Малевич, Екстер та інші: у Кельні відкрилася виставка українського авангарду. ФОТО

В одному з найвідоміших музеїв сучасного мистецтва – Музеї Людвіга в Кельні (Німеччина) – відкрили виставку українського модернізму 1900-1930 років. Вона проходить у рамках циклу "Тут і зараз" – роботи майстрів авангарду виставляються разом з творами сучасних українських художників, щоб переосмислити непрості теми російської колонізації та встановлення радянського режиму. 

Читайте УП.Культура у Telegram

Основою експозиції є майже 80 картин і творів на папері під умовною назвою "В епіцентрі бури": Модернізм в Україні, 1900-1930-ті роки". Перед тим, як показувати її в Кельні, виставка була представлена в Національному музеї Тіссена-Борнеміси у Мадриді.

Це твори з колекцій Національного художнього музею України та Музею театрального, музичного та кіномистецтва України таких українських модерністів, як Олександр Архипенко, Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Володимир Бойчук, Олександр Хвостенко-Хвостов, Олександра Екстер, Василь Єрмилов, Борис Козарєв, Казимир Малевич, Вадим Меллер, Віктор Пальмов, Анатоль Петрицький. Колекцією опікуються Костянтин Акінша, Катя Денисова та Олена Кашуба-Вольвач.

"Ми радіємо з того, що вперше, завдяки виставці, можемо показати український модерн. Наповнені силою, чудові твори в період військових дій були вивезені із країни. Ми солідарні з нашими колегами і українським народом", – каже заступниця директорки Музею Людвіга Рита Керстинг, яка стала головною ініціаторкою виставки з боку кельнського музею.

Для виставки в Кельні до експозиції додали твори з приватних зібрань та фонду Музею Людвіга. Також на запрошення кураторки Музею Людвіга Юлії Бердіярової її доповнила інсталяція мисткині з Харкова Дарії Кольцової.

"Виставка в Музеї Людвіга в Кельні представлена під іншою назвою – "Тут і зараз. Український модернізм 1900-1930-ті роки і Дарія Кольцова". Серія виставок "Тут і зараз" переосмислює через сучасне мистецтво контраверсійні теми. Попередня виставка з цієї серії стосувалась історії колоніального минулого Німеччини й того, як це репрезентовано в історії колекції", – розповіла УП.Культура про відмінність виставки у Кельні від мадридської Юлія Бердіярова.

За її словами, для цієї серії Дарія Кольцова спеціально виготовила монументальну роботу зі скла під назвою Tessellated. У ній зображено знамениту харківську будівлю Держпром, що була зведена в 1928 році та стала символом розквіту модерної культури і водночас радянських репресій. У роботі мисткині об'ємна архітектура впізнаваної будівлі зводиться до темного силуету, нагадуючи про переслідування, що ховалися за цим фасадом.

Читайте також: День стійких музеїв. Як музейний квартал столиці відновлюється після ракетного обстрілу

Що стосується робіт з колекції Музею Людвіга, то їх до експозиції додали 12: це роботи Олександра Архипенка, Казимира Малевича, Олександра Богомазова, Олександри Екстер, Василя Єрмилова, Володимира Бурлюка та Володимира Баранова-Россіне.

Бердіярова підкреслює, що разом із заступницею директора Ритою Керстінг вони намагалися зробити виставку максимально пов'язаною з містом Кельн. "Робота з колекції музею "Канатка" (1928) Василя Єрмилова відображає стінгазету, яку Єрмилов розробив спеціально для української секції радянського павільйону на виставці преси (Die Pressa) в Кельні в 1928 році. Ми підсвітили цю історію у просторі виставки, та супроводили її архівними матеріалами у вітринах та текстами, де підкреслена саме участь групи українських митців у розробці дизайнів для виставки – Володимира Меллера, Бориса Косарєва та Василя Єрмилова", – розповіла вона.

Серед інших доданих робіт – графіка Олександри Екстер, яка належить колекції Університету Кельна та була знайдена кураторкою під час дослідження місцевих колекцій.

За словами Бердіярової, українську ідентичність художників та процес повернення Україною мистецтва, яке роками позиціювали у світі як "радянське", підкреслює і сама назва виставки, і навіть розташування робіт в експозиції. "Головною метою було показати також, що художники з України були частиною загальноєвропейських культурних процесів. Тому першими глядача зустрічають роботи з колекції Музею Людвіга – ті, що були присутні у постійній експозиції і є звичними для гладача", – додала вона.

Кураторка розповідає, що ця просвітницька робота не завершиться після завершення виставки: "Володимир Баранов-Россіне після закінчення виставки буде розміщений на пустій стіні, де колись був великий текст про російський авангард. Ця біла стіна після того, як текст зафарбували, була дуже символічною".

Бердіярова бачить, що зацікавленість українським мистецтвом у Європі тільки зростає, "бо все більше і більше з'являється потужних виставок". "Для того щоб ще раз нагадати глядачам, якою ціною ці роботи прибули в Кельн і якою ціною Україна боронить свою незалежність та ідентичність, в просторі виставки також є відео з інтерв'ю музейників з України", – підкреслює кураторка.

Виставка "Тут і зараз. Український модернізм 1900-1930-ті роки і Дарія Кольцова" у Музеї Людвіга в Кельні працюватиме до 24 вересня 2023 року. Для тимчасово переміщених осіб з України вхід вільний.

Читайте також: "Скульптура вагітної мене буде нагадувати про тіла мігрантів з України" – мисткиня Марія Куліковська