Мозаїку "Птаха" Алли Горської та Віктора Зарецького визнали пам’яткою національного значення
Кабінет Міністрів вніс архітектурно-монументальний об'єкт "Птаха" Алли Горської та Віктора Зарецького до Державного реєстру нерухомих пам'яток України національного значення.
Про це повідомило Міністерство культури.
У відомстві зазначили, що статус посилить правовий захист твору та створить належні умови для збереження.
Мозаїка "Птаха" була створена 1970 року на фасаді сільської їдальні "Супій", у Гельмязеві на Черкащині. Це остання мозаїка, яку створила Алла Горська разом з чоловіком Віктором Зарецьким незадовго до її вбивства.
Мозаїка є частиною української монументальної спадщини другої половини ХХ століття та творчого доробку ключових представників українського шістдесятництва.
У липні 2025 року Черкаська обласна військова адміністрація внесла "Птаху" до Переліку об'єктів культурної спадщини Черкаської області як щойно виявлений об'єкт. У жовтні того ж року Експертна комісія з питань обліку об'єктів культурної спадщини Міністерства культури рекомендувала надати роботі статус пам'ятки національного значення.
Про спадок Алли Горської
28 листопада 1970 року близько п'ятої години ранку художниця і громадська активістка Алла Горська вийшла зі своєї квартири у Києві по вулиці Рєпіна 25 (нині Терещенківська), щоб встигнути на перший автобус до Василькова. Там вона мала забрати швейну машинку у свекра Івана Зарецького та повернутися додому.
Наступного дня біля залізничної станції Фастів-2 на коліях знайшли тіло Івана Зарецького з відірваною головою. Через три дні після цього у льоху його будинку з переломом черепа від удару сокири виявили мертву Горську.
Радянське слідство дійшло висновку, що Іван Зарецький убив невістку через особисту неприязнь, а потім вчинив самогубство. Вже у часи незалежної України виявили, що художницю вбили радянські спецслужби.
У 1960-х художниця багато мандрувала, бувала у мистецьких поїздках з чоловіком на Донбасі, їздила селами, і в усіх подорожах збирала матеріал, який потім переосмислювала, втілюючи у своїх роботах.
У Києві вона створює композицію "Вітер" на фасаді ресторану "Вітряк"; у Жданові (тодішня назва Маріуполя) – панно "Квітуча Україна" для гастроному "Київ"; у Донецьку – мозаїчне панно для експериментальної школи №5.
У 1963 році група художників Опанас Заливаха, Людмила Семикіна, Галина Севрук, Галина Зубченко і Алла Горська взялися створювати вітраж до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі червоного корпусу Київського університету на замовлення ректорату. Втім замовників робота не вдовольнила, тому одного дня її розтрощили.
У липні 2022 року в Маріуполі росіяни зруйнували два мозаїчних панно -"Дерево життя" і "Боривітер" Алли Горської. Більша частина мозаїки збереглася, проте через окупацію міста їхня доля зараз невідома.