Справедливість за мільярд: у театрі імені Франка показали нову виставу режисера Давида Петросяна

У четвер, 30 березня, у Національному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася прем'єра нової вистави – "Візит". Головні ролі в ній виконали зірки театру – Наталя Сумська й Олексій Богданович. Виставу за п'єсою Фрідріха Дюрренматта "Візит старої дами" поставив режисер Давид Петросян. Сьогодні ввечері в театрі її показують вдруге.

Читайте УП.Культура у Telegram

Виставу планували випустити ще минулого року, але через напад Росії тоді не склалося. Як зазначає Петросян, за цей рік змінилося і усвідомлення тексту, і рішення вистави.

"Було багато сумнівів чи варто далі працювати над цим текстом. Зрештою, характер вистави набув більш аскетичного рішення. Зменшилась кількість персонажів аби зробити акцент на стосунках головних героїв", – каже режисер.

Сюжет доволі реалістичний і абсурдний водночас. Мільярдерка Клер Цаханасян у виконанні Наталії Сумської приїздить до рідного шахтарського міста Ґюллен, яке оповите злиднями й занепадом. Колись 17-річною дівчиною тут вона завагітніла від Альфреда, роль якого виконує Олексій Богданович. Але покинула рідне місто через суспільний осуд. А зараз вона – поважна й багата пані, у якої є вже дев'ятий чоловік, до того ж – Нобелівський лауреат.

До її приїзду готується все містечко, включно з бургомістром та священиком, бо вона має мільярди, на які сподіваються місцеві чиновники. "Колись наше містечко було культурним центром Європи, а зараз мільярдерка – наша єдина надія", – говорить голосом знайомого чиновника бургомістр у виконанні Остапа Ступки.

Бідність мешканців показана у виставі через сценографічний простір, автором якого є художниця Даниїла Колот. Це образ шахтарського містечка, де зупинилося життя, що притаманно багатьом українським селам й містам.

 "Ідея сценографії виникла, коли я випадково натрапив на світлини роздягальні соляної шахти. Мене настільки здивував простір, одразу захотілось обіграти його в театрі. В покинутих соляних шахтах часто лишається висіти чийсь одяг та особисті речі. І завжди знайдуться ті, хто радо обшукає їх, в надії знайти щось коштовне", – зазначає Петросян.

По всьому простору сцени зверху на ланцюгах висить застарілий убогий одяг, схожий на мотлох. У напівтемряві неохайні жінки, з надією знайти щось, нишпорять по кишенях цього одягу. Ланцюги, на яких він тримається, натякають на непохитну, рабську прив'язаність людей до матеріальних цінностей.

Надію все змінити уособлює заможна Клер, яка погоджується подарувати городянам мільярд, але за однієї умови: позбавити життя Альфреда. Рішення за городянами. Питання особистої помсти, якої жадала Клер усе життя, масштабується до рівня всього міста, кожного мешканця. В одну мить й одностайно чиєсь життя знецінюється, стає мотлохом, що висить на ланцюгах.

Протиставлення відображене і у звуковому супроводі вистави. Звуки ланцюгів тут лунають разом з живим оркестром. Через музику трансформується і тема жертовності й спокути гріхів. Наприклад, звучить фрагмент із опери "Дон Жуан".

"Музика в цій історії допомагає мені акцентувати для глядача ті смислові паралелі, які мені важливо розкрити в тексті Дюрренматта. Адже так само, як в опері Моцарта "Дон Жуан" статуя Командора оживає, аби помститись Дон Жуану, так і героїня Наталії Сумської – Клер Цаханасян – оживає з тіні минулого, аби відплатити за заподіяне їй зло, скоєне Альфредом, роль якого виконує Олексій Богданович", – коментує режисер.

Образ Клер остаточно розкриває її вбрання для кульмінації – помпезна, блискуча, золота сукня й маска. "Золота пані", яка осяює своїми статками занедбане місто. Сукню створила художниця по костюмам Наталія Рудюк. А скульптор Норайр Кесаян доповнив образ Наталії Сумської, а також створив й окрему величну статую-трансформер, що є символом того самого мільярду від Клер Цаханасян.

"Візит" – це історія про свободу, яка визначається рівнем персональної відповідальності за свої вчинки: у власному житті або державі. А запит на справедливість у різних аспектах в українському суспільстві на сьогодні є потужним чинником на шляху нашої боротьби.

Читайте також: Сатира про диктатора: у театрі Франка випустили виставу за антифашистською п'єсою Брехта