Родичі Бабеля, Барський та інші просять ЮНЕСКО почекати з деколонізацією Одеси

Анастасія Большакова — 23 жовтня, 13:19
Родичі Бабеля, Барський та інші просять ЮНЕСКО почекати з деколонізацією Одеси
Наприкінці вересня погруддя російського поета Олександра Пушкіна, що на Приморському бульварі, активісти прикрили рожевим пакетом
"Думська"

Одеські діячі культури звернулися до генеральної директорки ЮНЕСКО Одрі Азуле з проханням припинити деколонізацію міста до закінчення війни. У колективному листі підписанти звертають увагу на "нову загрозу" для міста й вимагають "терміново звернутися" до Президента України Володимира Зеленського.

Стежте за найважливішими подіями української культури в Telegram i WhatsApp!

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на директора Департаменту культури Одеської міськради Івана Ліптугу. Повний текст звернення також опублікували італійські видання Il Foglio та Corriere della Sera.

Лист-звернення підписали 115 осіб, серед них: донька Ісаака Бабеля Лідія та онук письменника Андрій Маляєв-Бабель, актор "Маски-шоу" Борис Барський, диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, скульптор Михайло Рева, письменниця Юлія Верба та співачка Леся Верба, піаніст Олексій Ботвінов та інші.

"Внаслідок нападів Росії на Одесу були пошкоджені щонайменше 106 пам'яток архітектури. Тепер над спадщиною міста нависла нова загроза. Цього літа обласна адміністрація поставила під знесення 19 пам'ятників, позбавивши решту охоронного статусу. Деякі з цих пам'яток є невід'ємною частиною архітектурного ансамблю Одеси в самому серці охоронної зони ЮНЕСКО", - написали діячі.

За їхніми словами, більшість пам'яток у зоні ЮНЕСКО була створена за часів Російської імперії, а не радянської влади. А рішення про знесення влада ухвалила без консультацій з громадскістю. Вони наголошують на впровадженні суспільних дебатів.

РЕКЛАМА:

"Виконання закону про деколонізацію призвело до видалення з вулиць імен найвідоміших одеситів. Серед них нобелівський лавреат Іван Бунін, який засуджував радянський режим у своїх працях, номінант на Нобелівську премію Костянтин Паустовський, який критикував радянську революцію, Олександр Пушкін, засланий до Одеси за антицарську діяльність, і найвідоміший одеський письменник Ісаак Бабель, який загинув у сталінських чистках", - наголошують дієвці.

Мова йде про Закон (№ 3005-IX) "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

Цитуючи його, усунення символів російської імперської політики називають "програмою знищення" та "небезпечно слизькою стежкою":

"Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає широкий простір для двозначного тлумачення, ставить під загрозу значну частину світової спадщини Одеси та її поліфонічного космополітичного духу".

Тепер, на їхню думку, відбуваються "культурні чищення" й посилаються на боротьбу ЮНЕСКО з такими проявами у Сирії, Ємені та Іраку.

Скандальні 19 пам'яток в Одесі

Наприкінці вересня Виконавчий комітет Одеської міської ради опублікував перелік з 19 архітектурних пам'яток, які планують демонтувати найближчим часом. Серед них об'єкти, які містять символіку російської імперської політики.

Серед них опинилися пам’ятники Максиму Горькому, Ісаку Бабелю, Чкалову й Висоцькому, декілька пам'ятників Пушкіну, стіна Чекістів та макети ордена Леніна.

Раніше, 20 вересня, Одеська міськрада й голова Одеської ОВА Олег Кіпер виголосили намір знести пам'ятник Пушкіну. Тоді повідомлялося, що для демонтажу пам'ятник на Думській площі міськрада має отримати відповідь від ЮНЕСКО, повідомив голова Департаменту культури та євроінтеграції Одеської міськради Іван Ліптуга, пише Укрінформ.

Він пояснив, що той знаходиться в охоронній зоні ЮНЕСКО, тому дії в цій зоні слід узгоджувати з ними. "Але ЮНЕСКО тут теж дуже обережна та забюрократизована організація, тому швидко від них відповіді ми не отримаємо. Це дуже довга процедура. Ми пишемо в Мінкульт, вони пишуть в виконавчу компанію ЮНЕСКО в МЗС, МЗС відправляє це в Париж, і таким самим ланцюгом відповідь повертається до нас", – сказав Ліптуга.

В Одесі довгий час тривали дискусії довкола зносу пам'ятника Пушкіну. Він був встановлений на кошти міських жителів у 1887-1889 роках на Приморському бульварі.

Після початку повномасштабного вторгнення частина жителів міста та активісти вимагали від знести пам'ятник. Але місцева влада, зокрема, мер Геннадій Труханов був проти.

"Сьогодні приходять якісь делегації європейські, європейські туристи, – вони знають, хто такий Пушкін, і кажуть, що він був, працював, написав якісь твори свої", – казав Труханов у нещодавньому інтерв'ю УП.

Реклама:

Головне сьогодні