"Креонт" повертається в Україну: музикознавиця про віднайдену партитуру Бортнянського
Нещодавно на стримінгових платформах вийшов реліз опери українського композитора XVIII століття Дмитра Бортнянського "Creonte", який здійснила команда Open Opera Ukraine. Раніше команда представила концертне виконання опери і випустила наукове видання партитури.
Партитура опери, написаної 1776 року українським композитором в Італії, тривалий час вважалася втраченою. У 2023 році українська музикознавиця Ольга Шуміліна розшукала рукописний примірник партитури у бібліотеці Ажуда в Лісабоні і привезла копію рукопису в Україну. Так, завдяки зусиллям дослідниці опера ожила на батьківщині композитора.
Що ми (не) знаємо про Бортнянського і в чому його цінність для нашої культури? Як композитор переосмислює давньогрецький міф в опері? Чому ця музика була популярною 250 років тому і в чому її актуальність сьогодні? Розповідає музикознавиця, наукова консультантка проєкту Ольга Шуміліна.
Успішність кар'єри і універсальність творчості — поєднання не таке часте. Втім, у творчості Дмитра Бортнянського воно відобразилося сповна. Митець зробив блискучу кар'єру, мав великий авторитет — як композитор, виконавець (співак і капельмейстер), педагог, видавець. У мистецьких надбаннях Бортнянського поєдналися давні національні традиції таі найкращі досягнення тогочасного європейського, передусім італійського, мистецтва. Його творчість засвідчує високі стандарти українського музичного класицизму, тому постать композитора така важлива для нас сьогодні.
В оперній спадщині Бортнянського опера "Creonte" стала яскравим стартом, а її успішна прем'єра допомогла 25-річному композитору-початківцю повірити у свої сили і творчі можливості.
"Creonte" написано за традиціями opera seria. Цей жанр, як репрезентант високого мистецтва, ґрунтувався на героїко-міфологічних або історичних сюжетах із конфліктом між обов'язком і коханням та щасливим фіналом. Дійовими особами ставали царі, античні боги, герої міфів, знать. Опера поділялася на три дії, що складалися з чергування речитативів та віртуозних арій da capo, провідні партії виконували співаки-кастрати.
В основі опери Бортнянського — сюжет трагедії давньогрецького драматурга Софокла, що, своєю чергою, ґрунтується на фіванському циклі античних міфів. Дійові особи — цар Креонт, принц Емон, принцеси Антігона і Ісмена, знатний громадянин Фів Адраст, дві чоловічі партії, написані для співаків-кастратів. В основі драматургії — конфліктне протистояння Антігони і Креонта, що, на відміну від трагедії Софокла, завершується несподіваним порятунком головної героїні.
Усі ці риси вписуються у контекст традицій жанру opera seria. Однак можна вказати і на певні новації — об'єднання музичного матеріалу у сцени, уведення акомпанованих речитативів та великої кількості хорових номерів, розкриття образів головних дійових осіб у розвитку, драматизацію музичного змісту. Відомо, що ці новації було запроваджено унаслідок оперної реформи німецького композитора Крістофа Віллібальда Глюка і що в їхньому поширенні на європейський схід велику роль відіграв творчий тандем композитора Томмазо Траетти і лібретиста Марко Кольтелліні — авторів опери "Антігона", яка і стала прототипом першої опери Бортнянського.
Крім того, в опері "Creonte" виникає лінія народного повстання (за лаштунками сцени) та зміни влади, якої не було ані в трагедії Софокла, ані в опері Траетти. Це був задум Бортнянського, оскільки фінал з Креонтом у кайданках і проголошенням Антігони царицею виникає в цілому ряді опер "Антігона" 50-60-х років ХVІІІ століття, написаних на лібрето римського монаха Гаетано Роккафорте, в тому числі і в опері Бальдассаре Галуппі — італійського вчителя Бортнянського.
У сфері ранньої музики нині все більше зростає інтерес до історично інформованого підходу — як у виконавстві, так і у видавничій справі. Дуже приємно, що і в Україні цей рух стає все активнішим, зокрема завдяки проєктам Open Opera Ukraine.
Та водночас видавничі і виконавські підходи до ранньої музики можуть бути різними, все залежить від мети і завдань. Наприклад, оперу "Алкід" Бортнянського зараз виконують за київським виданням партитури 1985 року, яке не ґрунтується на історичних принципах. У Львівському театрі її було поставлено у традиціях режисерської опери, з перенесенням дії у наш час, усупереч первинному задуму композитора і лібретиста. Натомість, проєкт Open Opera Ukraine зосереджений на історично інформованому підході.
Нині виконання, видання і дослідження творчої спадщини Бортнянського проводяться несистемно, однак час від часу спостерігається активізація цих процесів. Часто до ювілейних дат — так, у 2021 році, до 270-ї річниці Бортнянського, у Києві вийшло видання 35 концертів Бортнянського для чотириголосого хору, а у Львівській опері здійснили сценічну постановку опери "Алкід". Іноді стимулом звернутися до музики Бортнянського стає віднайдення музично-рукописних джерел, як це трапилося з оперою "Creonte".
Щодо наукових досліджень, хотілося б, щоб їх було більше, однак переважна більшість документальних матеріалів, що стосуються життя і творчості Бортнянського, перебуває за межами України, що ускладнює цей процес. Так, наприклад, недоступним є прижиттєве видання хорових концертів Бортнянського із початковою авторською редакцією, тому українські музиканти користуються тим, що є у доступі, і продовжують співати концерти Бортнянського у редакції Чайковського. За кордоном, особливо у країнах Західної Європи, наш митець взагалі перетворюється на російського композитора.
Існує усталене уявлення про жанрову систему творчості українських композиторів другої половини ХVІІІ століття, що представляє музичний класицизм у його національному переломленні і асоціюється передусім із високими надбаннями в галузі духовної музики. Натомість світські жанри у творчості наших митців протягом тривалого часу вважалися другорядними, а звернення до них — випадковим. Проєкт Open Opera Ukraine, присвячений опері Бортнянського, остаточно доводить високий статус світських жанрів у творчості композитора і розширює стереотипне уявлення про українську музику доби класицизму.
Тривалий час я працюю із рукописними колекціями, намагаючись розшукати твори українських композиторів XVII-XVIII століть. Кожного разу моєю кінцевою метою є виконання і визнання віднайдених творів. Тепер українські слухачі отримали можливість побачити і почути оперу "Creonte" в Україні, а слухачі в усьому світі — слухати оперу українського композитора Бортнянського у виконанні українських музикантів.