"Макс Пейн": "Що Ви знаєте про біль?"
За сувору стриманість Пейна у фільмі Джона Мура відповідав Марк Волберґ, а чуттєвість та сексуальність втілювала нова дівчина Джеймса Бонда - Ольга Куриленко.
"Макс Пейн" на дисплеї та на кіноекрані
Комп'ютерна гра "Макс Пейн" з'явилася у 2001 році і одразу зібрала справжню армію фанатів, тому питання екранізації було лише питанням часу. За іронією, "Макс Пейн" має кінематографічне коріння: за основу гри був взятий жанр "гонконгського бойовика", що його найбільш уславленим майстром є Джон Ву. Звідти пішли основні прийоми, які використовуються у "Максі Пейні" - акробатичні перестрілки та уповільнення часу.
У грі таке уповільнення має радше функціональний, аніж естетичний характер - прийом "bullet time", який дає можливість бачити траєкторію проходження кулі, дозволяє гравцеві точніше маневрувати стрільбою та самим Пейном, що створений слабшим за своїх ворогів і помирає після п'яти кульових влучань. Загалом, перестрілки між Максом та бандитами складають основу гри.
Гра представляє собою обрамлену історію, яка починається на даху хмарочоса, де стоїть Макс, оточений поліцією.
За три роки до цих подій Макс повернувся додому і побачив, що його дружина Мішель та дитина убиті наркоманами. Тому Пейн присвятив своє життя пошукам злочинців та помсті за смерть своїх рідних.
Він натрапляє на розробників надзвичайно сильного наркотика "Валькірія", якими були накачані вбивці, і слід приводить Макса у компанію "Есір", де працювала його дружина. Пейн розуміє, що Мішель було вбито через важливу інформацію паро побічні ефекти "Валькірії".
Макс починає боротьбу проти жадібної власниці компанії Ніколь Горн (Кейт Бартон), та організованої злочинності міста загалом, і в цьому йому допомагає наймана вбивця Мона Сакс (Міла Куніс).
Екранізація "Макса Пейна" зберегла у собі головні особливості гри: домінування перестрілок, сповільнення часу, акробатичні бойові сцени, а також похмурий колорит фільмів "нуар".
Скандинавський міфологічний антураж, на якому базується комп'ютерна гра, також присутній у фільмі, хоча й не без змін. Наркотик "Валькірія" тепер набув синього кольору, його треба пити, а не колоти у вену.
Саме її химерна загибель стає поштовхом для повторного перегляду справи убивства дружини Макса, який розпочав колишній Пейнів напарник Алекс Болдер (Донал Лог).
Фільм "Макс Пейн" - історія про зраду батьківських фігур та перемогу над ними. Улеслива Ніколь Ґорн - начальниця Мішель та колишній друг Максового батька Бі-Бі Генслі (Б'ю Броджес) приносять в жертву заради власної наживи "покоління дітей", до якого належить подружжя Пейнів, Болдер та інші мешканці міста, що стали у них на шляху. Покінчити з їх лицемірною та злочинною владою - головне завдання Пейна.
Командний забіг
Режисером екранізації "Макса Пейна" виступив Джон Мур, відомий українським глядачам завдяки останньому рімейку "Омена", що вийшов у світовий прокат у зловісну дату "6.06.2006".
Втім, і цього разу Мур не виявив якогось особливого режисерського таланту, створивши як достатньо посередній, так і достатньо професійний бойовик (під професійністю мається на увазі те, що тінь від камери не потрапляє на стіни, у кадрі не висить мікрофон, усі актори знають текст і тому подібне).
Тому фільм тримається насамперед на акторах: Марку Волберґу, Крісу О'Доннелу та Ользі Куриленко та інші.
Вихідець із бідної бостонської робочої родини, Марк Волберґ уславився роллю порнозірки Дірка Діґґлера у знаменитих "Ночах у стилі буґі" (1997) Пола Томаса Андерсона.
Впродовж кількох останніх років Волберґ грав суворих та відважних хлопців. Зокрема у "Стрілку" (2007) Ентоні Фукуа його герой Боб Лі Сваґґер мститься аґентам ЦРУ, що його підставили, а поліцейський Діґнам із "Відступників" (2006) Мартіна Скорсезе викриває шпигуна, засланого у відділок мафією.
Роль підлабузника та кар'єриста з компанії "Есір" Джейсона Колвіна дісталась чудовому акторові Крісу О'Доннелу, що у "Максі Пейні" дещо відійшов від свого традиційного амплуа.
Кріс О'Доннел починав свою кар'єру з ролей "хороших хлопців". Одна з найперших його робіт - добрий та щирий Бадді - брат Іджі зі "Смажених зелених помідорів" Йона Авнета (1991). А славу О'Доннелу принесла роль бідного та відданого дружбі школяра Кріса у "оскароносному" "Запаху жінки", де його партнером був Аль Пачіно (1992).
Також О'Доннел зіграв Робіна к двох фільмах Джоела Шумахера: "Бетмен назавжди" (1995) та "Бетмен і Робін" (1997). У двотисячних Кріс О'Доннел знімався переважно на телебаченні, і "Макс Пейн" став запорукою його повернення на великі екрани.
І ще одною зіркою "Макса Пейна" стала проста українська дівчина, а також французька модель та актриса Ольга Куриленко. Потрапивши в модельний бізнес у тринадцятирічному віці, Ольга за три роки з'явилася на обкладинках журналів "Ель" та "Воґ", а у 26 - розпочала кар'єру актриси.
Тепер у активі чуттєвої української дівчини вже 11 кінострічок, серед яких чергова картина "бондіани" "Квант милосердя", де Куриленко зіграла дівчину Джеймса Бонда.
І хоча амплуа нашої колишньої співвітчизниці - звабливі росіянки (бердянський акцент дається взнаки), Ольга Куриленко здатна не тільки стати окрасою картини, але й проявити свій акторський талант, який дається далеко не кожній моделі. Що вона і довела у фільмі "Макс Пейн".
"Макс Пейн" - оцінка "3,5" з "5
Автор - Анна Купінська