Історія усвідомленого плагіату. Книгу про Голодомор розкритикувала лавреатка Пулітцера Енн Епплбаум
До звинувачень у плагіаті автора книги "Голодомор. Історія неусвідомленої травми" Віталія Огієнка приєдналася група науковиць. Серед них відома історикиня, дослідниця Голодомору, володарка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум.
Стежте за найважливішими подіями української культури в Telegram i WhatsApp!
Про це йдеться у колективному відгуці в журналі Україна Модерна.
В тексті свою думку висловили дослідниці: Енн Епплбаум, Оксана Кісь, Наталія Романець, Ірина Скубій та Дарія Маттінглі. Остання — викладачка Кембриджського університету — однією з перших вказала на плагіат у виданні.
"Ця рецензія має на меті насамперед пояснити, чому видання (і потенційне перевидання, на яке натякає автор) книги шкодить популяризації знань про Голодомор. Така книжка дискредитує українських видавців і в Україні, і за кордоном, адже йдеться про плагіат робіт іноземних авторів, зокрема Енн Епплбом, авторки всесвітньо відомої книги про Голодомор "Червоний Голод. Війна Сталіна проти України" (2018)", – вказали авторки.
За словами дослідниць, автор книги не бере цитати в лапки, видаючи їх за свої, копіює цілі абзаци тексту, а деякі з досліджень анонімізує словами "науковці з’ясували". Певні розділи він майже повністю копіює з чужих видань.
В створеному тексті та в позиції Віталія Огієнка помітили й гендерну упередженість:
"Огієнко намагається пояснити плагіат науково-популярним чи "словниковим" форматом книги. Такому виправданню плагіату бракує логіки: у тій самій книжці Огієнко визнає авторство концепцій чи ідей чоловіків, але не посилається на жінок (адже більшість обкрадених є саме жінками). Гендерний аспект плагіату помітно і в публічних висловлюваннях Огієнка щодо звинувачень у плагіаті. До того ж обсяг скопійованого був настільки великим, що Огієнку довелося б ставити авторство Епплбом, Маттінглі, Кісь і Романець над цілими темами".
Автор також плутається між фактами та датами через те, що скомпілював декілька джерел, та, на думку дослідниць, "має доволі поверхові знання цілої низки аспектів Голодомору".
"Прикрі помилки можна зустріти і тоді, коли автор намагається писати сам. Ці розділи відрізняються розмовним стилем, хибодруками і очевидно поверхневим знанням предмета. Так, Шейла Фіцпатрік стає американською дослідницею (с. 330), Володимир Винниченко згадується виключно як "політик-невдаха" (с. 286), а українські селяни – "просякнуті буржуазним духом відсталі селюки" (с. 61)", – наголошують в тексті.
Деякі приклади плагіату зібрали в порівняльну таблицю, де помітно роботу автора над текстом. Повну її версію можна знайти тут.
В деяких розділах автор копіює роздуми, дослідження та висновки інших авторів та авторок. Проте в тексті використовує пряме заперечення існування робіт на ці теми. Так, зокрема, сталося з компіляцією окремих текстів Дарії Маттінглі про виконавців Голодомору та їхні мотивації. Багато схожих методів плагуату знайшлось і в порівнянні з текстами Оксани Кісь, Наталії Романець та Ірини Скубій.
Дослідниці порадили автору пройти курс з академічної доброчесності, щоб в подальшому уникати непорозумінь.
"Книга з очевидним плагіатом підважує репутацію як автора, так і видавництв, які беруться видавати чи перевидавати книжку сумнівної якості".
Як у книзі Віталія Огієнка знайшли плагіат
Раніше викладачка Кембриджського університету Дарія Маттінглі звинуватила Огієнка у плагіаті в книзі "Голодомор. Історія неусвідомленої травми".
"Мені надіслали книжку Віталія Огієнка на рецензію. У розділі про призвідців Голодомору на місцях я побачила свої вже опубліковані ідеї, припущення, концептуальні підходи, і навіть цілі речення без посилання на мене. Спочатку я не вірила своїм очам!" – заявила вона.
Після того, як розпочався суспільний розголос видавництво Віхола призупинило продаж книги. У "Віхолі" також зазначили, що більше не будуть відвантажувати книжку у книгарні та продавати її через сайт. Йдеться і про паперове, і про електронне видання. Скасували і презентацію видання.