Навіщо підсилювати фільмом жахів жахи війни. Кіноексперимент "Лишайся онлайн" вийшов у прокат

Навіщо підсилювати фільмом жахів жахи війни. Кіноексперимент Лишайся онлайн вийшов у прокат

В прокат вийшов експериментальний фільм "Лишайся онлайн". Це незвичне для української кіноіндустрії кіно у форматі скрінлайф режисерки Єви Стрельнікової. Стрічку почали знімати одразу після деокупації Київщини влітку 2022 року. І оповідає вона про початок окупації Київщини. Вже у жовтні того ж року її показали глядачам. Відтоді фільм, за словами продюсера Антона Скрипця, допрацьовували та готували до великої прем'єри.

УП.Культура вже переглянула скрінлайф "Лишайся онлайн" на прем'єрі й розповідає, як змінилася стрічка з часів першого задуму, кому фільм може сподобатись, а кому точно не варто його дивитися.

Формат для горорів і велика війна

До повномасштабного вторгнення режисерка Єва Стрельнікова знімала переважно російськомовні теледрами, або ж тизери/трейлери до телешоу на зразок "Танцюють всі". Зразу після вторгнення Росії у 2022-му разом з продюсером Антоном Скрипцем вирішила взятися за "кіно про війну під час війни".

ВІДЕО ДНЯ

Для майбутнього фільму обрали незвичний формат – скрінлайф. У ньому все, що бачить на своєму екрані глядач, – це картинка з гаджетів персонажів стрічки: разом із ними переглядає файли, веде пошуки в Мережі, здійснює відеодзвінки. Формат, що народився приблизно в 2010-х та сягнув свого піку в карантинні 2020-2021 роки, здебільшого використовували для трилерів та горорів.

Зазвичай фільми жахів викликають у глядача страх, огиду, шок, та інші гострі відчуття, які не зустрінеш в нормальному житті. Як кажуть психологи, сконструйовані на екрані жахи допомагають глядачам подолати тривожність і усвідомити безпеку, в якій вони перебувають. В “Лишайся онлайн” на екрані досить натуралістично, аж до впізнавання локацій, відтворені розстріли цивільних росіянами в районі Бучі, Ірпеня та Бородянки.

Кадр з фільму

На жаль, додивитись прем’єру "Лишайся онлайн" в столичному кінотеатрі “Оскар” першим глядачам так і не вдалось – повітряна тривога і загроза балістики змусила глядачів поспішити до найближчого укриття.

Супергерой зникає

Наприкінці червня 2022 року новостворена Володимиром Бородянським (колишнім міністром культури та керівником медіа-холдингу Пінчука StarLightMedia) спільнота Об'єднання українських продюсерів анонсує: "В Україні знімають воєнну драму з елементами фантастики". Про зйомки в Україні першого ігрового фільму від моменту вторгнення 24 лютого повідомляє навіть The Hollywood Reporter.

Фото зі зйомок фільму
Фото зі зйомок фільму

Продюсер Антон Скрипець тоді розповідав, що почав працювати над фільмом вже на другий-третій тиждень великої війни.

"На той момент в мене була дика потреба про це говорити. І так вийшло, що вона збіглася з такою ж потребою і в Антона Скрипця, у якого, окрім цього, було чітке уявлення, як саме ми можемо про це говорити", – зізнавалася восени 2022 року режисерка Стрельнікова.

Спочатку стрічка мала називатися "День, коли я зустрів Спайдермена" та розповідати "історію волонтерки Каті, яка відчула у собі суперсилу". До повноцінної української прем'єри, шлях до якої тривав через тестові покази, світову прем'єру на фестивалі у Монреалі та сеанс на фестивалі "Молодість 2023", у стрічки зовсім не залишилося елементів обіцяної фантастики, та і сама вона з воєнної драми швидше перетворилася на трилер про війну.

Перший постер фільму із старою назвою
Перший постер фільму із старою назвою

Тепер "Лишайся онлайн" розказує історію дівчини Каті (Єлизавета Зайцева), яка через початок вторгнення перебуває у депресивному стані та втрачає мотивацію. На кілька годин у неї опиняється ноутбук, який віддали на потреби армії. В ньому Катя має встановити для підрозділу ТРО свого брата Віті (Олександр Рудинський) необхідну програму. У ноуті залишається активним акаунт попереднього власника, Андрія (Роман Лях), тож Катя дізнається, що евакуюючись із Бучі, він вимушено розлучився із маленьким сином Савою (Гордій Дзюбинський). І зник.

Сюжет близький мільйонам українців, що вимушені були тікати від війни в перші дні вторгнення. Чи тим, хто не міг знайти рідних в окупованих містах чи на лінії фронту. Чи тим, хто втратив у київських лісах близьких, які з першими вибухами записались до ТРО.

Фото зі зйомок стрічки
Фото зі зйомок стрічки

Команда фільму розкручує емоції на максимум: ось здається, що поранено під обстрілами одного з головних персонажів, ось хлопчик знаходить надію на зустріч із батьками, ось спогад із безтурботного довоєнного Нового 2021-го року, ось один з героїв гине від рук росіян. І все це "у прямому ефірі" – тобто на великому екрані. Деякі глядачі фільму сказали мені, що мають потребу в нагадуванні про ті події і той момент, коли війна змінила нашу нормальність.

Фото зі зйомок
Фото зі зйомок

"Фільм емоційно важкий. …Ця історія нагадала мені, як я два роки тому онлайн підтримувала свою сестру і племінника, які опинилися в окупації в Бучі. Я постійно тримала в руках телефон і дивилася, чи з'являлися вони в онлайні. В онлайні – значить живі", – ділиться враженнями глядачка Аліна.

Вона пригадує, що день, коли рідним вдалося вибратися з окупації, був одним із найщасливіших у її житті. Втім, визнає, що їм не варто дивитися стрічку: "Для людей, які втратили у цій війні когось із рідних чи друзів, або пережили схожий жах, я б не радила дивитися цей фільм, щоб не травмувати себе ще більше".

Кадр із фільму

Сподобався фільм Стрельнікової і письменникові Андрію Кокотюсі. Він означує його як гостросюжетну воєнну драму та психологічний трилер і вважає, що "це справді гарно зроблене кіно". "Так, про початок великої війни. Так, у залі плакали, і поруч зі мною жінка не соромилася міняти серветки. Але це – сльози мої теж. Це сльози березня 2022 року. Коли хотілося діяти, але відчувалася власна безпорадність", – пригадує він.

"Він дійсно дуже травматичний, піднімає на поверхню всі болісні спогади, – погоджується глядачка Юлія, – хоча треба віддати належне авторам, які цю травматичність намагаються пригасити комічними ситуаціями завдяки майстерності Олесі Жураківської, Олександра Яреми, Олександра Рудинського. Водночас, за рахунок натуралістичних сцен (зізнайтесь собі, ви ж абсолютно спокійно розглядаєте в соцмережах трупи російських військових!) він занурює нас у дійсність, в якій ми живемо. Постійна зміна кадрів і вдало підібрані саундтреки не дають з першого разу побачити огріхи і нелогічності, які допустили автори – я побачила лише кілька, але не було навіть часу їх осмислити".

Серед перших глядачів стрічки маркетинг-директорка MEGOGO Валерія Толочина. Вона зазначає, що обраний формат може згодитися українському кіно часів війни. "На мене фільм справив позитивне враження саме через формат. І я щиро сподіваюсь, що "Лишайся онлайн" дасть новий поштовх для розвитку скрінлайфу на нашому ринку. Формат дозволяє розповідати історії достатньо швидко і бюджетно, що надзвичайно актуально для українського кіно сьогодні", – переконана Толочина.

Надмір відтворених на екрані жахів, емоційний надрив, а також виробничі огріхи цілком можна сприйняти як цілісне висловлювання про цю війну. Втім, для великої частини аудиторії в такому кіно може ховатися ризик ретравматизації – нового проживання травматичного досвіду чи події.

Реклама:

Головне сьогодні