Косівська кераміка — спадщина людства ЮНЕСКО. Чим вона унікальна
Українську косівську кераміку внесли до Репрезентативного списку нематеріальної художньої спадщини людства ЮНЕСКО.
Про це на своїй офіційній сторінці у Facebook повідомляє ексміністр культури Євген Нищук.
Відомо, що кілька днів тому до Боготи на засідання 14-ї сесії Міжурядового комітету з питань нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО відправилась делегація з міста Косів, яку очолила науковець та майстриня, голова благодійної організації "БФ Автентика Гуцульщини" Марія Гринюк.
Кахлі. І.Баранюк. 1840-і рр. м.Косів.
|
З ними у Колумбії перебував Уповноважений посол України в Республіці Перу Ігор Тумасов.
Про це майстриня також повідомила на своїй офіційні сторінці у Facebook.
Чим унікальна косівська кераміка
Марія Гринюк, яка працює в стилі гуцульської кераміки, каже, що косівська кераміка є унікальною не тому, що вона триколірна, тобто зелений, жовтий та коричневий кольори на білому тлі.
А тому, що на ній присутні образні сюжетні мотиви з життя гуцулів, австрійського війська та зображена сакральна тематика. Унікальну кераміку створюють у місті Косів, у селищі Кути та в селі Пістинь на Прикарпатті.
Кераміка виробляється з місцевої сірої глини, яка розбавляється білою глиною.
Після висушування виріб розмальовують металевою паличкою.
Але головна ознака — це все ж таки сюжет.
На глечиках, чашках та інших виробах зображені традиції, стиль життя та повір’я гуцулів.
З посуду гончарі з Косова та Пістиня очевидно найбільше виготовляли мисок, а менше — полумисків і тарілок різного призначення, форми і розмірів.
Це були не лише столові (повсякденні), а й обрядові (весільні, похоронні тощо) та мисникові (для прикрашення інтер’єру) миски, які "виставляли" в миснику або на полиці над дверима помешкання.
| Фото: Музей Івана Гончара |
Дзбани та глечики призначалися для води, молока, квасу.
В основі декору цих дзбанів горизонтальна багатоярусна будова з мотивами "зубців", "підков", "кучерів", розеток, а згодом рядів ромбів і кілець.
|
Горнята — група керамічного посуду, подібного до глечиків зменшеного розміру.
Оскільки вони були призначені для пиття води, гуцули та покутяни називалиїх "водопійчами".
|
Євген Нищук зауважив, що наступна номінація, яка теж може потрапити до списку ЮНЕСКО, є кримськотатарський "Орнек".
Про Кримськотатарську кераміку читайте у тексті:
Вас також може зацікавити:
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.