Хіти, що долали "залізну завісу": шлях українського шоубізу від тоталітаризму до Євробачення

Цими днями в Ліверпулі український гурт TVORCHI змагається в найвідомішому у світі пісенному конкурсі Євробачення.

Сам конкурс існує з 1956 року, та Україна вперше взяла в ньому участь аж у 2003-му, і вже наступного, 2004-го, Руслана з піснею "Дикі танці" набрала найбільшу кількість балів і перемогла. Відтоді учасники від України ще тричі здобували найбільшу прихильність світової публіки і суддів та діставали призові місця.

Однак, як усе почалося? Звідки тягнеться традиція української естрадної музики? Що співали на українській сцені до і крім "Червоної рути"? Хто були пращурами "Братів Гадюкіних"? Чиїм голосам вдалося пробити "залізну завісу" й навіть потрапити на гастролі до Америки? Сьогодні згадуватимемо разом.

Софія Ротару – "Запроси мене у сни"

Одна з найбільш недооцінених пісень із колекції скарбів Володимира Івасюка. Його ж дітище – пісня "Червона рута" у виконанні тієї-таки Софії Ротару – здобула не лише всесоюзну, а й європейську славу. Натомість "Запроси мене у сни", незважаючи на її неперевершену красу і якість аранжування, досі залишається однією з тих, яку обійшла популярність.

Попри намагання тогочасної влади зробити українську естраду неповноцінною і провінційною, Софія Ротару гастролювала багатьма країнами Америки, Європи, Азії та Австралії. Виконала близько 400 пісень румунською, українською, сербською, болгарською, російською, польською, італійською, англійською та німецькою мовами. Знялася в багатьох музичних телефільмах, здобуваючи безсмертя та всесвітню славу українській пісні. За це, ймовірно, і був жорстоко покараний творець її незабутніх шлягерів Володимир Івасюк. Свій злочин влада спробувала видати за самогубство, але жодна людина не повірила у цю брехню.

Назарій Яремчук – "Озовися"

До 1980 року співак Назарій Яремчук набув в Україні статусу всенародної зірки. За його участі записали диск-гігант (так називалися великі платівки) з піснями Івасюка й Левка Дутківського. "Озовися" – пісня, що відкриває платівку і задає їй загальний тон. Тон буковинського афродиско. Очевидно, світові тенденції не оминули творців і виконавця цих пісень. Модні гітарні та синтезаторні ефекти, танцювальні ритми, звабливі жіночі бек-вокали – все це робить альбом актуальним для свого часу.

Цей диск вважають видатним для української естрадної музики, і ним Назарій здобув міжнародне визнання. Щільний гастрольний графік по всьому Союзу, аншлагові концерти, гори квітів упродовж десятиліття – аж до краху радянської імперії. Після 1991-го Яремчук успішно гастролює по США, Канаді та країнах Південної Америки.

Читайте також: Тисячолітня історія, магічний сенс та успіх на Євробаченні: все що потрібно знати про українські пісні-веснянки

Валентина Купріна – "Казка"

Пісня 60-х років у стилі, що його можна вважати латиноамериканською босановою. Варто зазначити, що музиканти з карибського архіпелагу потужно вплинули на розвиток світової естради, зокрема, американського джазу, вносячи в ударну установку, що тоді лише набувала сучасного вигляду, елементи народних бразильських і кубинських інструментів, а також усілякої перкусії. Після приходу до влади на Кубі Фіделя Кастро музику народів Латинської Америки вже не таврували буржуазною. Тепер це була музика "братнього трудового кубинського народу". Виконувати її стало не тільки приємно та модно, а й законно.

Валентина Купріна, уродженка Харківщини, у 60-х роках була співачкою номер один в Україні. Співала в різних колективах Києва і Москви. Її вокал, визнаний сучасниками, називали містичним голосом. Робила багато записів на Українському радіо, допомогла новоствореному ВІА "Кобза" записати їхню першу платівку.

ВІА "Кобза" – "Три трембіти"

Колектив ВІА "Кобза" – один із флагманів українського ВІА-руху, що провів десяток років у нескінченних гастролях і одними з перших побував із комерційними гастролями в Америці ще 1982 року. Щоправда, не в США, а у Південній. Парадоксально, що радянська влада намагалася заглушити голос України, та коли не вдавалося – ним вихвалялася й відправляла на експорт як свій власний здобуток.

ВІА "Кобза" був ансамблем із семи учасників, де всі інструменталісти були ще й чудовими вокалістами, а в щирий український багатоголосий мелос вдало вплітали роковий звук електрооргана і рокові партії ударних.

Перші два роки своєї кар’єри колектив не мав гітариста. Електрогітару цілком органічно замінили дві електробандури. Орієнтація на сучасну світову попмузику в поєднанні зі щирою українськістю заслужено вводять цей гурт у зал слави українського рок-н-ролу, якщо такий колись з'явиться.

"Гуцули" – "Ні, це не я, це не я"

Гурт, що не об’їхав пів світу, не став ні дипломантом, ні лауреатом і не отримав жодних почесних звань, зібрався у новорічну ніч 1969 року. У той самий період, коли рок-музика переживала становлення у себе на батьківщині – Британських островах. Надихалися вони "важким" звучанням гурту Deep Purple, а також гуртом Black Sabbath, що в совєцькій державі були під суворою забороною: сатаністи, мовляв, і мракобіси. Самі ж "Гуцули" вважаються найстаршою групою України, що грає хардрок і донині – уже понад 40 років!

Їхні важкі, чіпкі гітарні рифи прикрашають іронічні, гротескні, заспівані хриплим дідівським голосом тексти про життя карпатського села. Їхня музика не лунала навсібіч, але мала значний вплив на наступне покоління рок-колективів заходу України, серед яких були і "Брати Гадюкіни". Якраз цей самоіронічний стиль "Гуцулів" ліг в основу стилю "Братів", які стали популярними вже далеко за межами батьківщини.

Аби робити щось нове, потрібна неабияка сміливість. А щоби грати важкий рок у совку, її треба було у сто разів більше. І хто зна, що трапилося б, якби "Гуцули" могли йти на компроміси або якби не було потворного совка. Можливо, ми мали би ще одну всесвітньо відому групу…

Гурт існує донині й репетирує на тій самій базі, у місті Косів, на якій зібралися вперше багато десятиліть тому.

Ансамбль "Мрія" – "На долині туман"

Якщо ви думаєте, що в совку не було свінґу, то ви помиляєтесь. Вплив Луї Армстронґа й інших піонерів музики вільного світу неможливо не помітити, коли слухаємо пісні на кшталт "На долині туман". Це чистий свінґ, з абсолютно кришталевим, янгольським співом ансамблю "Мрія" і соло на баяні. Діамантове виконання.

ВІА "Арніка"

ВІА "Арніка" зразка 1974 року – це молодіжний сьорф-рок штибу Beach Boys. Більшість репертуару складали веселі, розважальні пісні про пристрасть юності, грайливі й подекуди еротичні мотиви. Розбишацький фанк з електрогітарою і духовою секцією. Саме в цьому колективі почала кар’єру співачка Сестричка Віка, Вікторія Врадій, яка невдовзі візьме відзнаку на фестивалі "Червона рута-1992" і здобуде славу рок-співачки.

У колективу "Арніка" був довгий і складний шлях. Через гурт пройшли десятки вокалістів і музикантів. Він і досі зрідка дає концерти на святкування річниць своєї появи. Щоразу вони відбуваються у Львові з великим успіхом.

ВІА "Водограй" – "Зачароване коло"

Дітище Дніпропетровської філармонії, що увібрало у себе тодішній джазовий сік міста. Здебільшого колектив виконував радянську заказуху, однак при цьому примудрявся записувати і джаз-рокові обробки українських народних пісень. Фірма "Мелодія" видала декілька їхніх платівок, а також ансамбль брав участь у записах музики до кількох радянських фільмів.

А ось іще кілька прикладів вдалих композицій колективів, які, на жаль, не прославилися, проте виконували якісний український фанк. Просто послухайте їх:

ВІА "Карпати" – "Посміхнулась ти"

Саме у складі ВІА "Карпати" Володимир Івасюк, ще будучи студентом, уперше виконав свою безсмертну "Червону руту" разом із солісткою ансамблю Оленою Кузнєцовою.

У контексті тієї моторошної доби, коли композиторів і поетів кидали до психлікарень і концтаборів, успіхом для української естрадної музики є вже те, що вона вижила. Деякі платівки буквально збереглися в останньому екземплярі. І хай її автори не гастролювали по всьому світові, та їхній здобуток живе, і зараз він знову знаходить свого слухача. Викопані з-під попелу, ці пісні знову лунають після десятиліть тиші й забуття. Молоді професіонали й ентузіасти відтворюють доробок своїх попередників, намагаючись не втратити головної думки їхніх творів і дати цій музиці нове життя.

МОВА – "Зелен клен"

Читайте також: Уявіть, що ви в Одесі. Як Ліверпуль приймає Євробачення від імені України