"Розквітнути фіалкою..." Пам'яті воїна та поета Максима Кривцова

Увечері 7 січня стало відомо про смерть поета, автора хітів "Жовтий скотч" та "Панівна висота", військовослужбовця і ветерана АТО Максима Кривцова із позивним "Далі". Після звістки про загибель Максима у соціальних мережах почали публікувати спогади про поета і цитувати його вірші.

Читайте УП.Культура у Telegram

Його мати, Надія Кривцова, під останньою публікацією поета лишила коментар, яким і сповістила про його смерть: "Фіалками мій найдорожчий син проросте".

Цим вона процитувала вірш, який він опублікував на своїй сторінці у Facebook 5 січня.

Максим Кривцов і його поетична збірка. Фото: Facebook поета.

"Моя голова котиться від посадки до посадки

як перекотиполе

чи мʼяч

мої руки відірвані

проростуть фіалками навесні

мої ноги

розтягнуть собаки та коти

моя кров

вифарбує світ у новий червоний

Pantone людська кров [...] ".

Максим Кривцов – поет, військовий, автор книги "Вірші з бійниці", визнаної однією з найкращих українських книжок 2023 року за версією українського ПЕН.

Він брав участь в Революції Гідності, а потім пішов добровольцем на фронт у 2014 році. Воював у складі 5-го батальйону Добровольчого українського корпусу "Правий сектор" і разом з "Вовками Да Вінчі". Як зазначили у виданні "Новинарня", до 2019 року Максим Кривцов був старшим кулеметником у Бригаді швидкого реагування Національної гвардії України "Рубіж".

Позивний "Далі" на службі обрав швидко, як поділився в інтерв’ю для "Читомо": "Все дуже просто. Мене запитали, який у мене позивний. До цього я про це не задумувався, не обирав чогось особливого. Але тоді відрощував вуса, щоб накручувати, як у Сальвадора Далі. Так позивний сам напросився, як відмінник до дошки".

Про своїх побратимів відзивався щиро та з повагою: "Найкращі люди у світі. Іноді я їх фотографую, іноді – пишу про них".

Фотографії Максима Кривцова. Фото: Читомо.

"Ми говорили з ним у квітні 2023-го для проєкту "Слова і кулі". Його голос був тихим, думки - короткими і глибокими, відчуття - теплими і м’якими. Пишучи до книжки вступне слово, я не могла його не зацитувати: "Найчастіше Бога на фронті можна зустріти серед тиші, він - вода і чорні сухі соняшники, а найбільше Бог - повертатися", – розповіла авторка інтерв’ю Наталя Корнієнко.

Після демобілізації Максим також працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС і Veteran Hub. З початком повномасштабного вторгнення Росії та територію України у 2022-му, він знову повернувся на фронт.

Одне з архівних фото поета. Фото: Читомо.

"Ще три дні тому ти засинав в обіймах на своєму дивані із дівчиною, 24 лютого ввечері ночував у військовій частині, а наступної ночі на тому ж дивані були складені зброя та екіпа, яку ми встигли отримати", – розповідав Максим в тексті для Суспільне Культура.

Максим Кривцов почав писати вірші ще до війни, але зауважив, що чіткі теми, про які він хотів би писати, з'явилася лише нещодавно. Його поезію друкували у різних збірках: "Поміж сирен", "Книга Love 2.0. Любов і війна", "Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну", "Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?". У грудні 2022 року вийшла його власна – "Вірші з бійниці". Крім віршів там зібрані й світлини, які зробив Максим Кривцов.

"Я дивлюся на антологію воєнних віршів "Поміж сирен", яка вийшла у червні 2023 року, і розумію: ось у ній з'явилася ще одна чорна рамочка. Тепер уже дві: Віка Амеліна і Максим Кривцов. А ще Борис Гуменюк, про якого вже дуже давно немає звісток, але дуже хочеться вірити, що там не буде рамочки, що він десь є живий. Мені хочеться десь заховати цю книжку дуже далеко, в якійсь непроникній капсулі, щоб туди більше не наповзали ці чорні рамочки, як таргани, як шашіль", – написав поет та літературознавець Остап Сливинський.

Максим та його кіт. Фото: facebook поета

Перші читання своїх віршів Максим провів для дітей із табору "Строкаті єноти", в якому працював інструктором та фотографом. Планував згодом провести справжню презентацію збірки.

"Яким же Макс був талановитим. З якою легкістю і радістю я рекомендувала його всім як поета. Десь тиждень тому я отримала від нього його свіжовидану книжку віршів, якою він так пишався. На етапі рукопису він зі мною радився і про відбір віршів, і про структуру збірки, і про всякі дрібниці. Я була щиро рада написати відгук для обкладинки, бо справді люблю його вірші", – написала кінорежисерка і письменниця Ірина Цілик.

Його поезію можна почути в проєкті Радіо Промінь "День, якого не повинно бути".

Спогадами про Максима поділився український письменник Любко Дереш. Він вів курс на ветеранській програмі "Голоси війни" та опублікував синопсис до роману, який надсилав поет. Роман мав бути теж про війну.

"...Коли повертаємось із ротацій, їдемо в автівці додому, ми не відчуваємо щастя, хоча хочемо повернення. Напевне. Ми відчуваємо одне – порожнечу. Одну спільну на всіх порожнечу, колективну, як пам’ять. Ми захлинаємось нею і задихаємось від її випарів. Отже. Я хочу розповісти про багатоповерхівку, на 77 поверсі якої розміщений офіс телеканалу "Забуття". Вся розповідь відбуватиметься у межах найжахливішої програми у світі "Ток-шоу Війна"..."

Про нього, вшановуючи пам’ять, написали Павло Вишебаба, Андрій Хливнюк, Оксана Забужко.

"Я запам'ятала Максима по якомусь спільному поетичному читанню в лютому 2022-го, буквально "за тиждень до" – атмосфера в місті вже була накручена, і я полізла на те читання винятково "за ідею" – продемонструвати всім і собі самій, що "дощ іде, а ми скирдуєм"; [...] слухала я інших читців погано, бо до мене раз у раз хтось підходив-забалакував, – а проте Максима запам'ятала: щось у ньому було справжнє, і напівпрозовий його речитатив мав у собі той драйв із домішкою екзистенційної туги, який завжди невіддільний від "портрета митця замолоду", коли з того митця щось має бути…", – написала Забужко.

Пісню за його віршами, під назвою "Жовтий скотч" виконав Юркеш для фільму "Наші котики" – пригодницької комедії про українських військових у 2014 році. Під час повномасштабного вторгнення Юркеш записав ще дві пісні на слова Кривцова – "Панівна висота" та "Він з ЗСУ, вона з ТРО".

Читайте також: У Харкові померла акторка Вікторія Тимошенко, поранена під час атаки РФ