Почесна нагорода іранському режисеру та польське роад-муві: як у Києві відкрили фестиваль "Молодість"
У Києві офіційною церемонією відкрили 53-й Київський міжнародний кінофестиваль "Молодість". Фестивальні покази почалися з самого ранку суботи, 26 жовтня, на двох цьогорічних локаціях – Будинку кіно та кінотеатрі "Жовтень". А вже ввечері кінодіячі та кіношанувальники зібралися, щоб дати символічний старт дев'ятиденному марафону кіно.
Журналістка УП.Культура Марія Кабацій відвідала відкриття "Молодості", та розповідає, яким воно було та чого чекати від цьогорічного фестивалю.
Стежте за поступом української культури в Telegram i WhatsApp!
Вечір суботи. На те, що в київському Будинку кіно от-от розпочнеться "Молодість", натякає хіба що натовп перед будівлею. Цього липня тут проходив ще один кінофестиваль – Одеський, який через війну не може повернутися додому. Тоді виник скандал через те, що фестивальні банери повісили поверх бетонних барельєфів Будинку кіно. "Молодість" про свою присутність тут заявляє стриманіше – двома плакатами на колонах.
Основний натовп юрбиться на третьому поверсі, серед виставки картин Дмитра Доценка, біля Червоної зали, де й проходитиме церемонія і показ фільму, що відкриє "Молодість". Це польсько-українська драма "Дві сестри" режисера Лукаша Карвовскі. Серед натовпу – сам Карвовскі та акторка Кароліна Жепа, яка зіграла одну з двох головних героїнь. До них підходить українська акторка Марина Кошкіна, яка також знялася в "Двох сестрах" і зізнається, що дуже хвилюється перед прем'єрою.
Цього року "Молодість" знову без червоних доріжок і вишуканого дрес-коду. Гості відкриття зустрічають знайомих по кіноіндустрії та обговорюють важливість фестивального існування попри все.
Гостей запрошують до зали, але поспішають зайняти свої місця до початку не всі. Частина продовжує спілкування в холі, церемонія починається з невеликим запізненням. Відкривають вечір згадкою про діячів індустрії кіно, які стали захисниками, та тих, які віддали своє життя за Україну. Віддають шану хвилиною мовчання.
Далі на сцену запрошують виконуючу обов'язки голови Держкіно Юлію Шевчук. "Молодість" є не лише майданчиком для пошуку нових імен у кіно. "Молодість" – це підтримка, натхнення і експерименти у кінематографі України", – починає вона свою промову, борючись із несправним мікрофоном. В якийсь момент той видає нестерпне пищання – зал вибухає сміхом.
Шевчук зі сцени оголошує про надання звання заслуженого працівника культури продюсеру, голові Асоціації "Сприяння розвитку кінематографа в Україні – Дивись українське!" Андрію Різолю. Він піднімається за відзнакою та закликає колег активніше долучатися до національного туру "Кіно заради Перемоги" – показів українських фільмів у військових частинах та прифронтових населених пунктах без кінотеатрів.
Наступним на сцену піднімається Генеральний директор кінофестивалю Андрій Халпахчі. "Фестиваль проходить непрості часи. Але для нас дуже важливо показати не тільки в Україні, а всьому світові, що українська культура і українське кіно живе, розвивається і йде до перемоги", – каже директор "Молодості" і далі оголошує лауреата почесного "Скіфського оленя" за внесок у кінематограф.
Цьогоріч це іранський режисер Мохаммад Расулоф, переслідуваний і засуджений до в'язниці на батьківщині за критику влади. Лауреат Берлінале та Канн Расулоф приїхав до Києва, щоб очолити журі міжнародного конкурсу "Молодості" та представити свій останній фільм "Насіння священного інжиру".
"Коли я отримав пропозицію взяти участь у цьому фестивалі, це зігріло моє серце. Я радий, що зможу долучитися саме до українського народу, що зможу бути присутнім тут і презентувати інше населення Ірану, яке протистоїть своїй владі і висловлює солідарність Україні", – сказав Расулоф, отримуючи нагороду.
Ведучі оголошують склад журі, що обиратимуть переможців у чотирьох програмах:
Фільми Міжнародного конкурсу, крім Мохаммада Расулофа, оцінюватимуть кінознавець та кіноменеджер, директор FILMFEST HAMBURG у 2003-2023 роках Альберт Відершпіль, литовська кінорежисерка Марія Кавтарадзе, українська акторка Анастасія Карпенко та український кінопродюсер Максим Асадчий.
До журі Документального конкурсу увійшли: письменник, виконавець, режисер Йон Банґ Карлсен, арт-менеджерка та креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська та режисер документальних фільмів, оператор, продюсер Віктор Норденшельд.
У Національному конкурсі короткого метра найкращого оберуть мисткиня Алевтина Кахідзе, режисер, сценарист Нікон Романченко та журналіст, продюсер документальних фільмів Стефан Сьохан.
Програма для дітей та підлітків віком від 10 до 14 років Teen Screen теж має своє журі. Тут фільми оцінюватимуть: Валерія Горбенко, Злата Костюк, Кирило Пащенко, Кіра Труба та Поліна Дев'ятко.
Після півгодинної офіційної частини – показ фільму "Дві сестри". Це польсько-українське роад-муві про подорож в Україну двох зведених сестер, Яшміни та Малґожати. Вони вирушають до окупованого містечка Харківської області на пошуки пораненого батька-волонтера, і дорогою зустрічають різних українців та, звісно ж, з'ясовують стосунки.
Разом з польськими акторами у стрічці зіграло багато українців: Ірма Вітовська, Віталіна Біблів, Михайло Жонін, Марина Кошкіна, Олександр Рудинський, Роб Фельдман, Олена Курта та Слава Бабенков. Також у кадрі мешканці місцин, де йшли зйомки, – продавчиня овочів, працівники автосервісу, перехожі.
Стрічку представляє режисер Лукаш Карвовскі та виконавиця ролі Яшміни, Кароліна Жепа. Розповідають, що почали знімати в Україні вже влітку 2022 року. Тож фільм став одним з перших, відзнятих після вторгнення Росії.
Більша частина фільму – легка, навіть смішна. Навіть дещо ідеалістична: майже усі зустрічні українці хочуть їм допомогти дістатися окупованої Харківщини. "Мені важко повірити, що всі люди, яких вони зустрічали, були дуже добрі", – каже поруч зі мною дівчинка своїй мамі.
Чим ближче дівчата до лінії фронту, тим небезпечнішими стають події. Яким зрештою буде завершення їхньої подорожі, можна буде побачити наступного року, коли стрічка вийде в прокат в Україні.
Тим часом глядачі української прем'єри на "Молодості" аплодують польському режисерові. Та виходять із зали обговорювати побачене та подальші фестивальні плани. Я ж розпитую у Лукаша Карвовскі та Кароліни Жепи, як їм український показ.
"Цього разу я дивився фільм, що для мене незвично, бо я бачив його стільки разів. Я вирішив переглянути його тут, бо хотів побачити реакцію української аудиторії. І вважаю, що вона була дуже гарною. Вони багато сміялися, особливо коли на екрані з'являвся Сашко Рудинський. Але також я бачив багатьох людей, які плакали, після фільму. Тож сподіваюся, українцям сподобалося", – ділиться зі мною режисер.
Запитую, наскільки різнилося глядацьке сприйняття "Двох сестер" в Україні та Польщі. "Реакція була яскравішою тут, – зізнається Кароліна. – І це зрозуміло, бо ця історія ближча українцям. В Польщі люди теж і плакали, і сміялися, але тут це було набагато сильніше".
Акторка каже, що коли їхала в Україну на знімання в 2022 році, була налякана, але дуже хотіла зіграти в цьому фільмі, щоб показати, що поляки теж проти цієї війни: "Це було сильніше, ніж страх". Розповідає, що після початку російського вторгнення волонтерила у місці, куди прибували українці, що тікали від війни.
"Я дуже хотіла допомогти і відчула, що того, що я роблю, недостатньо. Тому коли Лукаш запропонував мені роль, я подумала: "О, це воно, так я зможу висловитися і показати, що думаю", – додає.
Запитую в обох, чи планують подивитися ще один польсько-український фільм "Молодості" – фільм-закриття "Під вулканом". Кажуть, що переглянуть обов'язково вже в Польщі, бо найближчим часом їдуть. "Я не бачу різниці [між Києвом 2022-го та нинішнім]. Я рада повернутися сюди, та хотіла б залишитися на довше", – зізнається Кароліна.
Залишаю Будинок кіно. Під ним імпровізовані гуртки кіноманів обговорюють, як встигнути за майбутні вісім днів переглянути найбажаніше зі 123 програмних фільмів "Молодості 2024".
