У Луцьку готують виставу про сенаторку Другої Речі Посполитої Олену Левчанівську та її доньку
Луцький незалежний театр "Гармидер" готує документальну виставу "Кімната Левчанівської" про сенаторку Другої Речі Посполитої Олену Левчанівську та її доньку Ірину – фотографку й документалістку, яка протягом життя зберігала родинний архів.
Про це УП.Культура повідомила команда театру.
Прем'єра запланована на жовтень 2026 року в мистецькому просторі "Ангар" у Луцьку. Команда також планує створити режисерську відеоверсію вистави.
В основу постановки заклали листи, фотографії, записані свідчення та інтерв'ю з людьми, які знали Ірину Левчанівську. Авторкою інсценізації та режисеркою стала Руслана Порицька.
У виставі працюватимуть акторки та співтворчині Соломія Войтович, Єва Сардачук-Король, Катерина Кот, Яна Пех, Алла Тихомирова та Оксана Бречко.
Спочатку команда провела у селі Линів на Волині творчі лабораторії, де розташовувався родинний маєток Левчанівських. Акторки досліджували місцеві матеріали та артефакти, що збереглися в шкільному музеї. Серед них рукавички Олени Левчанівської, у яких вона зустрічалася з президентом Чехословаччини Томашем Масариком, а також український стрій, у якому вона фотографувалася під час просвітницької діяльності.
Як зазначають у театрі, акторки не перевтілюватимуться безпосередньо в Олену, Ірину чи інших історичних персонажів. Натомість вони відтворюватимуть шлях дослідження, який самі проходять під час роботи над постановкою, починаючи з документів і фактів і до особистої історії та переживань.
"Кімната Левчанівської" – це спроба увійти в одну маленьку кімнату і побачити в ній ціле ХХ століття. Історію жінок, які діяли, обирали, опиралися й зберігали. Історію доньки, яка все життя чекала на відповідь про долю матері", – пояснює режисерка.
У виставі поєднають документальний театр, ляльковий театр, фотографію, відео, мультимедійні проєкції та пластичні сцени. Музику створює Нікіта Яйленко, пластичну частину – Віктор Рубан разом із хореографкою Анною Кочубей, а дві ляльки для постановки розробила художниця Наталя Ворожко.
Візуал та відеоарт створює Дарина Громик. Фотографії родини Левчанівських та кадри з їхніх домашніх фільмів стануть частиною сценічного простору.
Хто така Олена Левчанівська
Олена Левчанівська була педагогинею, просвітянкою, громадською діячкою та сенаторкою Другої Речі Посполитої. Після встановлення радянської влади її заарештували. У 1940 році вона загинула від рук працівників НКВС. Точні обставини та місце її розстрілу досі не встановлені.
За радянських часів поширювали іншу версію її долі – нібито Левчанівську вислали до Казахстану, де вона померла. Ірина так і не дізналася, де саме загинула та була похована її мати.
"Живучи як "донька ворога народу", під наглядом радянської системи, у маленькій кімнаті, заповненій до стелі книжками, фотографіями й особистими речами, Ірина створила власний всесвіт. У ньому поруч із травмою мовчання залишилися гра, гумор, любов до котів, фотографування, кіно і майже дитяча цікавість до життя", – розповідає Руслана Порицька.
Ірина Левчанівська почала фотографувати у 14 років і продовжувала майже до кінця життя. Вона також створювала слайд-фільми, збирала фотографії, листи, кіноматеріали та спогади. У Державному архіві Волинської області нині зберігається 6712 експонатів родини Левчанівських.
