У Києві прокуратура вимагає укласти охоронний договір на Водонапірну башту ХХ століття

Київська міська прокуратура вимагає від власника об'єкта культурної спадщини – Водонапірної башти у Голосіївському районі міста укласти охоронний договір. Наразі правоохоронці подали позов.

Про це повідомили в прокуратурі.

Там зазначили, що на початку 2023 року будівлю внесли до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Києва. Водонапірна башта є зразком промислової архітектури ХХ століття та цінним елементом історичного середовища – садиби Української сільськогосподарської академії, що в поєднанні з ландшафтним оточенням становить матеріальний вияв культурно-історичного розвитку Києва. Її висота сягає 30 метрів.

"Разом з цим, балансоутримувач тривалий час ухиляється від виконання обов'язку щодо укладення охоронного договору на Водонапірну башту, що унеможливлює належне утримання та збереження вказаного об'єкта культурної спадщини", – йдеться у повідомленні.

У прокуратурі додали, що суд вже відкрив провадження.

Голосіївська водонапірна башта розташована поблизу нацпарку на найвищій точці Голосіївського лісу. Це третя за висотою місцина Києва після Арсенальної та Верховної Ради.

У коментарі громадській ініціативі "Голка" дослідник історії та архітектури Києва Семен Широчин розповів, що цей об'єкт – приклад архітектури 1950-х років:

"Тоді навіть утилітарні споруди отримували декоративне оздоблення, яке тут, до речі, збереглося. Вежа розташована на найвищій точці місцевості, і її варто переосмислити й використати під нове призначення. Це може бути, скажімо, оглядовий майданчик. Якось заліз на неї і був вражений видом. Схожих прецедентів використання водонапірних веж у світі багато. У Фінляндії в місті Хаукілахті вежу переобладнали під ресторан, у німецькому Ростоку – під музей, у багатьох інших містах світу це оглядовий майданчик. У Глухові на водонапірну вежу також можна піднятися".

З 2022 року забудовник ЖК "Голосіївські вежі" загородив парканом ділянку між будинками № 9 та 11 на вулиці Генерала Родимцева, і за парканом опинилася сама вежа. Тоді представник забудовника заявляв, що башту необхідно демонтувати через аварійний стан. Проте громадська організація "Мапа реновації" пропонувала зберегти та переосмислити будівлю і створити в ній громадський простір.

У 2025 році Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду став на бік Київради і прокуратури у справі щодо території Голосіївської водонапірної вежі та заборонив забудову території.

У 2025 році Господарський суд Києва відхилив позов прокуратури – про повернення землі під Голосіївською водонапірною вежею у власність держави. Проте, за даними громадської організації "Спадщина Київ" вежа все одно залишалася за будівельним парканом.