Форум видавців. (Не) можливий Янукович

Форум видавців у Львові наступного року може пройти під патронатом Віктора Януковича. Принаймні, президент Форуму Олександра Коваль заявила, що планує звернутися до Януковича з офіційним зверненням.

Автором цієї ідеї є голова Львівської ОДА Михайло Костюк. До речі, відвідувачі Форуму вже освистали заступника Костюка за озвучення цієї ініціативи.

Відкриття Форуму видавців - Домініканський собор, камерний оркестр, духовна музика, читання нобеліанта Тумаса Транстрьомера та розмови по Григорія Сковороду. Фото Віталія Лямічева

Олександра Коваль пояснює, що патронат дозволить "додати статусу" та "вирішити фінансові моменти". До того ж, 2013 рік – це рік ювілейного 20 Форуму видавців.

Чи приїдуть українські письменники на Форум під патронатом Януковича? Я поставила це запитання митцям на своєму круглому столі "Громадянин митець". Юрій Андрухович і Ірена Карпа рішуче ствердили – якщо Янукович патронуватиме Форум-2012, то ноги їхньої на Форумі не буде.

Олександра Коваль вважає, що Львів - це Форум видавців, і хоче дати йому нового патрона - Віктора Януковича. Президент Форуму наробила чимало галасу, оголосивши про своє рішення звернутися до Януковича з проханням стати патроном ювілейного 20-го Форуму видавців. Фото Віталія Лямічева

Ірена Карпа пожартувала "А хто наєхал, раз нужна такая криша?" і додала:

"Тут спрацьовує магія імені. Чи приїхала би я на Форум під патронатом Януковича? Мабуть, ні. Але мені цікаво, чи запросять спеціальних гостей Анну Ахмєтову та українського поета Чехова".

Ірена Карпа вірить у карму імені "Янукович", Юрій Андрухович вважає писання українською мовою- політичною позицією, а Лариса Денисенко радить виховувати правову самосвідомість з наймолодшого віку. Фото Віталія Лямічева

Юрій Андрухович сподівається, що прес-реліз із новиною про бажаного нового патрона є інформаційною диверсією:

"Ця новина застала мене зненацька. Я сподіваюся, що такого листа від Олександри Коваль не буде. Але по-людськи я її можу зрозуміти – вона 20 років свого життя поклала на те, щоб Форум відбувався".

"Ця проклята влада бере всіх нас за горло і забирає останнє – забирає наш простір свободи. Тобто заводів їм уже мало – Форум їм теж цікавий. Це так само, як запрошення Куркова на розмову з Азаровим. Це все їхня стилістика, що полягає в тому, що все менше суспільства, і все більше холопів".

Варто згадати, що Форум видавців вже мав досвід патронування з боку можновладців. Постійні відвідувачі досі пам’ятають пунктуального Ющенка. В один із днів через заходи президентської безпеки рух у Палаці мистецтв було дуже ускладнено на багато годин. Все розблокувалося лише після приїзду президента. Справді дуже довгоочікуваного.

За рік або навіть раніше стане ясно, що насправді відбудеться у вересні 2013 року.

Презентація книжки Сьюзен Зонтаґ "Хвороба як метафора". Валерій Панюшкін, ДіБіСі П'єр, Володимир Єрмоленко, Олеся Островська-Люта. Фото LUFA

Очевидно, що Форум видавців має проблеми фінансування. Програма росте щороку. Цього року, наприклад, продовжили фестиваль перекладачів "Translit" і створили програму "Контекст", у межах якої відбулося навчання менеджерів культурних заходів і літературних клубів з регіонів.

Так само продовжується тенденція співпраці міст і фестивалів між собою. Навесні – Київ і Львів на "Київських лаврах", на початку вересня – Чернівці, Хотин і Кам’янець-Подільський на "Meridian Czernowitz", щойно – Львів, Харків і Дрогобич на "Форумі видавців".

У Львові ця співпраця приурочена до святкування ювілеїв Григорія Сковороди та Бруно Шульца.

Фестиваль у фестивалі "Бруно Шульц у Львові". Іван Малкович, Юрій Андрухович, Олександра Коваль презентують нове видання українських перекладів Бруно Шульца. Фото LUFA

Наприклад, під час відкриття Іздрик прочитав монолог (доповідь?) про Григорія Сковороду і його подібність до грибниці української культури. А от Юрій Адрухович спершу виступив із "Абсентом" у Дрогобичі, а потім представив свої переклади текстів Бруно Шульца, що вийшли у видавництві "А-ба-ба-га-ла-ма-га".

На церемонії відкриття в Домініканському соборі Іздрик прочитав доповідь як фантасмагоричний монолог про Григорія Сковороду як грибницю. Цікаво, що між вистуми учасників на екран проектувалося слово, що читалося як "evil - очевидно, якийсь дзеркально перевернутий логотип. Фото Віталія Лямічева

Так само без співпраці не склалося б і подій Бізнес-форуму, організований Вікторією Руденок. В його рамках усі охочі могли послухати лекції про ділову складову книговидання. З огляду на велику кількість учасників з маленьких регіональних видавництв, видавці таки готові вчитися та визнавати, що книговидання – це теж бізнес.

Хоча благородні просвітницькі наміри іноді варто "фільтрувати". Після минулорічного скандалу виступ представника видавництва "Навчальна книга – Богдан" виглядав дивно. А все тому, що темою його виступу було правильне оформлення авторських угод.

Загалом цьогорічний Форум видавців був одним із найліпших на моїй пам’яті. Великою мірою цей шарм забезпечила співпраця митців із програмістами.

Не минуло і 19 років, як організатори отримали інструмент, який дозволив врахувати завантаженість кожного окремого учасника. Тобто накладок в стилі "два заходи за участі однієї людини одночасно" не траплялося.

Хоча ця благородна цифрова спроба розбилась об папір. Надрукована програмка дуже відрізнялася від версії на сайті. Відрізнялися години і місце проведення, імена модераторів тощо. Звісно, треновані відвідувачі Форуму, знайшли всі бажані заходи, але проблеми це не скасовує.

Ірена Карпа презентує новий роман "З роси, з води, з калабані". Для читання Карпа перевтілилась у фермера, який попиває джин і згадує дитинство. За задумом під час виступу в письменницю можна було кидати помідори. Фото Віталія Лямічева

Попри відсутність накладок, популярним авторам траплялося відбувати по 3 або 4 заходи поспіль. Багатьом явно бракувало "повітря" в програмі. Ну чи бодай паузи на туалет і обід.

З іншого боку – який обід? Видавці за час Форуму отримують більше половини своїх річних виторгів.

Звідси і популярність загалом беззмістовних автограф-сесій. Читач підходить до ятки, бачить живого письменника і майже точно купує його книжку. Особливо якщо книжок багато, і є вибір між дешевшим і дорожчим варіантом.

Лариса Денисенко презентувала новий роман "Відлуння: Від загиблого діда до померлого". Фото Катерини Аврамчук

Орієнтиром у нових книжках могли стати старі та нові літературні відзнаки.

І тут тривожний знак: журі Форуму видавців не вручило гран-прі в книжковому конкурсі.

Натомість цього року було вручено нову літературну відзнаку – премію імені Олеся Ульяненка. Вона заснована Спілкою письменників ФРН міжнаціональної згоди за участі української Спілки.

Премію в 5000 гривень щороку вручатимуть авторам нонконформістам із "позитивною асоціальністю" Цього року премію отримав поет Володимир Вакуленко-К.

Для тих, хто прийшов не так за новими книжками, як за новими змістами, теж було чимало смачного.

Оксана Забужко про свою нову книжку: "Це як незапланована дитина". Фото LUFA

Оксана Забужко і Володимир В’ятрович провели дискусію "Музей відкритих секретів". Модерувала журналістка Юлія Банкова. Розмова ішла про вплив відкритих архівів на науку і літературу. Особливо цікаво з огляду на те, що історична праця В’ятровича і роман Забужко опинились у одному топ-10.

Наступного для ішлося про свободу слова – говорили Мирослав Маринович, Любомир Гузар та інші авторитети.

Валерій Шевчук

Ірен Роздобудько представила видання кількох своїх детективних романів під однією обкладинкою - здається, це її перше "Вибране". Фото Віталія Лямічева

І так далі – можна написати окремий абзац про кожну більш-менш притомну подію.

Якби я збирала свій особистий список найбільш вдалих акцій і персоналій Форуму 2012 року, то на першому місці поставила би приїзд в Україну письменника ДіБіСі П’єра.

Презентація українського перекладу роману "Світло згасло в Країні Див". Читають Юрій Андрухович, ДіБіСі П'єр і Галина Шиян. Це перший у сучасній українській літературі успішний crowdfunding-проект. Фото LUFA

ДіБіСі П’єр - головний гість цьогорічного Форуму, букерівський лауреат і просто душка. До речі, зовсім скоро в "Українській правді. Життя" читайте інтерв’ю з ДіБіСі П’єром.

Його приїзд значимий з кількох причин.

По-перше, чи не вперше приїзд одного центрального гостя супроводжується грамотною піар-кампанією. Це стало очевидно, коли за півгодини до початку читань у п’ятницю 14 вересня біля театру Курбаса зібралася величезна черга глядачів і журналістів.

ДіБіСі П'єр із бехерівкою в руках радісно дивиться на чергу біля театру Леся Курбаса. На читаннях букерівського лауреата зібрався аншлаг. Фото Віталія Лямічева

Щасливий британець такому видовищу відверто тішився. Багато жартував, радо спілкувався з пресою та колегами, пив бехерівку і позував фотографам.

Справді, український переклад книжки "Lights Out in Wonderland" є дуже важливою подією. Незалежно від якості самого тексту та його перекладу.

Річ у тім, що цей проект – перший приклад успішного crowdfunding. Для здійснення перекладу та видання Галина Шиян збирала гроші за допомогою проекту "Спільнокошт". У вересні стало ясно, що проект перекладу зібрав 118% потрібної суми.

Галина Шиян - авторка ідеї першого успішного crowdfounding проекту в сучасній українській літературі. Видання роману - це проект нової мультиартової платформи "БАТРАХОМІОМАХІЯ". Гонорарну частину митцям забезпечив "Спільнокошт". Фото Віталія Лямічева

За ці гроші створено ілюстрації, супровідні штучки на кшталт листівок із фото і цитатами з роману, мистецький перформенс. Тобто справжній проект "під ключ". Для його здійснення знадобилась ідея однієї людини та добра воля тих, хто вносив пожертви.

ДіБіСі П'єр, Юрій Андрухович, Ірена Карпа, Галя Шиян розважаються перед об'єктивом камери. До початку презентації роману "Світло згасло в Країні Див" лишається хвилин 15. Фото Віталія Лямічева

Я думаю, що це показовий симптом.

Українські видавці стають усе більш консервативними. Вони не наважуються на ризик і видають уже відомих українських авторів, дуже розкручених іноземних авторів, "шкільних" класиків, а також "грантову" літературу.

Вже декілька років навіть мови не було про відкриття абсолютного нового сучасного іноземного автора.

Очевидно, що і перекладачі, і читачі не можуть адекватно існувати в такій ситуації. І тому суто приватний проект показав, що і як можна змінити в українському консервативному книговиданні.

До речі, в кулуарах говорили, що продажі роману "Світло згасло в Країні Див" були цілком на рівні з минулорічними височезними продажами книжок минулорічного спеціального гостя Ерленда Лу.

Якщо це правда, то "невідомий" автор може продаватися так само добре, як і вже розкручений із кількома перекладеними українською мовою книжками.

Тобто ризикувати можна і треба. До того ж, в Україні гідних авторів легко "відкривати". Наш книжковий ринок дуже розріджений, а більшість читачів взагалі не стежать за новинками поза межами України. Та і за українськими новинками вони теж переважно не стежать.

Читання від журналу "ШО". Алєксєй Цвєтков, Богдан Задура, перекладає Андрій Любка. Фото Віталія Лямічева

Другою значимою подією Форуму може стати програма "Контекст" для менеджерів культурних подій, літературних клубів тощо. Але це стане ясно протягом року. робити короткочасні висновки тут не варто.

Річ у тім, що в межах фестивалю зібрали організаторів акцій різного калібру. Для них читали лекції та поводили тренінги.

Фестиваль літературних фестивалів "Контекст". Директор Форуму видавців Григорій Семенчук на тлі списку складнощів проведення культурних подій. Фото LUFA

Спілкування з менеджерами від культури показало одну найбільш дивовижну для мене річ – невміння дотримуватися стандартних вимог. Наприклад, мало хто впорався з доволі простим завданням з підготовки презентації у форматі pechakucha.

З іншого боку, набагато важливішим за всі стандарти є знайомство між собою. Цінність "Контексту" полягає саме в можливості вживу подивитися на тих, про чиї заходи мені траплялося писати або читати.

Наступним кроком може і має бути співпраця.

Відтак однією з найбільш важливих розмов "Контексту" була розмова про створення літературної мережі. Вона показала одну важливу закономірність. Ніхто з тих, хто хотів би створити таку мережу, не має цілісного уявлення про неї.

Зрештою, це і на краще. А то завжди існує ризик створити яку-небудь нежиттєздатну спілку із ієрархізованою структурою та нульовою ефективністю. А потім та спілка ще почне писати листи до ворогів здорового глузду та (свят-свят-свят) приймати якісь нагороди.

Кандидат у депутати Василь Шкляр провів зустріч із читачами. Фото Катерини Аврамчук

Крім того, українські менеджери від літератури вже працюють у спільній мережі. Не всі, не завжди, але працюють. Обмінюються контактами, діляться ресурсами, спільно організовують заходи.

Це і є мережа.Тут не потрібні ієрархія чи створення нових майданчиків. Жоден майданчик не замінить вчасну відповідь на лист або на телефонний дзвінок.

Читання Вєри Полозкової. Фото Катерини Аврамчук

Як на мене, ця налаштованість на співпрацю є лейтмотивом нинішнього Форуму. Важливо усвідомити, що люди "за кадром" насправді можуть впливати на реальну ситуацію.

"Маленькі" читачі та організатори, відвідувачі заходів та дружні партнери. Всі вони своєю доброю волею та ефективними діями можуть зробити так, що ганебна розрідженість культурного ландшафту наповниться чимось бодай новим.

Тому я особисто планую наступний рік провести в очікуванні на нові (ризиковані?) проекти – до нового Форуму.

Перекладач Олександр Стукало вперше презентує свої дотепні комікси з серії "Сава і Сабака". Фото Віталія Лямічева

Один із коміксів Стукала. Фото Віталія Лямічева

А для тих, хто не хоче чекати, от-от почнеться Книжковий Арсенал. Там і зустрінемось.