Прем’єра київського "Чикаго": квитки розкупили миттєво, Оперета оголосила додаткові покази
![Прем’єра київського Чикаго: квитки розкупили миттєво, Оперета оголосила додаткові покази](https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/4/3/59642/43746af9e586567ac93212a6e62deb77.jpeg?w=1920&q=90)
Прем’єру легендарного мюзиклу Джона Кандера "Чикаго", що відбулась 19, 20 і 21 квітня у Національній опереті, чекали майже рік – відтоді, як команда театру оголосила, що отримала права на постановку. Як результат – повний солдаут на місяці наперед. Тож Оперета організовує додаткові покази у червні, але через ажіотаж сайт театру тимчасово "приліг".
Музичній оглядачці УП.Культура Наталці Писанці пощастило відвідати перший показ "Чикаго". Вона розповідає, чи виправданий ажіотаж.
![](https://imglife.pravda.com.ua/life/images/doc/4/6/2299/46a6463-gettyimages-91930905--2-.jpg)
19 квітня перед Оперетою вишикувалася чимала черга охочих побачити українську постановку відомого бродвейського мюзиклу. Серед публіки – в.о. міністра культура Ростислав Карандєєв і ректор Національного університету Шевченка Володимир Бугров. Бродвейський настрій починається з вітальні театру - у холі відвідувачів зустрічають працівниці театру в пов’язках з пір’ям. Тут же можна придбати ці модні аксесуари 1920-х.
Щоправда, немає сувенірної продукції з символікою "Чикаго" – така заборона передбачена контрактом. Але уже сам факт дозволу цієї постановки від провідної світової театральної агенції – неабиякий успіх. Фактично, це визнання України, як повноцінного партнера в театральному бізнесі.
![Мюзикл Чикаго показали у Національній оперетті](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/4/b/59648/4b8c9b99bed3643e7649982ff1b686021714050248.jpg?w=770&q=90)
Перед початком вистави глядачів розважають музиканти вуличного бенду, загримовані під мімів. П’ятеро студентів Театрального університету всюдисущі: вони снують в антракті, з’являються серед рядів глядачів, а іноді й на самій сцені, їх мелодія йде контрапунктом до основної музики.
Квінтет "допомагає" диригенту зайняти своє робоче місце: завдяки їм відбувається його ефектний політ з глядацької зали до театральної ями. І одразу ж починається динамічне дійство, причому, ми бачимо сцену у спальні Роксі з її коханцем Фредом і одночасно Велму, яка коментує цю сцену з тюрми.
Участь вуличного бенду – "фішка" київської Оперети. В оригінальній постановці "Чикаго" її немає. За кожен пункт свого оригінального бачення мюзиклу Опереті доводиться довго домовлятися з агентами. Робити власні аранжування музичного матеріалу і змінювати склад оркестру – заборонено. Навіть сходи на сцені – лише певного розміру.
![Мюзикл Чикаго - прем'єра у Національній оперетті](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/4/e/59651/4e719e70d45ef7e46890ade6dcd94f6f1714050249.jpg?w=770&q=90)
Набір музичних інструментів, з одного боку, обмежений, з іншого – доволі цікавий. Для сцени у суді спеціально докупили кря́чки, дуйки, цмокалки. Такі нестандартні інструменти в оркестрі чудово передали фарсово-саркастичний характер музики.
Ще одна особливість і складність постановки у тому, що рухи артистів на сцені мали чітко відповідати музичним акцентам. З усіма цими викликами Оперета впоралася на "відмінно". Ґрати, сходи, ванна, стільці, рожевий лімузин – декорації на сцені змінювалися у темпі престо, не залишаючи часу на видих.
![Мюзикл Чикаго показали у Національній оперетті](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/c/8/59646/c82720a1eae30e5b0db4a788baf7ab941714050247.jpg?w=770&q=90)
Жодного "провисання" чи не потрапляння в такт, ідеально підібрані вбрання й образи героїв і героїнь. Навіть другорядні ролі не залишилися непомітними. Наприклад, простака-невдахи Еймоса із сумною арією "Містер Целофан" (артист Кирило Басковський) і судді (Микола Бутковський) з повторюваною реплікою "Блаблабла…, Боже поможи!" (як натяк на наш "найсправедливіший суд у світі").
Чи поява репортерки Мері Саншайн (Ірина Беспалова-Примак) в капелюшку "рожева медуза" натякає на легендарні капелюшки Каті Осадчої з "Світського життя".
![Мюзикл Чикаго показали у Національній оперетті](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/7/8/59645/78593f97b479811e95a34a8b9f4a22a11714050247.jpg?w=770&q=90)
Попри ряд обмежень, Оперета продемонструвала у своїй постановці кілька оригінальних знахідок: танець немовлят після того, як Роксі оголосила, що вагітна, запам'ятався чи не більше, ніж відоме тюремне танго.
Важливо, що дійство на сцені Оперети відбувається українською мовою у перекладі Яни Іваницької.
![Мюзикл Чикаго у версії Національної оперетти](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/1/3/59643/136f22cf5b52dc4ce8dbca75698471e41714050246.jpg?w=770&q=90)
Я запитала Богдана Струтинського, керівника Національної оперети, чому постановка "Чикаго" не мовою оригіналу.
"Ми поки не туристична столиця, тож іноземців у театрах не так багато. Давайте будувати український театр, який починається з українського слова!", – емоційно відповідає він.
І до головних героїв "Чикаго". Багато хто запам'ятав Кетрін Зету-Джонс, Рене Зелвегер і Річарда Гіра у ролях Велми Келлі, Роксі Харт і Біллі Флінна (фільм 2002-го). Це був ще один виклик для Оперети – підібрати харизматичних артистів. Тріо Софії Павліченко, Олени Урванцової і Валентина Котенка впоралось із викликом.
![Українська версія легендарного Чикаго](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/7/4/59647/749b14109a7776e874bad4178ee270ec1714050247.jpg?w=770&q=90)
Окремо зупинюсь на різнобічних музичних інтересах Софії Павліченко. Її раніше можна було бачити у "Freedom Jazz" і лондонських мюзик-холах. А у травні вона візьме участь у прем’єрі авангардної опери "GAIA-24" Романа Григоріва та Іллі Разумейка про підрив Каховської дамби.
Сюжет "Чикаго" обертається довкола пройдисвіта Біллі не такий простий, як здається. Можна провести паралелі з медійними пройдисвітами або хайпувальниками, яких часто ідеалізують. Проте у Богдана Струтинського свій погляд на "Чикаго" та його головних героїв: Біллі Флінн – це такий собі цирковий маг (з артистами Оперети працювали ще й ілюзіоністи!), він прописує сценарій подій і, ніби Пігмаліон, ліпить свою Галатею-Роксі.
![Мюзикл Чикаго в українській версії](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/6/e/59650/6ec3c95b28b9c9379400d356a4bb4e0c1714050248.png?w=770&q=90)
"Я не сприймаю їх, як злочинців – ні Роксі, ні Велму, ні Біллі. Я не відчуваю у них небезпеки. Немає її і в музиці", – каже Богдан Струтинський.
Наприкінці Роксі усвідомлює: попри те, що гучний успіх вислизнув з її рук, проте у неї є головне – свобода. І згодом головні героїні дуетом співають про те, що варто насолоджуватися моментом і просто ставити життю "лайк" тут і зараз.
![Артист мюзиклу Чикаго](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/2/0/59644/20a159fc38bbf14242a06f2a5e419d651714050246.jpg?w=770&q=90)
Українцям варто поспішити, аби встигнути переглянути "Чикаго". Оперета показуватиме мюзикл упродовж року на "особливих" умовах. Далі – квитки можуть суттєво здорожчати. Це не примха театру, а вимоги театрального бізнесу.
Ажіотаж з "Чикаго" зрозумілий: впізнаваність завдяки відомому фільму, медійний розголос. Але за цим стоїть значно більше – згадаймо історію з "Конотопською відьмою" чи іншими українськими виставами, за квитки на які українці готові платити чималі гроші або ж вистоювати шалені черги.
![Мюзикл Чикаго у Національній оперетті](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/7/9/59652/79f7319d29a3b69b2cd3f4ca82f39d3f1714050249.jpg?w=770&q=90)
Богдан Струтинський впевнений, що це феномен нашого воєнного часу:
"Людина може не мати завтра. А театр ніби повертає людей до мирного життя. Українці відкривають Україну у собі і це, зокрема, заслуга українських театрів"
![Команда мюзиклу Чикаго](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/9/4/59653/9484ea1b2a15ab415e33202afbcb293a1714050249.jpg?w=770&q=90)
Струтинський сказав, що спокійно ставиться до успіху "Чикаго". Що ж для нього головне – це "діставати з шухляд нікому не відомі або маловідомі українські твори". І пообіцяв незабаром нову національну прем'єру. Слова дотримує: у червні вже офіційно анонсовано "Русалчин Великдень" Миколи Леонтовича. Режисер – той самий Іван Уривський!
![Перші глядачі мюзиклу Чикаго](https://imglife.pravda.com.ua/life/system/MediaPhoto/photo_gallery/e/1/59654/e19b0ad88a8b81c12cc79e0bd822d4701714050250.jpg?w=770&q=90)