Помер американський фотограф Дуейн Майклс

У віці 94 років помер американський фотограф Дуейн Майклс, один із найвпливовіших новаторів фотографії ХХ століття.

Його смерть у лікарні підтвердила Бріджит Мур з галереї DC Moore, яка представляла інтереси фотографа, передає The New York Times.

Фотограф став відомим завдяки серіям зображень, які розповідають історію або досліджують філософські теми – час, смерть, пам'ять, сни, ідентичність та людські стосунки, а також багаторазовій експозиції та текстам.

Дуейн Майклс народився 18 лютого 1932 року в місті Маккіспорт у штаті Пенсільванія. Його зацікавленість мистецтвом розпочалася у 14 років, коли він відвідував заняття з акварелі в Інституті Карнегі в Піттсбурзі. У 1953 році він отримав ступінь бакалавра в Денверському університеті. У 1956 році, після двох років служби в армії США, він продовжив навчання в Школі дизайну Парсонса, однак не завершив навчання.

На сайті галереї DC Moore зазначають, що значні творчі кроки у сфері фотографії Майклс зробив у 1960-х роках. Сам фотограф говорив, що був самоучкою.

Він випадково відкрив для себе фотографію в 1958 році, позичивши фотоапарат у друга для подорожі до Радянського Союзу. Саме ці знімки увійшли до першої виставки Майклса.

У час, коли фотографічне мистецтво значною мірою визначав фотожурналістський підхід, Майклс почав використовувати фотографію як інструмент оповіді. Його найвідоміші роботи – Sequence ("Послідовності") побудовані за принципом покадрової розповіді, запозиченим із кінематографа. Важливою складовою творчості митця став і текст: рукописні нотатки не пояснюють зображення, а розширюють їхні смисли, додаючи новий вимір сприйняття. Через них звучить особистий голос Майклса – водночас поетичний, трагічний і сповнений тонкого гумору, йдеться на сайті галереї.

Фотограф опублікував понад 25 книг. Регулярно виставлявся в галереях, починаючи з кінця 1960-х років і продовжуючи до 90-х років. Мав ретроспективи в Музеї мистецтв Карнегі в Піттсбурзі у 2014-15 роках та в Бібліотеці та музеї Моргана на Мангеттені у 2019 році .

У той час як інші фотографи його епохи знаходили натхнення для робіт у ​​хаосі вуличного життя чи природи, він черпав його із зображень та творів Вільяма Блейка, Льюїса Керролла, Джозефа Корнелла та Рене Магрітта, зазначили у NYT.

Роботи фотографа можна впізнати за його унікальним стилем: вона може бути структурована як комікс з чорно-білих фотографій та супроводжуються підписами та заголовками.

Майклс ігнорував тенденції в політичному чи концептуальному мистецтві. В останні роки він співпрацював з режисером Джосія Кунео над створенням короткометражних фільмів на комічні або фантастичні теми, які були впізнавано схожі на його фотографічні послідовності.