цю роботу перекладач мав захищати як свою докторську дисертацію.

Вже на початку лютого 2022 року Дроздовського звинуватили в плагіаті праці директора "Дому Франка" і науковця Богдана Тихолоза. Тоді Дмитро Дроздовський використав частини тексту без вказання прямого авторства джерела. З цього приводу Богдан Тихолоз написав розлогий пост в соціальних мережах з порівняльним аналізом двох текстів.