Українська правда

Скільки коштує створити сучасну оперу та за рахунок чого існують незалежні театри?

- 24 квітня, 09:50

10 травня в МЦКМ відбудеться прем'єра опери GAIA-24. OPERA DEL MONDO. Після чого вона відкриє Міжнародний фестиваль опери, музики та театру O.Festival в Нідерландах.

Це друга опера лабораторії сучасної опери Opera aperta, створена після повномасштабного вторгнення. Останні два роки команда з оперою Chornobyldorf виступила в США, Німеччині, Великобританії, Литві, Австрії, Нідерландах та Чехії.

Скільки ж коштує створити оперу, яку в перспективі побачать закордоном? Розкажу на прикладі GAIA-24. Її орієнтовна вартість - близько 3 мільйонів гривень. Ця сума вже є достатньою для роботи, але все одно вимагає перманентної економії за багатьма статтями та готовності команди вкладати свій час.

З чого складається ця цифра

В GAIA-24 півмільйона закладаємо на оренду зали та техніки. Близько мільйона – гонорари всім залученим артистам, оплата технічній та організаційній команді. Понад 100 000 буде витрачено на комунікацію та рекламу продажів квитків.

Близько півмільйона – витрати на виробництво, які включають закупівлю матеріалів, інструментів, виробництво костюмів, транспортування, харчування тощо. Цього року в цю суму у нас також увійшов спільний чотириденний воркшоп-резиденція для команди GAIA-24, яку вирішили зробити для кращої синхронізації та розуміння спільної роботи. На це ми витратили близько 100 000 грн.

Завдяки підтримці Стабілізаційного фонду від Гете Інституту ми змогли профінансувати підготовчий період минулого року, який включав піврічну підготовчу роботу команди, поїздки в Запорізьку область, фільмування. Це коштувало близько 600 000 грн.

Вартість квитка і принцип ціноутворення

Якщо брати МЦКМ з кількістю посадкових місць 2000. Середня вартість квитка, щоб покрити суму в 3 мільйони мала б бути 1500 грн. Щоб вийти з режиму економії, працювати не в нуль, й мати хоча б мінімальну фінансову стабільність – можна множити цю цифру вдвічі. Тобто якщо зала має 2000 місць (а це, радше, рідкість), то середня вартість всіх вкладених ресурсів на одного глядача принаймні 3000 грн.

У нашому випадку у нас є квитки вартістю від 200 до 3500 грн. Продаж залу має покрити принаймні половину грошових коштів, потрібних для створення опери.

Мені досі дивно весь цей час спостерігати культуру «запрошень», яка існує в нашому суспільстві. Тобто традицію отримати вхід безкоштовно, бо «маю знайомого». Відмовляйтесь від цього, ці гроші за квиток реально потрібні тим, хто організовує події.

У принципах нашого ціноутворення на перше місце виходить розуміння продукту, який ми робимо, аудиторії та цілі – створювати те, що може увійти в історію світового мистецтва. Саме тому у нас є різні вартості, щоб перегляд був доступний людям з різним доходом.

Виробництво опер ми фінансуємо з квитків та грантових коштів. До прикладу, створення GAIA-24 на 300 000 профінансувала програма (re)connection UA 2023/24. Коли організовуємо додаткові покази, фінансуємо це здебільшого за рахунок продажу квитків. Закордонні презентації сплачуються фестивалями, організаторами, які нас запрошують. Вартість витрат на закордонну презентацію вистави для закордонних організаторів починається від 40 000 євро.

Чи можна на цьому заробити?

У незалежному мистецькому контексті я персонально не використовую слово «заробляти», це радше про пошук сталих фінансових моделей для кожного конкретного продукту або напрямку роботи. Індикатор успішності в такому випадку для мене – спроможність забезпечити фінансові умови на постійній основі для ядрової команди, яка б могла займатись розвитком творчої діяльності без крайньої потреби заробляти іншими способами.

Успіх продукту, в тому числі й фінансовий, залежить від твердолобості команди, яка ним займається. На жаль, в наших умовах, контексті, стані розвитку мистецької інфраструктури дива не трапляється. Кожен успіх, який ви десь можете побачити, зроблений руками, невтомністю та настирливістю команди. Не інакше.

Ольга Дятел, культурна менеджерка, співзасновниця агенції proto produkcia.

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.