Росіяни пошкодили Києво-Печерську лавру. Під загрозою десятки тисяч музейних експонатів

У ніч проти 24 січня під час російського масованого обстрілу в Києві постраждав заповідник "Києво-Печерська лавра". Це вперше з початку повномасштабного вторгнення. Востаннє на території фіксували руйнування під час Другої світової війни.

Про це повідомляє Міністерство культури.

Києво-Печерська лавра з 1990 року входить до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а з 2023 року – до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під загрозою, а також до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

Внаслідок масованого обстрілу в лаврі пошкоджено вхідну частину до комплексу Дальніх печер, елементи фасаду Аннозачатіївської церкви, у деяких місцях частково вибиті шибки, пошкоджені двері, обсипалася та тріснула зовнішня штукатурка.

Первинний огляд об'єктів провели співробітники заповідника, а також слідчо-оперативна група Національної поліції України. Складено відповідний акт про пошкодження.

"Усі пошкодження ретельно фіксуємо, щоб якнайшвидше перейти до фахового обстеження й відновлювальних робіт", – зазначила віцепрем'єр-міністерка — віністерка культури Тетяна Бережна.

Наразі працівники повністю обстежили Дальні Варязькі печери. Печерні пам'ятки не постраждали. Утім, заповідник повністю залишився без світла та опалення, що загрожує існуванню самим архітектурним пам'яткам і музейним експонатам, оскільки порушено температурно-вологісний режим. Тому зараз у Києво-Печерській лаврі музейні експозиції закриті, щоб не було різких коливань температури. Йдеться про десятки тисяч експонатів.

"Фактично Росія створює загрозу і архітектурним об'єктам, і безпосередньо музейним пам'яткам, особливо тим, які виготовлені з достатньо ніжних матеріалів.

Це живопис, іконопис, тканини, дерево, предмети з паперу. Тобто всім цим предметам значною мірою загрожує пошкодження, і це колосальна проблема, яку треба буде в майбутньому вирішувати реставраційними заходами", – пояснив директор заповідника Максим Остапенко.

Однак, відсутність опалення небезпечна також пам'яткам заповідника, яких на території 140, оскільки система опалення до кожної будівлі була індивідуальна і запустити її під час таких холодів – проблематично і небезпечно, тому що може призвести до затоплення.

Тим часом заповідник забезпечений генераторами та екофлоу від партнерів.

"Те, як Росія себе веде: знищує і історичні місця, і міста, і об'єкти культури, і релігійні, створює численні загрози, треба ставити питання про виключення цієї країни-агресора взагалі з організації ЮНЕСКО", – наголосив Максим Остапенко.

На території заповідника зберігаються десятки тисяч предметів музейного фонду. Зокрема, тут розташовано декілька музеїв, зокрема декоративного мистецтва, кіномистецтва, театрального мистецтва тощо. Скарбниця з найбільш коштовними предметами, серед яких унікальні стародруки, знаходиться у Національному історичному музеї – там зараз немає належних умов. 

За словами Остапенка, ділянка дальніх печер є першоджерелом Києво-Печерської лаври. Саме звідти пішло монаше служіння. У цих печерах лунали молитви ще до повного хрещення Києва. 

"Російські обстріли завдають і біль, і шкоду не лише нашому українському народові, але зокрема нашим святиням. Києво-Печерська лавра – це православна святиня і спадщина ЮНЕСКО. Але, як бачимо, ворог ні перед чим не зупиняється. Маємо розуміти, що вони будуть використовувати так звані свої пророцтва, як часто вони кажуть, що як вийде останній монах, Києво-Печерська лавра прийде в занепад", – сказав владика Авраамій.

Разом з тим, у нижніх печерах досі проживають ченці Московського патріархату, як зазначив намісник Авраамій, які так само чують ці вибухи, але поки ніяк не коментують та не дають офіційних заяв. Наразі у печерах залишається до 200 людей.

"Вони (росіяни – ред.) кажуть, що захищають святині, та вони їх самі ж і обстрілюють. Приклад того є східна Україна, зокрема, Святогірська лавра, яка сильно пошкоджена", – додав Авраамій.

Як зазначив директор заповідника, за останні сто років Росія втретє намагається знищити або пошкодити Києво-Печерську лавру. Вперше це сталося у 1918-19 роках, коли більшовики свідомо обстрілювали Лавру та вбили тогочасного митрополита Володимира.

Вдруге під час Другої світової війни, коли центральна частина Києва була замінована радянськими військами під час відступу, в тому числі Успенський собор, і його було підірвано в 1941-му році, коли місто зайняли німці.

"І от зараз ми спостерігаємо ті ж самі нелюдські дії московської орди, яка намагається знищувати українців і всю нашу культурну спадщину, яка є частиною світової культурної спадщини", – додав Остапенко.